Обов’язковестрахування відповідальності власників чи користувачів зброї

Обов’язкове страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, якої може бути завдано третій особі або її май­ну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї (далі — страхування відповідальності власників чи користувачів зброї) здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої третім особам, унаслідок виникнення страхових випад­ків, які призвели до завдання шкоди життю, здоров’ю та (або) майну третіх осіб.

Страхування відповідальності власників чи користувачів зброї здійснюється відповідно до Порядку і правил проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, якої може бути завдано третій особі або її май­ну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї (далі — Порядок і правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.02 № 402.

Суб 'єктами страхування відповідальності власників чи корис­тувачів зброї є страхувальники, страховики і треті особи, яким заподіяна шкода.

Об'єктом страхування відповідальності власників чи корис­тувачів зброї є майнові інтереси, що не суперечать законодавст­ву, пов’язані з відшкодуванням страхувальником завданої ним шкоди життю, здоров’ю та (або) майну фізичних і юридичних осіб унаслідок володіння, зберігання чи використання зброї.

Страхувальниками є громадяни України, які володіють, збері­гають або використовують:

1)   бойову нарізну вогнепальну зброю армійських зразків або зброю, виготовлену за спеціальним замовленням;

2)   вихолощену та навчальну зброю;

3)   несучасну стрілецьку зброю;

4)   мисливську нарізну вогнепальну зброю (карабіни, малокалі­берні гвинтівки, комбіновані рушниці тощо);

5)   мисливську гладкоствольну вогнепальну зброю;

6)   спортивну вогнепальну зброю (спортивні пістолети, рево­львери, гвинтівки, рушниці, призначені для використання в спор­тивних цілях, тощо);

7)   холодну зброю (арбалети, луки, мисливські ножі, катани, мечі, палаші, ятагани, фінські ножі, кортики, кинджали, багнети, багнети- ножі, які не перебувають на озброєнні військових формувань);

8)   пневматичну зброю (пістолети, револьвери, гвинтівки калі­бру більш як 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, в яких снаряд (куля) приводиться в рух за ра­хунок стиснутих газів).

Страхувальниками є також громадяни, які на законних підста­вах зберігають та використовують зброю, власниками якої є юридичні особи (крім військовослужбовців Збройних сил Украї­ни та інших військових формувань, працівників органів внутріш­ніх справ, прокуратури, суду та інших правоохоронних органів під час виконання ними службових обов’язків).

Страховиками є юридичні особи — резиденти України, які одержали в установленому порядку ліцензію на проведення стра­хування відповідальності власників чи користувачів зброї.

Треті особи — фізичні та юридичні особи, яким (або майну яких) завдано шкоди внаслідок володіння, зберігання чи викори­стання зброї.

Страховий випадок — це подія, в результаті якої настає ци­вільно-правова відповідальність страхувальника щодо відшкоду­вання ним шкоди, завданої третій особі та (або) її майну внаслі­док володіння, зберігання чи використання зброї.

Страховими ризиками, у результаті яких настає цивільно- правова відповідальність страхувальника, є смерть, інвалідність чи втрата працездатності фізичної особи, а також пошкодження (знищення) майна фізичної та (або) юридичної особи внаслідок володіння, зберігання чи використання зброї.

Страховою сумою у разі страхування відповідальності влас­ників чи користувачів зброї є грошова сума, у межах якої страхо­вик повинен провести виплату страхувальникові чи третій особі, якій завдано шкоди внаслідок страхового випадку.

1)  у разі відшкодування спадкоємцям особи, яка загинула (по­мерла) внаслідок страхового випадку, — 11000 грн;

2)  у разі призначення потерпілій третій особі I, II або III групи інвалідності — відповідно 8250, 5500, 2750 грн;

3)   за кожний день непрацездатності потерпілої третьої особи — 20 грн, але не більш як 2500 грн;

4)   у разі пошкодження (знищення) майна — у розмірі балан­сової вартості пошкодженого (знищеного) майна внаслідок стра­хового випадку, але не більш як 30 000 грн.

За відсутності балансової вартості майна його розмір, що підля­гає відшкодуванню, установлюється за домовленістю між потерпі­лою третьою особою та страховиком, але не більш як 30 000 грн. Якщо такої домовленості не було досягнуто, розмір збитків уста­новлюється за рішенням суду. У разі часткового пошкодження майна для виплати страхового відшкодування оцінюється вар­тість майна, що підлягає заміні або відновленню (вартість відно­влення), у визначеному законодавством порядку.

Громадяни України до або під час реєстрації, перереєстрації зброї, одержання дозволу на право зберігання, носіння відомчої зброї під час виконання службових обов’язків, закріплення за ними зброї повинні в установленому порядку укласти договір страхування відповідальності власників чи користувачів зброї (далі — договір страхування). Якщо договору страхування немає, то реєстрація, перереєстрація, видача дозволу на право зберіган­ня, носіння відомчої зброї під час виконання службових обов’язків, закріплення зброї не проводиться.

Договір страхування може бути укладений на термін від одно­го до десяти років.

Юридичні особи можуть на законних підставах передавати громадянам зброю на зберігання та використання, крім випадків, зазначених у п. 4 Порядку, тільки в разі наявності у цих громадян договорів страхування. Допускається укладання таких договорів і сплата страхових платежів юридичною особою — власником зброї із зазначенням у кожному договорі прізвища того, хто буде зберігати або використовувати зброю.

У разі настання страхового випадку страхувальник зо­бов’язаний у триденний термін після одержання інформації про страховий випадок повідомити про це страховика.

Для одержання страхового відшкодування страховикові по­дають такі документи:

1)   заяву про виплату страхового відшкодування у зв’язку з на­станням страхового випадку;

2)   договір страхування;

3)   акт про розслідування страхового випадку (у разі розсліду­вання);

4)   виписку з рішення суду про стягнення зі страхувальника збитків у розмірі завданої шкоди (у разі розгляду матеріалів у суді);

5)   документи, які засвідчують задоволення претензії третьої особи;

6)   листок непрацездатності про тимчасову втрату потерпілою третьою особою працездатності (або нотаріально засвідчену копію);

7)   копію рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення потерпілій третій особі інвалідності;

size=2 color=black face="Times New Roman">8)   свідоцтво про смерть потерпілої третьої особи (або нотаріа­льно засвідчену копію).

Документи на виплату страхового відшкодування можуть по­даватися страхувальником або третьою особою (її спадкоємцями).

Рішення про виплату страхового відшкодування або про від­мову у виплаті страховик повинен прийняти протягом 15 днів від дати одержання всіх необхідних документів. У разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування стра­ховик у триденний термін з дати його прийняття повідомляє за­явника в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Страховик має право відмовити у виплаті страхового від­шкодування в разі:

1)   навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямованих на настання страхово­го випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов’язані з виконанням ними громадянського чи службового обов’язку, з не­обхідною обороною (без перевищення її меж) або захистом майна, життя, здоров’я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до законодавства;

2)  вчинення страхувальником-громадянином або іншою осо­бою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3)   подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об’єкт страхування або про настання страхового випадку;

4)  одержання страхувальником повного відшкодування збит­ків за майновим страхуванням від особи, винної у їх завданні;

5)   несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або перешко­джання страховикові у визначенні обставин, характеру та розміру завданих збитків;

6)   застосування зброї в рамках виправданої самооборони стра­хувальника або особи, на користь якої укладено договір страху­вання, якщо напад на них був здійснений третьою особою.

У разі коли завдана шкода частково або цілком компенсована іншими причетними до страхового випадку особами, страховик відшкодовує тільки різницю між сумою, що підлягає відшкоду­ванню за договором страхування, і сумою, що компенсована ін­шими особами.

6.3.2.