Особливості відбування покарання в колоніях різних видів
Виправні колонії як основний вид установ виконання покарань є одним із структурних елементів Державної кримінально-виконавчої служби. В них відбуває покарання переважна кількість засуджених до позбавлення полі.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 КВК виправні колонії за таким критерієм як рівень безпеки поділяються на колонії мінімального, середнього і максимального рівнів безпеки. Всі вони являються кримінально-виконавчими установами закритого типу (ч.3 ст.11 КВК).Порядок виконання і відбування покарання в виправних колоніях має багато загальних положень. Це стосується питань, пов’язаних з порядком направлення засуджених до даних установ, їх переміщенням, безпосереднім прийняттям і розміщенням засуджених, реєстрації і ведення обліку засуджених. Не мають суттєвих відмінностей виправні колонії щодо їх обладнання, наявності структурних дільниць, умов тримання в них засуджених, питань зміни умов тримання і переведення засуджених. Крім того під час виконання (відбування) покарання в різних видах виправних колоній реалізуються загальні положення щодо основних вимог режиму і засобів його забезпечення, використання технічних засобів нагляду і контролю, здійснення оперативно-розшукової діяльності, введення режиму особливих умов у колоніях застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та зброї (ст.ст. 102-106 КВК).
У виправних колоніях різних видів на засуджених в повному обсязі поширюються основні права і обов’язки, що передбачені в статтях 7-10 глави 2 КВК. Загальними для засуджених до позбавлення волі, що утримуються в виправних колоніях, являються положення статті 107 КВК, що деталізують (конкретизують) права і обов’язки, а також заборони засудженим в місцях позбавлення волі.
Єдиним для всіх видів виправних колоній є положення, що передбачені главою 17 КВК (Умови відбування покарання в колоніях) стосовно порядку: реалізації засудженими прав на придбання продуктів харчування і предметів першої потреби; літератури і письмового приладдя; надання побачень з родичами, адвокатами та іншими особами, а також телефонних розмов; короткочасних виїздів за межі виправних колоній; одержання засудженими посилок (передач) і бандеролей; листування; одержання і відправлення грошових переказів; матеріально-побутового і медико-санітарного забезпечення засуджених.
Всі виправні колонії незалежно від їх виду виконують примусове лікування.Загальні положення щодо залучення засуджених до праці, умов праці та її оплати, пенсійного забезпечення, соціально-виховної роботи, загальноосвітнього і професійно-технічного навчання, богослужіння і релігійних обрядів в колоніях, заходів заохочення і стягнення. що застосовуються до осіб, позбавлених волі, і порядку їх застосування, матеріальної відповідальності засуджених без суттєвих особливостей також реалізуються в різних видах виправних колоній.
Разом з тим. законодавець встановлює і певні особливості під час відбування засудженими покарання в тому чи іншому виді виправної колонії. В своїй основі ці особливості передбачені відповідними статтями глави 20 КВК. Але аналіз інших норм цього Кодексу, а також норм підзаконних нормативно-правових актів, наприклад, Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, свідчать про те. що в них також мають місце певні особливості. Вони стосуються того, що, по-перше, в них відбувають покарання певні категорії засуджених, по-друге, є деякі особливості в обладнанні колоній, наявності чи відсутності структурних дільниць колоній, розміщенні засуджених, умовах тримання та їх зміні тощо.
Відбування покарання в виправних колоніях мінімального рівня безпеки
Згідно з ч.5 ст.11 КВК виправні колонії мінімального рівня безпеки поділяються на колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання і колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.
Виправні колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання призначені для відбування в них покарання засуджених вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, невеликої та середньої тяжкості. При цьому в зазначеному виді колоній окремо тримаються чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності (ч.4 ст.92 КВК). Крім вказаних категорій в даному виді колоній також можуть відбувати покарання засуджені, які у встановленому законом порядку переведені з виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами і виправних колоній середнього рівня безпеки (ч.2 ст.18 КВК).
Виправні колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання відрізняються від інших виправних колоній тим, що в них створені найбільш сприятливі умови для відбування покарання засудженими до позбавлення волі. Режим, який встановлений в виправних колоніях цього виду, дуже близький до умов відбування покарання у виправних центрах, в яких тримаються особи, засуджені до обмеження волі (ст.59 КВК), а також в повній мірі відповідає умовам тримання засуджених у дільницях соціальної реабілітації виправних колоній (ст. 138 КВК).
