Банківська корпорація

Банки, що увійшли до банківської корпорації, передають корпорації повноваження на здійснення окремих операцій та забезпечують централізацію виконання окремих функцій. Централізації в межах банківської корпорації підлягають такі операції:

? виконання розрахунків як серед членів корпорації, так і за її

межами;

? операції на ринках грошей та капіталів;

31

? встановлення і ведення кореспондентських рахунків (у національній та іноземних валютах);

? моніторинг кредитних ризиків;

? розробка й прийняття загальних для членів банківської корпорації правил і процедур виконання операцій та внутрішньої звітності;

? формування зовнішньої звітності;

? внутрішній аудит.

Перелік централізованих функцій може бути розширений за згодою банків-членів корпорації. Передача повноважень щодо централізованого виконання зазначених вище функцій від банків-членів до банківської корпорації має бути зафіксована як у статутах банків-членів корпорації, так і в статуті самої банківської корпорації.

Банківська корпорація виконує функції розрахункового центру для банків-членів корпорації і не веде безпосереднього обслуговування клієнтів (фізичних та юридичних осіб, крім банків й інших фінансових установ). Усі банки-члени корпорації виконують свої розрахунки та платежі (як у національній, так і в іноземних валютах) винятково через свої кореспондентські рахунки, відкриті в Національному банку України або безпосередньо у банківській корпорації.

Банки, що увійшли до банківської корпорації, зберігають свою юридичну самостійність у межах, обумовлених їхніми статутами та статутом банківської корпорації. Банки, що увійшли у банківську корпорацію, не можуть входити до інших банківських об’єднань, крім як за згодою корпорації (виняток: участь у професійних асоціаціях, створених не на комерційних засадах). Банки, що увійшли до банківської корпорації, мають в усіх своїх документах і укладених угодах вказувати власну належність до корпорації.