<<
>>

БЕСІДИ, ТЕЛЕФОННІ РОЗМОВИ ТА ІНШЕ СПІЛКУВАННЯ

Бесіди, телефонні розмови та інше спілкування дуже часто вико­ристовуються під час прямого допиту, але вони повинні бути належно допустимими як докази. Вони повинні бути відповідними, надійними та автентичними.

І хоча доречність майже завжди є очевидною, бесіди, телефонні розмови та подібне спілкування дуже часто викликають пи­тання щодо показань з чужих слів та сумніви в їх достовірності. Пере­конайте з цього питання суддю.

БЕСІДИ

Всякий раз, коли свідок дає показання щодо бесіди, яку він мав з іншою людиною, чи то особисто, чи по телефону або за допомогою електронних засобів, виникають питання щодо показань з чужих слів. Зрештою, свідка, як правило, просять повторити свої висловлювання та висловлювання третьої особи, яка не знаходиться у суді.

Таким чином, висловлювання як свідка, так і третьої особи повинні бути визнані або прямими показаннями, або предметом виключення для по­казань з чужих слів. Наприклад, розглянемо загальну ситуацію, в якій свідка зі сторони позивача просять відтворити розмову з обвинуваченим. Якщо свідку дозволять, то він свідчитиме, що сказав: «Ви досягнули домовленості зі Смітом (позивачем)?», а обвинувачений відповів: «Так, досягнув». Частина слів самого свідка не є показанням з чужих слів (це не твердження і не надається заради його правдивості), частина слів обви­нуваченого також не є показанням з чужих слів (це припущення сторони). Таким чином, обидві частини розмови повинні бути визнані допустимими доказами, незважаючи на заперечення щодо показань з чужих слів.

Ви завжди повинні бути готові відповісти на заперечення щодо показань з чужих слів стосовно будь-якої частини бесіди кожного учасника, яку ви плануєте представити як доказ. Загальними підставами для допущення показань не з чужих слів є: припущення сторони, слова, що мають не­залежне юридичне значення (слова контракту, наклепу, дозволу тощо) та слова, що вказують або впливають на психологічний стан слухача (по­відомлення, знання, страх).

Загальними винятками з показань з чужих слів є: теперішні чуттєві враження, емоційні вирази та заяви, зроблені для діагностики та лікування. Кожного разу, коли свідок дає показання щодо бесіди, яку він мав з іншою особою, виникають питання достовірнос­ті. Достовірність бесіди повинна бути засвідчена шляхом таких запитань:

1. Коли відбулася бесіда?

2. Де вона відбувалась?

3. Хто брав у ній участь?

4. Що конкретно було сказано кожним з її учасників?

ГОЛОСОВІ ПОВІДОМЛЕННЯ

До голосових повідомлень, які стають все більш поширеними, за­стосовуються ті ж самі принципи, що і по відношенню до телефонних дзвінків. Коли люди залишають повідомлення і відповіді на повідомлення один одного, замість того, щоб говорити один з одним безпосередньо, то необхідно проводити таку ж саму процедуру впізнання чи ідентифі­кації голосу.

СПІЛКУВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ

Століття електроніки створило додаткові способи, за допомогою яких люди можуть проводити «бесіди», і ці нові способи створили нові пи­тання достовірності. Зокрема, чат став популярним способом людського спілкування. Відповідно, питання про процедуру визнання таких доказів допустимими виникатиме усе частіше. Чат вимагає, щоб у людини було «мережеве ім'я» в Інтернеті (на практиці мережеве ім'я, що викорис­товується, як правило, не є справжнім ім'ям людини). Повідомлення відправляються на адресу, пов'язану з цим мережевим ім'ям, і якщо ця особа перебуває в мережі, то вона може відправити повідомлення у відповідь. Як правило, повідомлення відправляються і приймаються протягом декількох секунд, так що дві людини можуть мати розмову, близьку до реальної. Чат може бути у вигляді тексту, голосу або ві- део. У випадку голосового чи відеоспілкування людина зазвичай може бути ідентифікована за допомогою візуального впізнання чи впізнання голосу. Однак проблема встановлення достовірності постає у випадку текстових повідомлень. Як людина з однієї сторони може знати, що її співрозмовник з іншої сторони насправді той, за кого він себе видає? У деяких ситуаціях поведінка, що передує бесіді або має місце після неї, може ідентифікувати особу так само, як і під час телефонної роз­мови.