Відповідно до ч.2 ст.99 КВК засуджені, які відбувають покарання в даному виді колоній:
- тримаються під наглядом, а на території житлової зони - під охороною;
- у вільний від роботи час від підйому до відбою користуються правом вільного пересування в межах території колонії;
- з дозволу адміністрації колонії можуть пересуватися без нагляду поза територією колонії, але в межах населеного пункту, якщо це необхідно за характером виконуваної ними роботи або у зв’язку з навчанням;
- можуть носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмеження;
- мають право відправляти листи, отримувати бандеролі, посилки, передачі, одержувати короткострокові побачення без обмеження, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць;
- після відбуття шести місяців покарання в разі відсутності порушень режиму відбування покарання, наявності житлових умов з дозволу адміністрації колонії можуть проживати в межах населеного пункту, де розташована колонія із своїми сім’ями, придбавати відповідно до чинного законодавства жилий будинок і заводити особисте господарство.
Виправні колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання як і інші виправні колонії будуються за типовими проектами. Разом з тим розглядаємий вид колоній має деякі особливості в їх обладнанні.
Особливості обладнання виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання зазначені в п. 9 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.
У жиловій зоні цього виду колоній розміщуються гуртожитки, їдальня, клуб, бібліотека, лазня з пральнею, дезкамерою та сушильнею, амбулаторія зі стаціонаром, ларьок, перукарня, камери для зберігання постільних речей, спецодягу та особистих речей засуджених, майстерня з ремонту одягу та взуття, кабінети для начальника колонії, його заступників, начальників відділень соціально- психологічної служби, персоналу оперативної служби, відділу нагляду та безпеки, кімнати виховної роботи, спортивний майданчик. В цій же зоні також обладнується місце для телефонних розмов засуджених, проведення яких в обв’язковому порядку контролюється адміністрацією.В розглядаємому виді колоній обладнується дисциплінарний ізолятор (ДІЗО), який відгороджується від інших споруд парканом суцільного заповнення. На відміну від інших видів виправних колоній в цих колоніях приміщення камерного типу (ПКТ) не створюються, оскільки дисциплінарне стягнення у виді переведення в ПКТ у цих колоніях не застосовується, бо засуджені, які злісно порушують режим тримання, відповідно до частини 3 статті 102 Кримінально-виконавчого кодексу України підпадають у встановленому порядку переведенню на більш високий рівень безпеки.
Приміщення чергового помічника начальника установи (ЧПНУ), його заступника та чергової зміни молодших інспекторів з нагляду та безпеки розташовується, як правило, в окремому приміщенні на межі між житловою і виробничою зонами. У разі відсутності виробничої зони - біля контрольнопропускного пункту (КПП) пропуску людей. Територія колоній, як правило, обладнуються огорожею суцільного заповнення з полегшених конструкцій та контрольно-пропускним пунктом. Межі колоній встановлюються і проходять уздовж її огорожі. Про встановлені межі оголошується засудженим під розписку, що залучається до їх особових справ. Засудженим, яким дозволено пересуватися без нагляду поза територією колонії у зв’язку з виконанням ними роботи або навчанням, та тим, які проживають із своїми сім’ями на квартирах, видаються посвідчення встановленого зразка.
Відповідно до статті 94 КВК у виправних колоніях мінімального рівня безпеки створюються дільниці карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю; соціальної реабілітації. Але у виправній колонії мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами тримання (на відміну від колоній цього виду з загальними умовами тримання) дільниці посиленого контролю та соціальної реабілітації не створюються. Такий висновок можна зробити на основі аналізу статей 94, 96, 97, 99 та 101 Кримінально-виконавчого кодексу України, а також пунктів 14 і 16 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.
У виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання для засуджених встановлені деякі особливості і у правилах поведінки. Окрім правил поведінки, зазначених в статті 99 КВК, засуджені в цих колоніях можуть займатися сільським господарством, пересуватися по території колонії без строю, не носити розпізнавальні нагрудні знаки. На період перебування в колонії засудженим забороняється зберігати будь-яку вогнепальну або холодну зброю, а також транспортні засоби і користуватися ними. Ті засуджені, які проживають зі своїми сім’ями не менше одного разу на день у встановлений розпорядком дня час, зобов’язані з’являтися до ЧПНУ або до начальника відділення соціально- психологічної служби для реєстрації у спеціальному журналі. За відсутності сім’ї засуджені зобов’язані мешкати в гуртожитках колонії і дотримуватися встановленого розпорядку дня. Пересування засуджених територією житлової зони в час, відведений для сну, за винятком випадків, передбачених розпорядком дня, повністю виключається.
