ТЕХНІКИ З ВИКОРИСТАННЯМ НЕВЕРБАЛЬНИХ ЧИННИКІВ

Аналізуйте мову тіла свідка

Міміка, вираз обличчя можуть стати дзеркалом, в якому відо­бражається внутрішній стан людини, але вона може перетворитися і на бар’єр або маску для того, щоб приховати справжні думки свідка.

Використовуйте мову тіла для керування показаннями допитува­ного. Мову тіла можна успішно використовувати для встановлення контролю над свідком. Спробуйте переконати когось з відстані 10 м, а потім підійти на відстань 1 м. У залі суду іноді головуючий вима­гає, щоб ви залишалися за своїм столом, і забороняє наближатися до свідків, навіть якщо це потрібно для того, щоб передати з рук у руки документ. При використанні технік, пов’язаних із мовою тіла, є ризик викликати незадоволення присяжних, оскільки у декого з них вона може викликати неприйняття. Основна мета крос-екзаменатора в тому, щоб зламати психологічний захист свідка. З психологічного погляду це означає вторгнення у сферу особистості, її таємниць і підпорядкування собі. Часто свідок болісно переживає, що перебуває в центрі уваги. Для багатьох це пов’язано зі збентеженням і скутістю, незручністю і навіть страхом. Ви можете ще більше посилити дискомфорт свідка, зосередивши на ньому свій пильний погляд, постійно стежачи за ним, поки він влаштовується на своє місце.

Коли ви хочете придушити і залякати свідка противника, наблизьтесь до нього з колючим, пильним поглядом, виражаючи своїм виглядом неприязнь і ворожість. Або підніміться зі свого місця і владно, у про­текційній манері, з позиції сили заговоріть з ним. Зауважимо ще раз, що успіх зазначених дій частково залежить від того, наскільки терпимо до ваших дій поставляться суддя і противна сторона.

Відстань витягнутої руки люди інстинктивно сприймають як граничну відстань особистої безпеки — це відстань удару. Коли свідок відчуває, що вторгаються в його особистий простір, то сприймає це як сильну загрозу і дискомфорт. У такій ситуації багато хто схильний схрещувати руки, відкидатися назад, відвертатись від особи, опускати очі та чинити інші дії, що показують, намагання вислизнути, ухилитися від небезпеки. Щоразу такі захисні реакції підривають здатність допитуваного концентруватися на відповідях, обмежують його можливості спокійно обмірковувати свої рішення. Багато свідків відчайдушно намагаються уникати візуального контакту з крос-екзаменатором, оскільки вважають це настирливим і та­ким, що впливає на нерви. В українському суді можливості такого плану обмежені вимогою стояти на своєму місці. Традиції підходити до свідка під час допиту і взагалі вільно пересуватись по залу засідань в Україні немає, хоча з дозволу судді це було б допустимо.

Технологія захоплення домінуючої позиції

У ході допиту вам іноді доводиться грати роль домінуючої особистості стосовно допитуваного, щоб домогтися від нього визнання потрібних фактів. Є кілька чинників, які ви повинні враховувати, якщо хочете створити відносини переваги — підпорядкування, в яких ви будете грати стосовно допитуваного роль домінуючої особи.

Територія

Територія є важливим аспектом, який ігнорується у судовій ситуації. Ви повинні розуміти специфіку судового майданчика, на якому кожен із судових діячів є актором у судовій драмі, що покликаний займати певне місце. Що є правильним у звичайному житті, то є правильним і в суді, що більшу територію ви займаєте, то більший статус маєте. Критично важливим є той простір, який охоплюється поглядом при­сяжних. Якщо головуючий дозволяє вам вільно пересуватися по залу під час допиту, ви маєте змогу контролювати територію між вами і допитуваним.

Отже, протягом перехресного допиту ви повинні наблизитися до свідка, захопити територію, яке є перед ним. Ваша ініціатива покаже присяжним і свідку, хто господар становища.

Визнаючи, що ці чинники є важливими, повинні визнати, що в умо­вах українського суду використання таких можливостей обмежене через традицію перебувати на своєму місці під час допиту. Оскільки закон вимагає ставити запитання стоячи, то традицію перебування на місці можна спробувати зламати під приводом ілюстрації схем, показу до­кументів тощо (звичайно, з дозволу суду).