Але якщо цього не відбулося, то чи можна повноцінно засвідчити достовірність Інтернет-повідомлень?

Процедура встановлення достовірності текстових Інтернет-повідо­млень обов'язково включала би показання свідка про те, що він відсилав такі повідомлення на конкретне мережеве ім'я і отримував від нього повідомлення у відповідь. Процедура також мала б включати дані від Інтернет-провайдера, що конкретне мережеве ім’я зареєстроване на конкретну людину. Таких дій було б достатньо, щоб визнати зміст бесіди допустимим доказом, незважаючи на заперечення. В кінці кінців, питання про вагу такого доказу вирішуватиметься суддею. Технологія, безсумнівно, буде створювати різні засоби зв’язку в майбутньому. Не­залежно від засобів, доказові питання, які виникають, залишаться тими самими: Чи спілкування має відношення до суті справи? Воно надійно? Чи належним чином була здійснена перевірка достовірності?

ПОНОВЛЕННЯ ПАМ’ЯТІ

Це повсякденна подія у суді: під час прямого допиту свідок просто забуває щось важливе. Якою б не була причина, проблема повинна бути вирішена. Якщо свідок використовує письмові записи, щоб поновити пам’ять, протилежна сторона, як правило, має право побачити такі за­писи, використовувати їх під час перехресного допиту і представляти як доказ у відповідній частині письмових доказів. Під час прямого допиту перед тим, як поновити свідкові пам’ять, ви повинні довести, що він на­справді цього потребує. Головне, щоб свідок говорив «Я не пам’ятаю» або «Не можу пригадати» (не «Я не знаю») у відповідь на одне з Ваших питань; або необхідно запитати свідка «Ви пам’ятаєте що-небудь ще?» і отримати відповідь: «Ні». Як тільки це буде встановлено, письмові записи, що використовуються для поновлення пам’яті, позначаються як речовий доказ, що демонструється юристу протилежної сторони, а потім і свідку. Свідок дивиться на письмові записи і, після того, як до нього повертаються спогади, віддає їх юристу. Після цього свідок дає показання щодо речей, які він тільки що пригадав.

Будь-що може бути викорис­тано для поновлення пам’яті. Це не обов’язково мають бути письмові документи і не обов’язково зроблені свідком. З практичної точки зору, найбільш поширені речі, які використовуються для поновлення пам’яті свідка, — це власні досудові показання свідка, показання інших осіб, ділові записи та речові докази.

ПРИКЛАД (ПРЯМИЙ ДОПИТ):

П.: Офіцер Трейсі, що Ви знайшли в результаті обшуку спальні обвинуваченого?

В.: Я знайшов револьвер Сміт і Вессон калібру 38.

П.: Ви знайшли що-небудь ще?

В.: Ну, принаймні зараз я не пам’ятаю.

П.: Щось змогло би освіжити Вашу пам’ять?

В: Я впевнений, що мій рапорт зміг би це зробити.

П.: [Майте при собі вказаний рапорт, покажіть його юристу проти­лежної сторони та передайте свідку.] Я показую Вам те, що було по­значено як державний речовий доказ № 8. Ви впізнаєте його?

В.: Так, це той рапорт, який я написав про цей випадок.

П.: Офіцер Трейсі, будь ласка, прочитайте його про себе. [Свідок читає рапорт./ Чи допоміг він Вам освіжити пам’ять?

В.: Напевно, так.

П.: Чи можу я забрати рапорт, будь ласка? [Свідок повертає ра­порт./ Що ще Ви знайшли в спальні відповідача?

В.: На додаток до револьвера я знайшов коробку набоїв 38 калібру у верхньому ящику комода.

Підготуйте свого свідка до процедури поновлення пам’яті. Запиту­ючи свідка «Ви пам’ятаєте» або «Ви можете пригадати», ви говорите останньому, що він забув дещо важливе та має бути готовим сказати, що його покази, звіти, інші записи та документи або інші речові до­кази допоможуть йому освіжити пам’ять. Оскільки речовий доказ був використаний для поновлення пам’яті, протилежна сторона має право використати такий звіт або папку з документами під час перехресного допиту, а також представити відповідні частини цих документів як докази. Для особи, що проводить прямий допит, це означає, що вона не повинна використовувати що-небудь для поновлення пам’яті, якщо це надасть протилежній стороні додаткові козирі для перехресного допиту. І хоча право протилежної сторони на ознайомлення із доку­ментами, що були використані для поновлення пам’яті, є дискретним («якщо суд за своїм розсудом вважатиме це необхідним в інтересах правосуддя»), суд може долучити до судового провадження річ, яка була використана для дачі показань.