В колоніях розглядаємого виду є деякі особливості і в залученні засуджених до праці. Так, засуджені в цих колоніях залучаються до праці, як правило, на власному виробництві, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності у т.ч. за межами адміністративного району установи з письмового дозволу територіального органу управління Депертаменту за умови забезпечення постійного нагляду за ними та щоденного повернення до житлової зони (п.64 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань).
Зміна умов тримання засуджених, що передбачені статтями 100 і 101 КВК, в колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання також має свої особливості в порівнянні з іншими видами виправних колоній. Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, за рішенням Апеляційної комісії Державного Департаменту України з питань виконання покарань можуть бути переведені з колонії мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами тримання до колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання або повернуті до тих колоній, де вони раніше відбували покарання (п. 85 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань).
Існують певні особливості і в матеріально-побутовому та медико- санітарному забезпеченні засуджених в колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. Засуджені в цих колоніях харчування і речове майно придбавають за власні кошти. Комунально-побутові послуги оплачуються засудженими на загальних умовах за встановленими тарифами. Особам, які не працюють у зв’язку із захворюванням, а також із причин, від них незалежних (карантин, погодні умови і т.ін.), і не отримують за цей час заробітну плату, зазначені види забезпечення та обслуговування надаються за встановленими нормами за рахунок кошторису установи(п. 92 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань). Ті засуджені, які відбувають покарання в цих колоніях за злочини, вчинені з необережності, у випадку хвороби направляються на лікування до лікувальних закладів охорони здоров’я за місцем дислокації установи, а інші категорії засуджених для проходження стаціонарного лікування за мотивованою постановою начальника колонії та у відповідності до вимог нормативно-правових актів Департаменту направляються до лікувально-профілактичних закладів Департаменту.
Виправні колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання призначені для відбування в них вперше засуджених до покарання у виді позбавлення волі осіб чоловічої статі за злочини невеликої та середньої тяжкості, а також осіб жіночої статі, засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини. У виправних колоніях цього виду можуть відбувати покарання також засуджені, переведені з виховних колоній у порядку, встановленому статтею 147 КВК.
Відбування покарання в зазначеному виді колоній характеризується більш суворішим режимом в порівнянні з колонією цього ж рівня безпеки, але з полегшеними умовами тримання. Це проявляється в певних обмеженнях прав і свобод засуджених, які стосуються, по-перше, витрати засудженими кількості грошових коштів на придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, по-друге, надання кількості побачень засудженим з родичами та іншими особами, по третє, можливості отримання права на поліпшені умови тримання, по-четверте, умов ізоляції засуджених у межах колонії.
Засудженим у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання дозволяється:
- витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до ста відсотків мінімального розміру зарабітної плати;
- одержувати щомісячно короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення;
- одержувати протягом року без обмежень посилки (передачі) і бандеролі.
Кримінально-виконавчим законодавством для засуджених передбачена можливість переведення їх на поліпшені умови тримання.
Підставами для поліпшення умов тримання засуджених в цьому виді колоній є:
- сумлінна поведінка засудженого;
- сумлінне ставлення засудженого до праці;
- відбуття засудженим певного строку покарання;
- перебування (тримання) засудженого в дільниці ресоціалізації виправної колонії.
Переведення засудженого на поліпшені умови тримання передбачає його право додатково до основної суми (сто відсотків) витрачати на придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші в сумі п’ятдесять відсотків мінімального розміру заробітної плати. Таке переведення можливе, по-перше, після відбуття засудженим не менше третини строку покарання, по-друге, засуджений тримається в дільниці ресоціалізації колонії.
Стосовно умов ізоляції засуджених в межах колонії, то особливості їх проявляються в наступному. В колонії даного виду окрім дисциплінарного їзолятора обладнується приміщення камерного типу, куди переводять засуджених за порушення встановленого порядку відбування покарання. На відміну від колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання в колоніях цього ж рівня безпеки із загальними умовами тримання створюються дільниці посиленого контролю та соціальної реабілітації. Засуджених в цьому виді колоній після перебування в дільниці карантину, діагностики і розподілу адміністрація може перевести в дільницю ресоціалізації або ж в дільницю посиленого контролю. Останнє стосується тих засуджених, які під час перебування в дільниці карантину, діагностики і розподілу виявили високий ступінь соціально-педагогічної занедбанності і потяг до продовження протиправної поведінки. А відповідно до ч. 1 ст. 97 КВК в цих дільницях встановлюється режим. передбачений для тримання засуджених у виправній колонії максимального рівня безпеки.
