Опитування (ст. 6 ФЗ РФ "Об ОРД")

Цей захід регламентований п. 1 ст. 8 Закону України "Про оперативно- розшукову діяльність" і є одним із прав оперативних підрозділів. У теорії ОРД є

157

самостійним методом .

Означає бесіду з громадянами, що обізнані з фактами та обставинами, які мають значення у вирішенні поставлених перед оперативним працівником завдань. Це можуть бути відомості про злочин, про осіб, які його вчинили, сліди злочинної діяльності тощо.

У теорії і практиці ОРД оперативних підрозділів Росії цей захід традиційно називається розвідувальним опитуванням, що підкреслює його дослідницький, пошуковий характер та спрямованість на виявлення невідомої, прихованої інформації. Я.В. Давидов визначає опитування як спеціальну бесіду, що проводиться з громадянами, яким можуть бути відомі дані про досліджувані події або причетних до них осіб. Об'єктами опитування є особи, що володіють оперативно значущою інформацію, незалежно від громадянства, віку, посадового та соціального рівня, психічного стану, релігійних переконань та будь-яких інших особливостей.

Суб'єктами опитування можуть бути оперативні працівники або інші особи, за їх дорученням.

Залежно від конкретної ситуації, опитування можуть бути попередньо підготовленими або непідготовленими і проводяться як за місцем перебування громадян, так і в службовому приміщенні правоохоронного органу.

Опитування можливе тільки за добровільної згоди на це особи. У випадках, коли від опитуваного надійшло прохання про конфіденційний характер відомостей, що повідомляються, дані про цю особу не розголошуються, і згодом її як свідка у процесі попереднього або судового слідства не допитують.

Особи, що відмовилися з'явитися для проведення бесіди за запрошенням, не можуть бути піддані приводу.

Як зазначають російські науковці^{[156] [157] [158]}, працівники оперативних підрозділів, здійснюючи опитування, з тактичних міркувань мають право приховувати справжню мету бесіди або свою професійну належність. Опитування може бути конфіденційним.

Результати розвідувального опитування оформляють поясненням, рапортом або довідкою. Пояснення може бути додане до матеріалів кримінальної справи, і згодом опитаного зазвичай допитують як свідка у кримінальній справі. При оформленні результатів опитування у формі рапорту отримані відомості використовують як орієнтовну інформацію при висуванні версій, плануванні процесу розслідування, а також як джерело щодо особи, яка володіє інформацією. Рапорт також може бути доданий до матеріалів кримінальної справи.

Під час опитування можуть бути використані технічні засоби (магнітофон, відео й кінокамера). Факт звуко-, відеозапису оформляють рапортом працівника. У цьому документі мають бути відображені такі дані: вид магнітофона, тип магнітної плівки, умови здійснення запису, текст записаного повідомлення тощо. Згодом магнітна плівка може бути направлена на дослідження експертові, перед яким ставляться такі за питання^{[159] [160]}:

• чи належить звукова мова, записана на фонограмі, конкретному громадянинові;

• скільки осіб брало участь у розмові;

• чи не піддавалася фонограма фізичному й електронно-акустичному впливу;

• де здійснювався запис, яке звукове середовище місця розвідувальної бесіди;

• фонограма запису бесіди записана безупинно чи із зупинками,якщо із зупинками, то скільки їх було.

• Звукозапис бесіди, у встановленому порядку досліджений експертом в галузі акустики, може бути визнаний джерелом доказів у справі та покладений в основу обвинувального (або виправдувального) вироку.

12.2.