ВСТУП

З проголошенням незалежності Україна стала на шлях демократичних реформ, у тому числі й у сфері виконання кримінальних покарань. У цьому контексті необхідно звернути увагу на важливі проблем законодавчої та правозастосовної практики індивідуалізації кримінального покарання, гуманізації кримінальної політики держави, яке досягається у тому числі за допомогою інститутів умовно-дострокового звільнення та заміни невідбутої частини покарання більш м’яким.

Аналіз існуючої практики дозволяє стверджувати про існування непоодиноких прогалин та відсутності одноманітності у вирішенні питань умовно-дострокового звільнення, заміни невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням чи зміни умов тримання шляхом переведення до установи іншого виду в різних областях України, що негативно відбивається на правовому становищі засуджених, створює широкі можливості для зловживань з боку адміністрації установ виконання покарань та, зрештою, негативно відбивається на значенні цих правових інститутів. Такий стан справ можна пояснити недосконалістю чинного кримінального, кримінально-процесуального та кримінально-виконавчого законодавства, а також відсутністю в Україні ґрунтовних теоретичних досліджень механізму застосування умовно- дострокового звільнення й заміни невідбутої частини покарання більш м'яким в процесі виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

На сьогодні інститути умовно-дострокового звільнення та заміни невідбутої частини покарання більш м'яким при виконанні позбавлення волі на певний строк являють собою доволі складну теоретичну і практичну проблему, що не отримала ґрунтовної наукової розробки у сучасній вітчизняній теорії. Немає поки що єдності поглядів на неї й у практиків.

Основні дослідження питань умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання відбувались з позиції кримінального права та у радянські часи.

7 праці науковців зарубіжних країн. Особливо слід відмітити наукові розробки таких відомих учених у галузі кримінального, виправно -трудового, кримінально-виконавчого права та кримінології, в яких так чи інакше порушувалися проблеми, пов'язані з умовно-достроковим звільненням від відбування покарання та заміною невідбутої частини покарання більш м'яким його видом, як Ю.М. Антонян, М.І. Бажанов, А.В. Брилліантов, М.О. Беляев, О.І. Зубков, І.І. Карпець, В.М. Кудрявцев, О.С. Міхлін, А.Є. Наташев, І.С. Ной, С.В. Познишев, О.Л. Ременсон, М.О.Стручков, Ф.Р. Сундуров, В.І. Селіверстов, Ю.М. Ткачевський, Б.С. Утєвський, О.М. Яковлєв та ін.

Окремі аспекти застосування до засуджених умовно-дострокового звільнення та заміни невідбутої частини покарання більш м'яким в сучасні часи досліджувалися в роботах В.А. Бадири, А. П. Геля, О.В.Джужи, О.Г.Колба, О.В. Лисодеда, А. В. Льовочкіна, Л.П. Оніки, М.В. Романова, А.Х.Степанюка, В.М.Трубникова, В.П. Филонова, А.І. Фролова та ін. Поряд із цим фундаментальні дослідження саме механізму розгляду цих питань адміністраціею установ виконання покарань не проводились, з цього приводу на сьогодні існують лише розрізнені статті, переважно правозахисників, зокрема, О.В. Беци, О.П. Букалова, Є.Ю.Захарова, А.П. Мукшименко тощо.

Водночас прогалиною більшості досліджень, як видається, е те, що їх автори обмежуються загальними посиланнями на підстави, умови та критерії застосування заохочувальних інститутів, не виділяючи окремо процедуру розгляду цих питань адміністраціею установ виконання покарань та не приділяючи належної уваги практиці її реалізації, хоча остання набувае особливо важливого значення з урахуванням недосконалості кримінально - виконавчого законодавства та існуючої практики його застосування в сучасній системі виконання кримінальних покарань, а також необхідності виконанням обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи.

Метою ціеї роботи е розробка теоретико-методологічних положень і надання практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму застосування умовно-дострокового звільнення й заміни невідбутої частини

8 покарання більш м'яким в процесі виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Перед цим дослідженням ставляться такі основні завдання:

- з’ясувати правову природу та соціальне значення інститутів умовно- дострокового звільнення й заміни невідбутої частини покарання більш м'яким в процесі виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк;

- дослідити місце та роль умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та заміни невідбутої частини покарання більш м’яким у прогресивній системі виконання-відбування позбавлення волі;

- узагальнити наявні в науці кримінально-виконавчого та інших галузей права концептуальні підходи щодо визначення змісту поняття виправлення, його умов, підстав та критеріїв й співвіднести їх з існуючою практикою виконання покарань;

- розглянути правове визначення процедури та практика застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання й заміни невідбутої частини позбавлення волі більш м’яким покаранням у інших країнах та за міжнародними документами, можливості втілення прогресивних елементів у національне кримінально-виконавче законодавство та практику виконання кримінальних покарань;

- охарактеризувати співвідношення інститутів умовно-дострокового звільнення та заміни невідбутої частини позбавлення волі на певний строк більш м'яким покаранням з елементами правового статусу засуджених;

- визначити процедуру підготовки матеріалів та розгляду питань щодо представлення засуджених до умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини позбавлення волі на певний строк більш м'яким покаранням на засіданні комісії колонії, її доцільність в сучасних умовах;

- здійснити аналіз чинного кримінально-виконавчого законодавства й відомчих нормативно-правових актів, вивчити практику щодо порядку розгляду питань щодо представлення засуджених до умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини позбавлення волі на певний строк більш м'яким

9 покаранням на засіданні комісії колонії, виявити протиріччя, властиві цьому процесу, накреслити шляхи їх подолання;

- розглянути механізм захисту прав і законних інтересів засуджених при розгляді питання щодо можливості умовно-дострокового звільнення та заміни невідбутої частини позбавлення волі на певний строк більш м'яким покаранням;

- запропонувати шляхи вдосконалення порядку розгляду питань щодо умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини позбавлення волі на певний строк більш м'яким покаранням і розробити пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства.

Вирішенню вказаних завдань і присвячується ця монографія.