Відповідно до статті 101 КВК засуджені, які стають на шлях виправлення, можуть бути переведені до дільниці соціальної реабілітації після фактичного відбуття не менше однієї четвертої строку покарання, призначеного судом за злочини середньої тяжкості. Стосовно ж тих засуджених, які відбувають покарання в даних колоніях за вчинення злочинів невеликої тяжкості, то законодавець не передбачив факт відбуття певного строку покарання як умови їх переведення в дільницю соціальної реабілітації. Це означає, що коли дані засуджені стають на шлях виправлення, то адміністрація колонії може перевести їх до дільниці соціальної реабілітації раніше ніж відбуття однієї четвертої строку покарання. Ті засуджені, які під час перебування в дільниці соціальної реабілітації злісно порушують режим відбування покарання, можуть бути переведені з цієї дільниці до дільниці ресоціалізації або дільниці посиленого контролю. При злісному порушенні засудженими режиму відбування покарання в дільниці ресоціалізації вони переводяться до дільниці посиленого контролю.
Відбування покарання в виправних колоніях середнього рівня безпеки
Виправні колонії середнього рівня безпеки призначені для відбування в них покарання наступних категорій засуджених:
- жінок, засуджених до покарання у виді довічного позбавлення волі;
- жінок, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк в порядку помилування або амністії;
- чоловіків, вперше засуджених до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини;
- чоловіків, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі;
- чоловіків, засуджених за вчинення умисного злочину середньої тяжкості в період відбування покарання у виді позбавлення волі.
В цьому виді колоній також можуть триматися засуджені, які переведені з колоній максимального рівня безпеки в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 101 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КВК у виправних колоніях середнього рівня безпеки засуджені мають право:
- витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до вісімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати:
- одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення.
- одержувати протягом року без обмежень посилки (передачі) і бандеролі.
За умови сумлінної поведінки і ставлення до праці після відбуття не менше половини строку покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено додатково до основної суми (вісімдесят відсотків) витрачати гроші в сумі сорока відсотків мінімальног розміру заробітної плати.
Щодо умов ізоляції засуджених в цьому виді виправної колонії, то особливості їх проявляються в наступному. Відповідно до ч. 2 ст. 92 КВК окремо у виправних колоніях середнього рівня безпеки тримаються засуджені чоловічої статі, які вперше засуджені до позбавлення волі, і ті, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі. Засуджені, які стали на шлях виправлення, на підставі ч. 1 ст. 101 КВК можуть бути переведені до дільниці соціальної реабілітації після фактичного відбуття не менше третини строку покарання за умисний тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі. Стосовно засуджених, які відбувають покарання в цих колоніях за вчинення особливо тяжкого злочину, а також у разі призначення покарання особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання. то їм необхідно відбути не менше половини строку покарання для вирішення питання про можливість їх переведення до дільниці соціальної реабілітації.
Не підлягають переведенню до дільниці соціальної реабілітації ( в колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і колоніях середнього рівня безпеки) засуджені, які:
- злісно порушували режим в місцях попереднього ув’язнення та в колоніях;
- є інвалідами першої та другої груп, досягли пенсійного віку;
- не пройшли повний курс лікування венеричного захворювання, активної форми туберкульозу, психічного розладу, алкоголізму та наркоманії;
- засуджені за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;
- засуджені за вчинення умисного злочину в період відбування покарання у виді арешту або обмеження волі.
Вагітні жінки та жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років також не підлягають переведенню до дільниці соціальної реабілітації.
Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, можуть бути переведені з дільниці соціальної реабілітації до дільниці ресоціалізації або дільниці посиленого контролю; з дільниці ресоціалізації до дільниці посиленого контролю (п. 83 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань). Крім того, злісні порушники режиму відбування покарання, можуть бути переведені в ізольований сектор максимального рівня безпеки колонії (він може бути створений в колонії відповідно до п. 3 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань) або в приміщення камерного типу колонії максимального рівня безпеки на строк до трьох років.
Обладнання колоній цього виду таке ж як і колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, але має деякі особливості в порівнянні з обладнанням колоній мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами тримання. Їх територія розмежовується на структурні дільниці, які ізолюються одна від одної. В цих колоніях створюються дільниці карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізвції; посиленого контролю; соціальної реабілітації. Дільниці ресоціазізації для тримання засуджених чоловіків поділяються на локальні, ізольовані один від одного сектори з відповідним обладнанням. У житлові зоні цих колоній розміщуються гуртожитки, їдальня, ларьок, клуб, бібліотека, кімната психоемоційного розвантаження, приміщення для загальньоосвітнього навчання, приміщення для проведення духовної роботи та здійснення релігійних обрядів, медична частина із стаціонаром та інфекційним ізолятором, лазня з пральнею і дезкамерою та сушильнею, перукарня, комора для зберігання постільних речей та спецодягу, камери схову особистих речей повсякденного користування, майстерня з ремонту одягу та взуття, кабінети для начальника колонії, його заступників, персоналу відділу нагляду і безпеки, оперативної та соціально-психологічної служб, кімната для приймання засуджених. Територія виробничої зони колоній в обов’язковому порядку локалізується з метою виключення вільного переміщення засуджених між виробничими дільницями. На території колонії ізольовано обладнується будівля ПКТ і ДІЗО з камерами для праці та двориками для прогулянок засуджених. Житлова зона від виробничої, а також ПКТ та ДІЗО відокремлюються від інших споруд коридорами, що проглядаються. Між суміжними житловою та виробничою зонами обладнуються контрольно- пропускний пункт для пропуску засуджених з однієї зони в іншу, а при необхідності - приміщення для обшуку та переодягання засуджених. У будинку, де розташований КПП по пропуску персоналу на територію колонії, обладнуються кімнати для проведення короткострокових та тривалих побачень, для приймання-видавання посилок (передач), огляду осіб та їх речей. Приміщення ЧПНУ, його заступника та чергової зміни молодших інспекторів з нагляду та безпеки розташовується, як правило, в окремому приміщенні на межі житлової та виробничої зон з таким розрахунком, щоб була змога вільно оглядати територію колонії. За межами колонії розташовуються службові кабінети керівництва та служб установи, склади продовольства, речевого майна, паливно-мастильних матеріалів, лаків, фарб та хімічних речовин, овочесховища, гаражі, аптеки, приміщення для мешкання та очікування родичів засуджених, які прибули на побачення.
Відбування покарання в виправних колоніях максимального рівня безпеки
Виправні колонії максимального рівня безпеки призначені для відбування в них таких категорій засуджених чоловічої статі, які (яким):
- засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі;
- покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі;
- покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії;
- засуджені за умисні особливо тяжкі злочини;
- засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі;
- переведені з колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбачеого статтею 101 КВК.
Стаття 140 КВК зазначає, що у виправних колоніях максимального рвіня безпеки в умовах суворої їзоляції засуджені можуть триматися як у звичайних жилих приміщеннях, так і в приміщеннях камерного типу.
У приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки тримаються:
- чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі;
- чоловіки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі;
- чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини;
- чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі;
- чоловіки, які раніше були засуджені до позбавлення волі за будь-який з таких злочинів: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; захоплення заручників; згвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також згвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього, малолітньої чи малолітнього; розбій, вчинений організованою групою або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; вимагання, вчинене організованою групою або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; посягання на працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі;
- чоловіки, переведені із колоній середнього рівня безпеки на підставах, передбачених статтею 101 КВК.
У звичайних жилих приміщеннях (гуртожитках) виправних колоній максимального рівня безпеки тримаються:
- чоловіки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку амністії чи помилування;
- засуджені за умисні особливо тяжкі злочини;
- чоловіки, які раніше двічі в будь-якій послідовності були засуджені до позбавлення волі за такі злочини: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство; умисне тяжке тілесне ушкодження; захоплення заручників: зґвалтування; розбій, вчинений при обтяжуючих обставинах; вимагання, вчинене при обтяжуючих обставинах; виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; створення непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань; викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем; незаконне заволодіння транспортним засобом при обтяжуючих обставинах; контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаного із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти; посягання на життя представника іноземної держави і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі.
У виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені мають право:
- витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до сімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати;
- одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення;
- одержувати протягом року без обмежень посилки(передачі) і бандеролі.
Засудженим, які тримаються в приміщеннях камерного типу, надається щоденна прогулянка тривалістю - одна година.
При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше половини строку покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі тридцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати.
Особливості обладнання даного виду колонії та умов ізоляції полягають в наступному, а саме у виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції у звичайних жилих приміщеннях та приміщеннях камерного типу (ПКТ). Обладнання колоній для тримання засуджених в звичайних жилих приміщеннях ідентичні колоніям мінімального із загальними умовами тримання і середнього рівнів безпеки. Стосовно виправних колоній максимального рівня безпеки з триманням засуджених в ПКТ то слід зазначити, що на території, де знаходяться ці приміщення, розташовуються дисциплінарний ізолятор (ДІЗО), одиночні камери, камери для праці засуджених, карцер. Біля цих приміщень обладнуються дворики для прогулянки засуджених. У двориках обладнуються гімнастична перекладина та паралельні бруси. У ПКТ обладнуються ізольовані приміщення для:
- проведення соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими;
- надання їм телефонних розмов, побачень з адвокатами, іншими особами та здійснення особистого приймання засуджених.
Існують деякі особливості і в використанні праці засуджених в виправних колоніях максимального рівня безпеки. Так, засуджені залучаються до праці тільки на об’єктах, розташованих на території колоній. Виробничі цехи розміщуються в ізольованих приміщеннях у межах зони, що охороняється. Засуджені виводяться на роботу в спеціально обладнані цехи, де встановлюються додаткові засоби охорони та забезпечується надійна ізоляція з тим, щоб ці засуджені в період роботи не могли вступати в контакти з іншими засудженими.
Організація соціально-виховної роботи із засудженими в цих колоніях також має свої особливості. Для засуджених, які тримаються в звичайних жилих приміщеннях (також і як для засуджених, що тримаються в колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і середнього рівнів безпеки), передбачена один раз на тиждень безкоштовна демонстрація художніх відео - та кінофільмів, які мають виховне значення. Для тих засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу, одиночних камерах, дисциплінарних ізоляторах, карцері демонстрація таких фільмів не проводиться. Разом з тим, зазначені вище приміщення радіофікуються і в них можуть установлюватися телевізори. Час радіотрансляції і перегляду телепередач визначається розпорядком дня установи.
На відміну від інших видів виправних колоній для засуджених в колоніях максимального рівня безпеки не дозволяється проводити безкоштовні (благодійні) та платні, за рахунок коштів засуджених і за їх згодою, виступи професійних творчих колективів (театрів, філармоній та інше). Такі заходи, при обов’язковому погодженні з керівництвом територіальних органів управління Департаменту, проводяться у виправних колоніях інших видів.
Зміна умов тримання засуджених під час відбування покарання в цьому виді виправних колоній здійснюється в межах однієї колонії або шляхом переведення до колонії іншого виду. Засуджені, які стають на шлях виправлення, можуть бути переведені, по-перше, з приміщень камерного типу у звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки за умови фактичного відбуття ними не менше однієї четвертої призначеного судом строку покарання; по-друге, із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки після фактичного відбуття засудженими не менше половини призначеного судом строку покарання. Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, можуть бути переведені із звичайних жилих приміщень колоній максимального рівня безпеки в приміщення камерного типу цих же колоній.
23.2.
Еще по теме Особливості відбування покарання в колоніях різних видів:
- Розділ 23 Особливості відбування покарання в колоніях різнихвидів
- Розділ 20 Умови відбування покарання в колоніях
- Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками
- Місце та роль умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та заміни невідбутої частини покарання більш м’яким у прогресивній системі виконання-відбування позбавлення волі
- § 1. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками
- § 2. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими неповнолітніми
- РОЗДІЛ 23. ОСОБЛИВОСТІ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ В КОЛОНІЯХ РІЗНИХ ВИДІВ ТА ЗМІНА УМОВ ТРИМАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
- Розділ 24 Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками і неповнолітніми
- Правова природа і соціальне значення умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та заміни невідбутої частини покарання більш м’яким при виконанні-відбуванні покарання у виді позбавлення волі на певний строк
- § 2. Порядок і умови виконанння та відбування покарання у виді довічного позбавлення волі
- Правове визначення процедури та практика застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання й заміни невідбутої частини позбавлення волі більш м’яким покаранням у інших країнах
- Законодавство, що регламентує здійснення різних видів діяльності з урахуванням питань забезпечення екологічної безпеки
- § 5. Розподіл і направлення засуджених для відбування покарання
- § 6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
- § 4. Обчислення строку відбування покарання у виді громадських робіт
- § 3. Порядок відбування покарання у виді громадських робіт