Контроль поштових відправлень, телеграфних та інших повідомлень (ст. 6 ФЗ РФ "Об ОРД")

Регламентується цей захід п. 10 ст. 8 Закону про ОРД як право оперативних підрозділів "контролювати шляхом відбору за окремими ознаками телеграфно-поштові відправлення ".

Контроль способом відбору за певними ознаками телеграфно-поштових відправлень - це здійснення заходів щодо одержання інформації про злочинну діяльність підозрюваних осіб за допомогою перегляду (перлюстрації) міжнародних і внутрішніх телеграфно-поштових відправлень.

Російські фахівці вважають, що це право реалізується за завданням оперативних працівників і спеціальними підрозділами правоохоронних органів відповідно до спеціальних міжвідомчих та відомчих нормативних актів.

До об'єктів контролю належать листи, телеграми, радіогорами, посилки, бандеролі, поштові контейнери, грошові перекази, інша кореспонденція, передана системою поштового зв'язку. В процесі контролю можна вирішувати питання стосовно ідентифікації почерку і відбитків друкарських пристроїв, що належать конкретним особам.

Залежно від оперативної ситуації контроль способом відбору за окремими ознаками телеграфно-поштових відправлень можна здійснювати за кореспонденцією, що адресована конкретній особі (вихідної від неї"). За потреби контролю піддають також усю кореспонденцію, що надходить на конкретну адресу або виходить з неї.

Здійснювати цей оперативно-розшуковий захід можна лише за наявності судового рішення, яке виносять за вмотивованим поданням відповідного керівника органу внутрішніх справ.

Контроль поштових відправлень може бути разовим або тривалим, про що зазначають у постанові суду. За потреби з поштових відправлень можна знімати копії, фотографувати вміст посилок, відбирати зразки для дослідження. Ці матеріальні носії інформації на підставі постанови керівника органу внутрішніх справ можуть бути передані співробітникові, у провадженні якого перебуває кримінальна справа, для використання в процесі доказування.

Арешт на кореспонденцію (слідча дія) можна накладати до порушення кримінальної справи і лише за наявності достатніх підстав вважати, що в телеграфно-поштових відправленнях містяться дані про вчинений злочин або документи, що мають доказове значення, і якщо іншими способами їх одержати неможливо. Відповідно до ст. 187 КПК України голова суду чи його заступник виносить постанову про накладення арешту на кореспонденцію. Постанова оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором.

Постанову про накладення арешту на кореспонденцію слідчий направляє начальнику відповідної установи, а її виконання здійснюється в режимі, який забезпечує нерозголошення даних досудового слідства або оперативно- розшукової діяльності

Арешт на кореспонденцію скасовується після закінчення терміну, встановленого для виконання цієї слідчої дії постановою судді.

Огляд кореспонденції проводиться в установі зв'язку з участю понятих (службовці цієї установи), а за потреби - і з участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий відкриває і оглядає затриману кореспонденцію.

Виявивши документи чи предмети, що мають доказове значення, слідчий проводить виїмку кореспонденції або знімає з неї копії. За відсутності документів чи предметів, що мають доказове значення, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції або про її затримання до визначеного ним терміну.

Про здійснення слідчої дії (огляд, виїмка, затримання кореспонденції) складають протокол із визначенням таких питань: які конкретно відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що потрібно доставити адресатові або тимчасово затримати, з яких відправлень знято копії.

12.8.