§ 1. Загальні положення виконання покарання у виді конфіскації майна

Згідно із ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації май­на полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність дер­жави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Проте на відміну від штрафу, який може бути сплачений (або при­мусово стягнутий) з майна, придбаного засудженим як до моменту винесення вироку, так і після цього, конфіскація поширюється лише на майно, придбане до моменту засудження або і після цього, але на кошти, що підлягали конфіскації за вироком.

Вищезазначені покарання розрізняються і за ступенем репресив­ності. Так, конфіскація може бути звернена на все майно, що пере­буває у власності засудженого, або на значну його частину. Виняток становить лише майно, що входить до переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами. Обсяг позбавлення права власності при застосуванні штрафу значно 116

менший, його межі зазначені в санкціях статей Особливої частини КК України. Крім того, закон вимагає, щоб при призначенні штрафу враховувався майновий стан винного.

У системі покарань КК України конфіскація майна передбачена виключно як додаткове покарання і встановлюється за тяжкі та осо­бливо тяжкі корисливі злочини. Тобто конфіскація майна завжди по­єднана з реальним відбуванням засудженим таких покарань, як по­збавлення волі на певний строк або довічне позбавлення волі. Чинне законодавство не передбачає заміну покарання у виді конфіскації май­на іншим покаранням унаслідок неможливості його виконання.

Конфіскація означає вилучення майна. Згідно з чинним законо­давством заміна конфіскації майна грошовою сумою, рівною вартос­ті цього майна, не допускається, тобто майно повинне вилучатися винятково в натуральному вираженні.

На відміну від неможливості сплати штрафу, коли допускається його заміна іншим покаранням, законодавством не передбачено мож­ливості заміни покарання у виді конфіскації майна іншим покаранням. Крім того, законом не передбачено можливості відстрочки або роз­строчки виконання цього покарання, а також добровільного його виконання. Головне, що поєднує покарання у виді штрафу і конфіс­кації майна, це те, що вони повинні позбавляти права власності за­судженого, тобто їхнім застосуванням має погіршуватися майнове становище засудженого.

Ефективність виконання покарання у виді конфіскації майна за­лежить від того, наскільки своєчасно і повно вжито заходів для забез­печення виконання вироку. Так, згідно з ч. 2 ст. 125 КПК України в справах про злочини, за які кримінальним законом передбачена кон­фіскація майна, слідчий зобов’язаний ужити необхідних заходів до забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації май­на, склавши про це постанову. При цьому слідчий може доручити органам дізнання провести розшуково-оперативні заходи, спрямова­ні на виявлення майна, що може бути об’єктом стягнення в процесі виконання конфіскації.

Згідно зі ст. 126 КПК України забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.

Майно, на яке накладено арешт, описується і може бути передане на зберігання представникам підприємств, установ, організацій або членам родини обвинуваченого чи іншим особам. Особи, яким пере­дано майно, попереджаються під розписку про кримінальну відпові­дальність за його незбереження. Не підлягають описові предмети першої потреби, що використовуються особою, в якої проводиться опис, і членами її родини. Перелік цих предметів визначено в Додатку до КК України. Арешт майна і передача його на зберігання оформля­ються протоколом, який підписується особою, що проводила опис, понятими і особою, яка прийняла майно на зберігання. До протоколу додається підписаний цими особами опис переданого на зберігання майна. Для встановлення вартості описаного майна в необхідних ви­падках запрошується спеціаліст, який також підписує протокол і опис майна з його оцінкою. Накладення арешту на майно скасовується по­становою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.