Транспортне забезпечення.

Транспортні проблеми вартових підрозділів розв’язувати за рахунок кредитів на відрядження за загальними тарифами для службовців державних установ на підставі закону від 26 червня 1918 р.

Тоді ж вартові господарства почали заводити перші службові автомобілі. Ще 18 травня 1918 р. військовий міністр наказав місцевим комендантам провести облік всіх автомобілів і мотоциклів.

У липні директор ДДВ доповів МВС, що «під час більшовицьких виступів в Україні була реквізована і конфіскована чисельна кількість автомобілів як казенних, так і приватних. Вони вилучалися різними радами, комітетами, просто злочинцями, які зі зброєю в руках відбирали автомобілі у законних власників, а потім за безцінь продавали їх приватним особам. У результаті в столиці і провінції з’явилася велика кількість автомобілів, користувачі яких не мали права власності на машини. Але багато з них отримали дозвіл від Центральної Ради і зараз роз’їжджають по всій Україні, агітуючи за Центральну Раду».

П. Аккерман зазначив, що Державній варті було б доцільно включитися в перевірку автомобілів у зв’язку з оголошеною військовим міністром перереєстрацією їх губернськими комендантами. Ці заходи, на думку директора варти, дозволили б повернути Українській Державі автомобілі, скоротити спекуляцію бензином, заарештувати злочинців, припинити злочинну агітацію. Міністр схвалив ці висновки і дозволив використовувати для службової діяльності варти вилучені у злочинців автомобілі 121.

Начальник Полтавського освідомчого відділу для службових відряджень підлеглих службовців і філерського нагляду придбав п’ять велосипедів. Їх передали до відділу в вересні 1918 р. від міської варти. Велосипеди були тимчасово вилучені у міського населення за розпорядженням губернського старости.