ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА........................................................................... 6

РОЗДІЛ 1. АНТРОПОСОЦІОКУЛЬТУРНІ ПЕРЕДУМОВИ МЕДІАЦІЇ...................................................................................................

1.1. Найгостріші виклики ХХ ст. індивіду-особистості....... 9

1.1.1. Необхідність подолання тотального розчинення

індивіда-особистості в масі-натовпі................................ 9

1.1.2. Потреба утвердження свободи особи

в суспільстві...................................................................... 17

1.1.3. Необхідність подолання патерналізму та утвердження персональної відповідальності

особи за себе...................................................................... 26

1.2. Поява людиноцентризму у світі в середині - другій половині ХХ століття як суспільних ідеології та практики..32

1.2.1. Людиноцентристський світоглядний поворот... 32

1.2.2. Утвердження людиноцентризму як принципу

існування держави............................................................. 44

1.3. Висновки до розділу................................................... 58

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВА ПРИРОДА МЕДІАЦІЇ....................... 61

2.1. Медіація як вислід буттєвих властивостей людини.... 61

2.2. Зумовленість правової природи медіації буттєвим

устроєм людського світу.................................................... 78

2.3. Людське право на медіацію........................................ 89

2.4. Висновки до розділу................................................. 112

РОЗДІЛ 3. ГУМАНІСТИЧНІСТЬ МЕДІАЦІЇ........................ 115

3.1. Гуманізм як ціннісна парадигма медіації................. 115

3.2. Ціннісні грані гуманізму і медіація........................... 119

3.3. Діалогічність медіації............................................... 136

3.4. Захист людської гідності як атрибут медіації...........

3.5. Висновки до розділу................................................. 193

РОЗДІЛ 4. МЕДІАЦІЯ ЯК ВІДКРИТА ПРОЦЕСУАЛЬНА САМОРЕФЕРЕНТНА СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА................ 196

4.1. Методологія пізнання медіації як системи............... 196

4.2. Ціль (мета) медіації як соціальної системи............... 208

4.3. Спонтанність медіації............................................... 219

4.4. Симетричність медіації............................................. 222

4.5. Медіація як форма свободи суб'єкта......................... 227

4.6. Справедливість медіації............................................ 230

4.7. Медіація як конструювання її сторонами узгоджених прав

та обов'язків щодо предмета конфлікту (спору)............... 236

4.8. Висновки до розділу................................................. 245

РОЗДІЛ 5. ГЕРМЕНЕВТИЧНІСТЬ МЕДІАЦІЇ.................... 248

5.1. Поняття герменевтики та її місце у медіації............. 248

5.2. Медіація як пізнання................................................. 268

5.3. Розуміння себе та Іншого сторонами медіації

(концепція привинення/інкримінування вини)................. 279

5.4. Усвідомлення сторонами конфлікту (спору) необхідності

взаємного його вирішення................................................ 295

5.5. Висновки до розділу................................................. 308

РОЗДІЛ 6. ПРИНЦИПИ МЕДІАЦІЇ: ДІЯЛЬНІСНА ПАРАДИГМА............................................................................................... 311

6.1. Поняття і роль принципу медіації в діяльнісній

парадигмі......................................................................... 311

6.2. Буттєві принципи медіації........................................ 321

6.2.1. Принцип людиномірності медіації..................... 321

6.2.2. Принцип верховенства буттєвих прав сторін

медіації........................................................................... 332

6.2.2.1.

прав сторін медіації......................................................... 332

6.2.2.2. Верховенство буттєвого права особи бути собою

(принцип людської автономії).......................................... 341

6.2.2.3. Верховенство права відкрити свою особистість

назустріч Іншому (принцип комунікативної солідарності) 347

6.3. Законодавчі принципи медіації в Україні................. 357

6.3.1. Загальна характеристика.................................. 357

6.3.2. Принцип добровільності медіації....................... 363

6.3.3. Принцип конфіденційності медіації................... 374

6.3.4. Принцип нейтральності, незалежності та

неупередженості медіатора............................................ 384

6.3.5. Принцип самовизначення та рівності прав сторін

медіації............................................................................. 390

6.4. Висновки до розділу................................................. 400

РОЗДІЛ 7. ПОСЕРЕДНИЦТВО В МЕДІАЦІЇ..................... 406

7.1. Поняття посередництва в медіації............................ 406

7.2. Мета (цілі) посередництва у медіації........................ 415

7.2.1. Загальні положення........................................... 415

7.2.2. Сприяння досягненню взаємного визнання

сторонами медіації їх екзистенційно відмінних між собою потреб та інтересів у конфлікті (спорі)

як правомірних.................................................................. 418

7.2.3. Виявлення спільних для сторін медіації їх потреб та

інтересів у конфлікті (спорі)........................................... 420

7.2.4. Модерування емоційного стану сторін медіації: рух

від емоційного рабства до емоційної свободи.................. 422

7.3. Природа (властивості) посередництва у медіації.................................. 425

7.3.1. Посередництво як архетип врегулювання конфлікту

(спору) в медіації..............................................................

7.3.2. Синергійність як принцип посередництва

у медіації........................................................................... 430

7.3.3. Спонтанність посередництва у медіації........... 435

7.4. Висновки до розділу............................................................................... 440

РОЗДІЛ 8. МЕДІАЦІЯ ТА ДЕРЖАВНЕ СУДОЧИНСТВО -

КОНКУРЕНТНІ ВЗАЄМОДОПОВНЮЮЧІ СИСТЕМИ ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТІВ (СПОРІВ)

У СУСПІЛЬСТВІ................................................................... 442

8.1. Спільність буттєвих витоків державного судочинства і

медіації............................................................................. 443

8.2. Парадигмальна протилежність державного судочинства

та медіації як цінностей................................................... 449

8.3. Необхідність державно-приватного партнерства інституційного типу державного судочинства та медіації..461

8.4. Висновки до розділу................................................. 464