<<
>>

§ 4. Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання

За загальним правилом батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, тобто вісімнадцяти років. Разом із тим існують випадки, коли право на утримання мають також повнолітні діти.

Відповідно до CK обов’язок батьків щодо утримання виникає стосовно: 1) повнолітніх непрацездатних дочки, сина (ст. 198 CK); 2) повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання (ст. 199 CK). Як справедливо зазначається в літературі, обов’язок батьків щодо утри­мання повнолітніх дітей не є продовженням аліментного обов’язку, який батьки несли до досягнення дітьми 18 років. Ці правовідносини мають власні підстави виникнення, строки існування, припинення, а також зміст, права та обов’язки їх учасників.

Батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина (ст. 198 CK). Цей обов’язок виникає на підставі складу юридичних фактів, до якого належать: а) походження повнолітньої дитини (кровний зв’язок матері, батька і дитини; усиновлення); б) непрацездатність повнолітньої дитини; в) потреба повнолітньої дитини у матеріальній допомозі; г) можливість матері, батька надава­ти таку допомогу. Сімейне законодавство визначає поняття непраце­здатності та нужденності стосовно регулювання відносин подружжя щодо взаємного утримання (частини 3, 4 ст. 75 CK). Непрацездатними визнаються особи, які досягли загального пенсійного віку, встановле­ного законом, а також інваліди I, II і III груп. Непрацездатність при­водить до обмеження життєдіяльності людини і необхідності її соціального захисту. При встановленні судом факту потреби повнолітніх дочки, сина в утриманні суд ураховує всі джерела, що утворюють їхній дохід. Особа вважається такою, що потребує допомоги, якщо вона за­безпечена коштами в розмірі нижче прожиткового мінімуму. Певно, непрацездатні повнолітні дочка, син мають визнаватися нужденними і в тому випадку, якщо вони забезпечені коштами в розмірі, відповідному прожитковому мінімуму, але потребують додаткових коштів на при­дбання лікарських препаратів, оплату стороннього догляду тощо.

Обов’язок батьків утримувати повнолітню непрацездатну дитину виникає тільки за умови можливості надання батьками такої допомоги. CK не встановлює критеріїв, якими варто керуватися суду, визначаючи, чи здатні батьки надавати матеріальну допомогу своїм повнолітнім дітям. За основу знов-таки може бути взятий прожитковий мінімум, установлений на відповідний період часу. Очевидно, батьки, забезпечені вище прожиткового мінімуму, можуть визнаватися такими, що спро­можні надавати своїм повнолітнім дітям матеріальну допомогу. Однак при цьому суд має враховувати додаткові витрати, які батьки змушені робити, наприклад, у зв’язку з власною хворобою, необхідністю відпочинку, лікування тощо.

Другий випадок, коли батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей, передбачено ст. 199 CK. Відповідно до цієї норми, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть нада­вати матеріальну допомогу. Підставою виникнення обов’язку батьків щодо утримання повнолітніх дочки, сина в цьому разі є такий склад 220

юридичних фактів: а) походження повнолітньої дитини (кровний зв’язок матері, батька і дитини; усиновлення); б) продовження повнолітньою дитиною навчання; в) потреба повнолітньої дитини у зв’язку з продовженням навчання в матеріальній допомозі; г) можливість матері, батька надавати таку допомогу (ч. 1 ст. 199 CK).

Батьки зобов’язані утримувати дитину, яка навчається, до досягнен­ня нею 23 років. їхній обов’язок може припинитися і раніше, якщо у повнолітнього відпала потреба в матеріальній допомозі. Після 23 років право вимагати утримання від батьків у зв’язку з продовженням навчан­ня не виникає. Відповідно до ч. 2 ст. 199 CK право дітей на утримання припиняється у разі припинення навчання. Якщо навчання було при­пинене і знову відновлене, повнолітній може знову зажадати від батьків надання йому утримання протягом продовження навчання.

Тобто обов’язок батьків за наявності інших необхідних підстав виникне знову, але триватиме лише до досягнення повнолітнім 23 років, навіть якщо навчання до цього часу і не буде закінчено. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має сам повнолітній, що продовжує навчання, а також той із батьків, з ким він проживає (ч. 3 ст. 199 CK).

Окремі положення, що регулюють відносини щодо утримання батьками своїх неповнолітніх дітей, поширюються також на відносини щодо утримання повнолітніх дітей. Відповідно до ст. 200 CK суд ви­значає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з ураху­ванням обставин, зазначених у ст. 182 CK. Тобто беруться до уваги стан здоров’я, матеріальний і сімейний стан платника й одержувача аліментів, інші обставини, що мають істотне значення. Суд має праг­нути до того, щоб в результаті стягнення аліментів одержувач був за­безпечений у розмірі не нижче прожиткового мінімуму, якщо доходи платника дозволяють це зробити. Згідно зі ст. 201 CK до відносин між батьками та повнолітніми дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 CK.

<< | >>
Источник: Сімейне право України : підручник / Л. M. Баранова, В. І. Борисова, С37 І. В. Жилінкова та ін. ; за заг. ред. В. І. Борисової та І. В. Жилінкової. — 4-те вид., переробл. і допов. — X. : Право,2012. — 320 с.. 2012

Еще по теме § 4. Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -