Класифікація кредитних операцій

Загальна заборгованість за кредитними операціями становить

валовий кредитний ризик для кредитора.

Для цілей розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями визначається чистий кредитний ризик (в абсолютних показниках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенями ризику, на вартість прийнятного забезпечення.

Банки зобов’язані створювати та формувати резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.

Створювані резерви залежно від характеру позики поділяються на

два види: загальний і спеціальний (рис.

302

РЕЗЕРВИ

ЗАГАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ СПЕЦІАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ

за рахунок прибутку відрахування щоквартальні

входить до власного капіталу банку

нарахування на стандартні кредити

\r\nза рахунок операційних витрат банку відрахування щоквартальні

нарахування на нестандартні кредити

Рис. 9.4. Види резервів під кредитні операції.

Аналіз кредитного портфеля та класифікація кредитних операцій

(валового кредитного ризику) здійснюються за такими критеріями:

• оцінювання фінансового стану позичальника;

• стан обслуговування позичальником (контрагентом банку) кредитної заборгованості за основним боргом і відсотків (комісій та інших платежів з обслуговування боргу) за ним у розрізі кожної окремої заборгованості й спроможність позичальника надалі обслуговувати цей борг;

• рівень забезпечення кредитної операції.

Для нарахування резервів комерційні банки здійснюють класифікацію наданих кредитів і оцінювання кредитних ризиків з урахуванням таких критеріїв:

Оцінювання фінансового стану позичальника

\r\nОцінювання погашення позичальниками кредиторської заборгованості та процентів за основним боргом

Клас А – фінансова діяльність добра:

є можливість надавати кредити;

Клас Б – фін.

Клас В – фін. діяльність задовільна

з тенденцією до погіршення;

Клас Г – фін. діяльність погана з

тенденцією до погіршення;

Клас Д – фін. діяльність збиткова.

\r\nДобре – заборгованість сплачується у строк і повністю;

Слабке – є прострочена заборгованість не більше, ніж 90 днів і пролонгована заборгованість понад

90 днів, які погашаються;

Недостатнє – прострочена

заборгованість понад 90 днів,

проценти не сплачуються.

303

Рівень резерву за основними позиками поділяється на:

• стандартні кредити – 1% від суми кредиту;

• під контролем – 5% від суми кредиту;

• субстандартні – 20% від суми кредиту;

• сумнівні – 50% від суми кредиту;

• безнадійні – 100% від суми кредиту.

Відповідно до критеріїв здійснюється класифікація кредитного портфеля за ступенем ризику і визначається категорія кредитної операції (табл. 9.3).

Таблиця 9.3

Структурування кредитного портфелю за ступенем ризику\r\n

Класи позичальників

Обслуговування боргу позичальником\r\n Добре Слабке Незадовільне\r\nА Стандартні Під контролем Субстандартна\r\nБ Під контролем Субстандартна Субстандартна\r\nВ Субстандартна Субстандартна Сумнівна\r\nГ Сумнівна Сумнівна Безнадійні\r\nД Сумнівна Безнадійна Безнадійні\r\n

Під час визначення чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику окремо за кожною кредитною операцією зменшується на вартість прийнятного забезпечення.

Предмети застави беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики за такими коефіцієнтами (табл. 9.4).

Сума заборгованості, за якою нараховується резерв, корегується

(зменшується) по кожному позичальнику:

• на суму гарантій Кабінету Міністрів України;

• на суму гарантій іноземних банків, які зареєстровані як юридичні особи і належать до категорії А (Великобританія, Німеччина, Японія тощо);

• на суму застави майна та майнових прав (враховується не

більше, ніж 50% вартості, зазначеної у договорі застави).

На підставі класифікації валового кредитного ризику та враховуючи прийнятне забезпечення, банк визначає чистий кредитний ризик за заборгованістю за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування.

304

Коефіцієнти врахування застави для розрахунку резерву під кредитні ризики

\r\nТаблиця 9.4

Використання комерційними банками резервів на покриття кредиторської заборгованості здійснюється:

• безнадійна заборгованість позичальників, які визнані

банкрутами. У разі, якщо комерційний банк надав кредит позичальнику, проти якого порушено справу про банкрутство до укладеної угоди й інформація була оприлюднена пізніше, то безнадійна заборгованість погашається за рахунок загального резерву;

• заборгованість, яка забезпечена заставою, погашається в першу

чергу, якщо частина заборгованості не погашається виручкою від реалізації заставленого майна – то проводиться списання зі спеціального резерву;

• безнадійна заборгованість, яка виникає через неспроможність

позичальника погасити її з огляду на форс-мажорні обставини.

30 днів не буде відшкодована за рахунок бюджету чи інших коштів;

• заборгованість фізичних осіб, які визнані судом безвісти відсутніми або померлими, – зі спеціального резерву. Заборгованість фізичних осіб, стосовно яких слідчими органами порушено справу про

305

розшук, – списання зі спеціального резерву, якщо протягом 180 днів з дня оголошення розшуку місце їхнього перебування не встановлено;

• заборгованість юридичних осіб, до керівників яких органами

слідства оголошений розшук – списання зі спеціального резерву, якщо протягом 180 днів з дня оголошення розшуку місце їхнього перебування не встановлено;

• заборгованість за договорами, визнаними в судовому порядку

недійсними з вини позичальника, – зі спеціального резерву, якщо позичальник не погашає її протягом 30 днів з дня рішення суду;

• заборгованість за договорами, визнаними в судовому порядку

недійсними з вини як банку, так і позичальника, – із загального резерву,

якщо вона не повернена протягом 30 днів.

Комерційні банки можуть самостійно списувати безнадійну заборгованість згідно з рішенням Правління – за рахунок загального резерву, але не пізніше від останнього робочого дня року, в якому ця заборгованість визнана безнадійною.

Банківський нагляд постійно проводить перевірку правильності операцій щодо класифікації кредитів, формування та використання резервів на покриття втрат від кредитної діяльності. При виявленні порушень застосовуються санкції відповідно до статті 48 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Санкції за порушення кредитної дисципліни регламентуються статтею 38 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Банки забезпечують постійний контроль за дотриманням позичальниками умов кредитної угоди: цільовим використанням кредиту, своєчасністю і повнотою погашення позик та ін. В разі порушення умови цільового використання кредиту банк може застосовувати до клієнта штрафні санкції:

– якщо кредит виданий за рахунок власних кредитних ресурсів комерційного банку – до 25% від суми кредиту;

– якщо кредит виданий за рахунок залучених ресурсів – не менше, ніж 25% від суми кредиту.

При несвоєчасності погашення позики банк стягує, крім передбачених відсотків, штраф не менше, ніж 0,5% від суми прострочення за кожен її день.

Санкції можуть застосовуватися і до комерційних банків у разі порушення кредитної дисципліни, наприклад, при несвоєчасності надання позики позичальником може стягуватися пеня в розмірі 0,5% за

кожен день відстрочення.

306