Вагомість

Вагомість та розмір є лякаючими факторами. Згадаймо, коли ми були дітьми і перебували під владою більш високих фігур. Головуючий, який має найвищу владу в судовому процесі, височить над усіма іншими. Якщо ви хочете досягти домінуючого становища, ви повинні розміститися так, щоб спілкуватися зі свідком зверху вниз. В українському суді допит стоячи — вимога ст. 329 КПК.

Термінологія звернення

Форма звернення до свого співрозмовника прямо вказує на харак­тер стосунків між вами. У суді прийнято офіційне звернення одне до одного — на Ви. Винятки можливі, але вкрай рідко. Однак у нюансах може виявлятися фамільярність. Зокрема, ви можете звернутися на ім'я та по батькові, а можете «підсудний, свідок...». Треба відчувати такі нюанси. Слід контролювати манеру звернення до вас свідка і дозволяти переходити на менш формальний тон тільки тоді, коли це тактично ви­правдано, а не коли свідок запрошує вас до цього, наприклад, зверта­ючись до вас на ім'я та по батькові.

Наполягайте на офіційному зверненні, щоразу звертаючись до до­питуваного, називаючи його прізвище і процесуальний статус. Постійно нагадуйте йому, що від нього вимагається офіційність, а його спроби внести фамільярність у стосунки відкидаються і що ви володієте си­туацією і керуєте допитом. Звернення до людини по імені, яке вона не любить, може дуже докучати їй. Після того як людина попередила вас, що не хоче, щоб її називали якимось ім'ям або кличкою, подібне звернення до нього буде сприйматися як агресивний акт.

Дейл Карнегі підкреслював, що власне ім'я для людини є найсолод- шим і найважливішим звуком будь-якою мовою. Налаштувавши на пев­ний лад свої взаємини зі свідком, ви тим самим покажете йому його місце.

Вираз обличчя

Величезну кількість інформації про пережиті вами почуття передає вираз вашого обличчя. Іноді ви можете показати співрозмовнику ваше самовладання і твердість очима, виразом обличчя, що зазвичай потре­бує тривалих пояснень звичайними словами. Зберігайте вираз обличчя гравця в покер. Ретельно регулюйте обмін невербальними сигналами зі свідком противника. Демонструйте повне самовладання. Відсутність на вашому обличчі ознак хвилювання, крім іншого, створює враження, що вас не турбує ваш опонент чи свідок і що ви контролюєте ситуацію.

Ослаблення напруги

Людина, що домінує у стосунках з іншою людиною, контролює і рі­вень напруження, дозволяючи розслаблятися, коли це можливо. Так буває, коли старший за званням командує після «Струнко», «Вільно». Отже, коли свідка викликали для давання показань, станьте розслаблено, усім своїм виглядом виражаючи спокій і відсутність побоювань з при­воду того, що він буде говорити під час прямого допиту. Ви людина, яка володіє владою, яка сама диктує хід подій. На це можуть вказувати такі ваші дії, коли ви знімаєте піджак, послабляєте краватку.

Контакт очима

Пильне роздивляння викликає роздратування і виглядає не тільки настирливим, й іноді образливим. Воно може сприйматися як посягання на особистість. Дивитися комусь в очі часто означає кидати виклик: хто перший опустить очі? Тому ви можете використовувати пильний погляд як спосіб тиску на свідка. Цей агресивний акт може змусити свідка від­чувати себе вкрай незатишно.

Коли ви уважно розглядаєте свідка і явно показуєте, що наділені правом візуально інспектувати його поведінку, він починає відчувати свою вразливість і дискомфорт. Проте, як відомо, вважається нечемним не дивитися на ту людину, яка говорить, звертаючись до вас. Якщо йдеться про начальника, прийнято, щоб підлеглий не уникав погляду під час розмови з босом.

Тиша і зупинка

У суспільстві часто прийнято, щоб підлеглі зберігали мовчання, поки їм не буде дозволено говорити. Наприклад, діти під час уроку повинні сидіти і слухати, поки говорить учитель. Однак вони повинні відповідати, коли він до них звертається. Приблизно те саме спостерігається під час перехресного допиту. Свідок має право заговорити тоді, коли йому по­ставлено запитання. До юриста, який грає домінуючу роль, немає таких вимог, тому він може продемонструвати свою владу тим, що не прореагує на звернену до нього репліку і навіть зробить вигляд, що не розуміє свідка.