На практиці, якщо суд вважає, що свідок використав щось для підготовки свідчень і намагається тримати це в таємниці, то суд все одно може долучити це до судового провадження, якщо це потрібно.

ПРИКЛАД (ПЕРЕХРЕСНИЙ ДОПИТ):

П.: Пан Квіглі, до приходу сьогодні в суд для дачі показань чи пере­глядали Ви будь-які записи, документи або інші речі, щоб підготувати для дачі показань?

В.: Ну, я подивився в свій особистий щоденник.

П.: Цей особистий щоденник допоміг Вам згадати точні дати роз­мов з особою, щодо якої Ви свідчите?

В.: Ну, не всі з них, але деякі з них.

Юрист: Ваша честь, дозвольте підійти?

Суддя: Так. /Юрист підходить./

Юрист: Ваша честь, ми просимо долучити до провадження осо­бистий щоденник свідка.

Суддя: Позивач, що Ви думаєте з цього приводу?

Юрист (позивача): Так, Ваша честь, свідок не використовував цей щоденник сьогодні в суді.

Суддя: Відповідно до статті 612 у мене є право розсуду в цьому питанні, і я збираюся зобов’язати долучити цей щоденник до прова­дження. Пан Квіглі, Ваш щоденник із Вами?

Свідок: Ні, його в мене немає.

Суддя: На цей момент ми призупиняємо перехресний допит. Пан Квіглі, Вам наказано долучити щоденник. Як швидко Ви можете його отримати?

Свідок: Він у мене в офісі. Я, ймовірно, зможу його забрати і по­вернутися приблизно за одну годину.

Суддя: Дуже добре. Зараз ми підемо на нашу обідню перерву та по­вернемось о 13:00, щоб відновити перехресний допит пана Квіглі.

Які найпоширеніші помилки, що роблять юристи в процесі понов­лення пам’яті свідка?

По-перше, вони забувають мати при собі документ, оформлений як речовий доказ, який використовується, щоб поновити спогади, а також вони забувають показати його юристу протилежної сторони.

По-друге, вони намагаються показати документ свідку до того, як буде встановлено, що пам’ять свідка потребує поновлення.

По-третє, вони залишають документ свідку, що зазвичай призводить до того, що свідок просто читає вголос цей документ (який не був до­пущений як доказ), а не дає показання з пам’яті.

Нарешті, вони не розуміють, що поновлення пам’яті свідка за допо­могою документа дає іншій стороні можливість побачити цей документ, використовувати його під час перехресного допиту та представляти окремі його частини як доказ.

<< | >>
Источник: Адвокатська техніка: методика підготовки прямого до­питу і вступної промови / Я. П. Зейкан. — X. : Фактор,2016. — 160 с.. 2016

Еще по теме БЕСІДИ, ТЕЛЕФОННІ РОЗМОВИ ТА ІНШЕ СПІЛКУВАННЯ:

  1. У царині пліток: роль щоденного спілкування і репутації
  2. 5.4.3. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно та обмежень цих прав
  3. НЕГЛАСНІ СЛІДЧІ (РОЗШУКОВІ) ДІЇ, ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ВТРУЧАННЯМ У ПРИВАТНЕ СПІЛКУВАННЯ
  4. Основні особливості нормативно-правової регламентації проведення окремих різновидів негласних слідчих (розшукових)
  5. Опитування (ст. 6 ФЗ РФ "Об ОРД")
  6. Приєднання Закарпаття до Чехословацької Республіки
  7. Репутаційний вплив.
  8. Зміст
  9. Стаття 139. Відчуження земельних ділянок за рішенням суду
  10. Стаття 89. Спільна сумісна власність на земельну ділянку
  11. § 1. ПРАВОСВІДОМІСТЬ: ПОНЯТТЯ І РОЛЬ У СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ
  12. Указ Петра І про утворення Малоросійської колегії (16 травня 1722року)
  13. Україна - країна міфів
  14. Висновок
  15. Поручитель
  16. Іпотекодавець
- Law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -