§ 2. Обовязок батьків, утримувати повнолітніх доньку, сина та його виконання.

Сімейним кодексом передбачено дві підстави утримання батька­ми повнолітніх доньки, сина:

• Непрацездатність доньки, сина ( інвалідність І,ІІ,ІІІ групи)

• Продовження навчання повнолітніми донькою, сином незалеж­но від їх працездатності

Як випливає зі ст.

• Непрацездатність повнолітніх доньки сина, підтверджена від­повідними медичними документами

• Потреба доньки, сина у матеріальній допомозі

• Матеріальна можливість платника аліментів надавати допомогу Відповідно обов'язок щодо утримання повнолітніх доньки сина

триватиме протягом строку їх інвалідності.

Відповідно до ст. 199 СК, обов'язковою сукупністю юридичних фактів за яких виникає обов 'язок батьків утримувати повнолітніх до­чку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття є:

• Навчання повнолітніх доньки, сина;

• Потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі;

• Наявність у платника аліментів можливості надавати таку до­помогу.

Обов'язок щодо утримання повнолітніх доньки, сина триває до 23 років, за умови, що вони не припинять навчання раніше. Так, якщо осо­ба закінчила навчальний заклад до досягнення 23 років, покинула на­вчання або була відрахована за неуспішність обовязок по її утриманню в батьків припиняється. Згідно Постанови Пленуму ВСУ «Про засто­сування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгля­ді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 р., обов'язок батьків утримувати повнолітніх доньку сина, які продовжують навчання виникає незалежно від форми навчання. Така позиція видається щонайменше спірною, адже заочна форма на­вчання не передбачає постійної участі особи у навчальному процесі і, власне, створена для навчання без відриву від роботи. Якщо повноліт­ня, донька, син, навчаючись заочно не бажає працювати, вона свідомо ставить себе в становище такої, що потребує матеріальної допомоги і вимагаючи утримання від батьків, явно зловживає своїм правом.

Порядок утримання повнолітніх доньки, сина визначається домов­леністю між батьками або за рішенням суду.

із батьків, з яким вони проживають. У разі заявления позову одним із батьків суд може залучити до участі у справі (якщо залежно від її обставин визнає необхідним) повнолітніх дочку, сина, які продовжу­ють навчатися і на користь яких у зв'язку з цим стягуються аліменти. Законодавець не визначає коло осіб, які мають право на предявлення позову про утримання повнолітніх непрацездатних доньки, сина. Вба­чається, що такою особою може бути сама донька, син, той з батьків, з ким вона проживає, а також її опікун або піклувальник, якщо вона отримала інвалідність через психічний розлад і була визнана недієз­датною або обмежено дієздатною.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд враховує наступні обставини:

• стан здоров’я та матеріальне становище одержувача аліментів;

• стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

• наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чо­ловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

• можливість надання утримання другим з батьків, дружиною, чо­ловіком та повнолітніми дочкою, сином одержувача аліментів

• інші обставини, що мають істотне значення.

Законодавсвом не встановлений мінімальний розмір аліментів на дорослу особу. Щодо максимального розміру, то відповідно до ч.2 ст. 128 Кодексу законів про працю та ч. 3 ст. 70 Закону України."Про виконавче провадження", розмір відрахувань у цьому разі не повинен перевищувати 50 % заробітної плати (інших доходів) платника алі­ментів.