Право втручатися, переривати на півслові — це привілей начальни­ка, судді або професора. Ви ж як судовий юрист повинні уникати того, щоб переривати свідка, тому що це може бути сприйнято, так, як ніби ви не хочете, щоб присяжні почули те, що хотів сказати вам свідок. До того ж переривати іншого — просто неввічливо.

Техніка — збереження виразу обличчя гравця в покер

Прояв зовнішньої реакції свідчить про вразливість людини на зов­нішній вплив. Від початку допиту опонент і його юрист намагатимуться оцінити вас, скласти думку про вас і про ваші дії. Це для них є надто важливим, тому що від цього залежить те, як вони будуть відповідати на вашу тактику ведення перехресного допиту. Щоб бути успішними, вони повинні зрозуміти, що у вас є на руках, з чого ви виходите і що збираєтеся робити для досягнення своїх цілей. Від того, як ви зможете перешкодити подібним пошукам з їхнього боку, ви підвищуєте свої шанси на успіх.

Робіть усе, що від вас залежить, щоб по можливості ваші наміри за­лишалися невідомими для противника. Будьте абсолютно непроникним з початку допиту. Приховуйте свої реакції на відповіді свідка, а також свої почуття за нерухомим обличчям гравця в покер. Невідомість лякає. Якщо свідок не знає, з чого ви виходите, то він не знає, як поводитися з вами.

Усувайте фізичні бар’єри

Столи, перегородки та інші фізичні бар’єри між вами і свідком також психологічно відокремлюють вас від нього. Можливо, вам іноді доведеться думати про те, щоб усунути їх. Наприклад, якщо ви хочете встати ближче до свідка, щоб психологічно тісніше зблизитися з ним, показати йому свою симпатію і відсутність загрози з вашого боку. Ви також маєте бути якомога ближче до свідка противника, якого ви зби­раєтеся атакувати, хоча декого це лякає.

Наочність вражає

Прийом наочності передбачає використання різних наочних посібни­ків (макетів, моделей, ілюстрацій, планів, схем тощо), щоб вплинути на допитуваного і суддів. У цьому широкі можливості надає комп’ютерне моделювання події злочину. За силою переконливого впливу його можна прирівняти до реального сприйняття події.

Техніка: а що це там у вас за папірець?

Якщо свідок завчив свідчення і є підозра, що він зачитує їх з папірця, слід негайно зажадати, щоб він пред’явив свої записи суду, і перевірити зміст записів, продемонструвати суду, присяжним. Якщо у вас є точні дані про те, що свідок має письмові інструкції свого адвоката, вимагайте, щоб він надав їх вам і суду. Хоча підсудний готується до участі у справі разом з адвокатом і може мати записи, підготовлені разом з ним. Тому в українському суді такий хід є лише способом тиску на підсудного, який має право використовувати свої записи.

Техніка породження сумнівів у достовірності показань свідка

Поширеним прийомом підриву довіри до показань свідка є постановка запитань, якими піддається випробуванню впевненість людини в собі, своїй пам’яті і в своїх словах. Дуже багато людей, особливо в незвичній обстановці суду, після того як їх офіційно попередили про кримінальну відповідальність за давання неправдивих показань, схильні виявляти слабкість перед запитанням «Чи впевнені Ви, що..?».

Раз за разом відчуваючи твердість свідка і домагаючись від нього поступок, адвокат може привести допитуваного до фактичної відмови від раніше наданих свідчень. Можна спочатку починати з дрібних де­талей, поступово переходячи до більш суттєвих обставин, однаковою мірою кидаючи тінь сумніву на відомості, які дає свідок, тими засте­реженнями, якими він супроводжує їх, відповідаючи на запитання про свою впевненість.

Про особливості перехресного допиту експертів, фахівців

При спростуванні показань експерта супротивної сторони слід боро­тися не тільки наукою, але й мистецтвом, бити не тільки в груди, але і в обличчя. «Якщо перед судом сумлінний учений і розумний висновок переконує вас, що ви помилилися, ви повинні схилитися перед правдою. Якщо можна, шукайте інших доказів.

