Громадський вплив

Зі зміною політичної і соціально-економічної ситуації в країні важливо забезпечити дотримання принципу законності в процесі виправлення і ресоціалізації засуджених, забезпечити надійну охорону їхніх прав, свобод і законних інтересів, гарантованих їм Конституцією України та чинним законодавством.

У пенітенціарній літературі не існує визначення терміну "громадський вплив", відсутній він і в чинному законодавстві України. Вважається, що цей термін вперше закріплено у Кримінально-виконавчому кодексі 2003 р. з метою розширення засобів виправлення і ресоціалізації засуджених та надання допомоги особам, звільненим від відбування покарання. Досягнення такої мети нерозривно пов'язане з удосконаленням концептуальної основи громадського впливу і встановленням оптимального співвідношення обсягу застосування до засуджених засобів виправлення і ресоціалізації.

У зв'язку з цим виникає потреба у науковому обґрунтуванні та повному законодавчому закріпленні компетенції громадського впливу, визначення його статусу і механізму реалізації. Крім того, важливо наголосити, що громадський вплив як засіб виправлення і ресоціалізації, ще не був предметом самостійного комплексного дослідження у галузі кримінально-виконавчого права. Поряд з тим, практика органів і установ виконання покарань потребує обґрунтованих рекомендацій щодо його реалізації та удосконалення.

Громадський вплив на осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, а також виховна робота з ними організовуються спостережними комісіями і здійснюються громадськими організаціями та трудовими колективами за місцем роботи або навчання і за місцем проживання цих осіб.

Спостережні комісії, служби у справах дітей, центри соціальних служб для молоді, а також громадські організації і трудові колективи можуть виділяти своїх представників та доручати їм за їхньою згодою систематичне проведення виховної роботи і здійснення контролю за поведінкою осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання.

Громадські вихователі та інші особи, яким доручено проводити виховну роботу з умовно-достроково звільненими від відбування покарання неповнолітніми, контролюють їхнє ставлення до праці, навчання і поведінку в побуті, надають їм необхідну допомогу.

До умовно-достроково звільнених від відбування покарання осіб, які ухиляються від громадського контролю, збори трудового колективу або громадська організація можуть застосовувати захід впливу у виді громадського попередження.

У разі систематичного порушення громадського порядку особою, яка відбувала покарання у виді позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин чи була двічі засуджена до позбавлення волі за умисні злочини й була умовно-достроково звільнена від відбування покарання, трудовий колектив або громадська організація можуть порушити клопотання перед органом внутрішніх справ про встановлення за нею адміністративного нагляду.

Узагальнення вищевикладеного дозволяє нам зробити попередній висновок, що на сьогодні громадський вплив визначається наукою кримінально-виконавчого права вельми актуальною малодослідженою проблемою. Так, потребують розробки концептуальні засади громадського контролю та засоби його розвитку.

Використання громадського впливу як засобу виправлення і ресоціалізації потребує вирішення таких завдань:

- формування науково обґрунтованої теоретичної моделі громадського впливу, в тому числі його компетенції в частині впливу на засуджених і надання практичної допомоги персоналу органів і установ виконання покарань у виправленні і ресоціалізації засуджених;

- визначення місця і ролі громадського впливу в кримінально- виконавчій системі України;

- дослідження співпраці між органами і установами виконання покарань та інститутами громадянського суспільства щодо виправлення і ресоціалізації засуджених;

- закріплення у чинному законодавстві оптимальних правових і організаційних параметрів системи громадського впливу на засуджених.

З урахуванням викладеного робимо висновок, що громадський вплив - це засіб виправлення і ресоціалізації засуджених на різних стадіях відбування ними покарання, який має на меті надання правової, психологічної та медичної допомоги засудженим і особам, звільненим від відбування покарання.

Питання для самоконтролю

1. Визначте поняття виправлення та його складові елементи.

2. Що є основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених.

3. Назвіть методи і засоби виправлення та ресоціалізації засуджених.

4. Яка головна сутність соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі.

5. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання як засіб виправлення.

6. Громадський вплив та його значення в процесі виправлення і ресоціалізації засуджених.

7. Яка тривалість робочого часу для засуджених неповнолітніх.

8. Яка частина заробітку засуджених зараховується на їх особові рахунки, в т.ч. осіб, залишених на роботах з господарського обслуговування.

9. Який порядок пенсійного забезпечення засуджених.

10. Функції режиму в установах виконання покарань.

Список використаних джерел

1. Конституція України : із змінами, внесеними згідно з Законом № 2222- ІУ від 8 грудня 2004 р.-К.: Велес,2007.-48с.

2. Кримінально-виконавчий кодекс України: за станом на 25.02.07р.Київ.: Велес,2007.-64с.

3. Кодекс законів про працю України: із змінами та доповненнями станом на 20 серпня 2006 р.К.:Форум,2006.-168с.

4. Закони України „ Про охорону праці”,” Про оплату праці” за станом на 10 листопада 2006р./Верховна Рада України: Офіц. вид.-К.: Парламентське вид-во,2006.-42с.(Серія „ Закони України”).

5. Державна програма покращення умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту на 2006-2010 р..-Затв.постан.КМ України від 3 серпня 2006р.№1090 //Офіційний вісник України.-2006.-№32.-ст.2315.

6. Кримінально-виконавче право України: (Загальна та Особлива частини): Навч. посіб. /О.М.Джужа, С.Я.Фаренюк, В.О.Корчинський та ін; За заг.ред. О.М.Джужи,-2-е вид.,перероб. та допов.-К.: Юрінком Інтер, 2002.-448с.

7. Кримінально-виконавче право України.Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / За ред. проф. А.Х.Степанюка.-Х.: Право,2005.-256с.

8. Жук І.Л. Проблеми економічної ефективності праці засуджених / НАН України. Рада по вивченню продуктивних сил України.Мін. освіти України.Київ. економ. ін-т менеджменту.-Київ, 1999. -134с.

9. Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. -Амстердам-Київ :У країнсько-Американське бюро захисту прав людини,1996.-341с.