Інша річ, коли перед вами дурна і вперта людина або, як буває, на­хаба. Тут сентименти ні до чого. Під час допиту експерта, незважаючи на жодні його витівки, тримайтеся виключно в межах наукового спору; коли у вас є в запасі думка серйозних учених з окремих питань, що стосуються експертизи, не вводьте всіх цих союзників у бій з їх ученим побратимом; нехай деякі з них залишаться в засідці. Наведіть їх рішучі відгуки у своїй промові, коли експерт вже буде позбавлений можли­вості згадати ще кілька одному йому відомих переконливих наукових даних, скинувши його з незаконно зайнятого п’єдесталу. Добийте його сарказмом.

На думку Ф. Веллмана, свідчення експерта противника мають бути критично досліджені приблизно у 60 % випадків. І єдиний шлях просві­тити присяжних і дозволити їм дати дійсну оцінку таких показань — це мистецтво перехресного допиту. Крос-екзаменатор має пояснити присяж­ним, що істина зазвичай полягає не тільки у відповіді обізнаної особи, а й у тому, наскільки правильно і точно були поставлені запитання екс­перту. Запитання юриста в суді є необхідною умовою доведення істини у справі. Висновок експерта — це думка фахівця, яка має бути оцінена в сукупності з іншими доказами у справі

Ф. Веллман пише: «Професійні свідки майже завжди є затятими при­хильниками тієї сторони, яка їх викликала, і прагнуть та готові служити їй. Цей факт крос-екзаменатор повинен завжди враховувати. Переконайте такого свідка в необхідності відмовитися від своєї прихильності; пере­конайте його, щоб він це зробив, його твердження і думки мають бути вільними; і що він має дати незалежні відповіді».

Звичайно, галузі знання — точні науки чи гуманітарні не можуть не впливати на методи і техніки перехресного допиту. Іноді мова йде про науково встановлені факти, іноді спір відбувається навколо того, більшою чи меншою мірою обґрунтовано думки. Тому ми обмежимося загальними рекомендаціями щодо ведення перехресного допиту таких свідків. І найголовніше: недоцільно юристу намагатися побороти фахівця на його професійному полі, де він почувається впевнено.

Тривалі й наполегливі спроби крос-екзаменатора отримати щось істот­не з теорії експертизи, методики дослідження, як правило, мають згубні наслідки. Тому ви, за деякими винятками, не намагайтеся цього робити.

Клин клином вибивають

Поки експерт в залі суду один, він невразливий, навіть якщо гово­рить дурниці. А тому зіштовхніть його з експертом противника. Обізнані люди рідко бувають цілком згодні між собою; якщо до суду викликається не той експерт, який давав первісний висновок, то в нового експерта, звичайно, виявляється, що попередником допущені незліченні помилки і упущення. Отже, ефективним може бути прийом підключення до пере­хресного допиту експерта іншого експерта-спеціаліста.

Бийте експерта на чужій для нього території

Витягніть експерта із затишної раковини спеціальної компетенції, професійної термінології на простір, що продувається вітром скепсису і здорового глузду. Зірвіть із нього маску об’єктивної науки, яку він нібито представляє. Покажіть його шкурний інтерес у справі, якщо він є. Примусьте його говорити мовою звичайних людей: нехай він переведе результати своїх досліджень у зрозумілі, категоричні і ясні роз’яснення. Не зможе — значить, немає йому віри з боку присяжних. Немає сенсу в суді присяжних пускатися в наукові дискусії, які не під силу звичай­ному, непідготовленому розуму.

Бийте експерта на чужій для нього території. Під час обговорення висновків експертизи повинен бути здоровий глузд, а не теоретична і наукова глибина. Прості люди не полюбляють розумників, якщо не розуміють того, що ті роблять, і не бачать практичних результатів їх діяльності. Хоча деякі експерти просто облудники і дуті величини, які намагаються приховати за хмарою термінологічного пилу свою не­дбалість або невміння, треба виходити з того, що експерт противника приготувався якомога більше нашкодити вам і скористатися для цього будь-якою можливістю, яку ви йому необережно надасте. Такі свідки зазвичай розумні, проникливі і спритні. Вони приходять в суд добре підготовленими з предмета, щодо якого дають свідчення.