<<
>>

§ 5. Об\'єднання і роз\'єднання позовів

Можливість об\'єднати чи роз\'єднати декілька позовів пов\'язана із забезпеченням ефективного і швидкого вирішення судом спору між сторонами.

186

Об\'єднання позовів дозволяє досягти єдності судових рішень за відповідними вимогами, а також зекономити час і засоби цивіль­ного процесу.

В одному провадженні можуть бути об\'єднанні де­кілька вимог одного позивача до одного відповідача, одного пози­вача до декількох відповідачів, декількох позивачів до одного від­повідача.

Вимоги, що об\'єднуються в одному провадженні, мають бути однорідними. Однорідність вимог випливає із особливостей тих спірних матеріально-правових відносин, які породжують позов. Це означає, що позови, які об\'єднуються, випливають із одного і того ж правовідношення або з різних правовідносин, пов\'язаних між со­бою. На встановлення однорідності вимог не впливає їх зміст, тоб­то допускається об\'єднання навіть різних за своїм характером ви­мог (наприклад, в одному провадженні можуть бути об\'єднані по­зов про визнання договору недійсним і позов про стягнення заподіяних при цьому збитків).

Якщо позови є неоднорідними (наприклад, випливають з різних за своєю галузевою належністю правовідносин) їх об\'єднання є недоцільним, адже це може призвести до ускладнення процесу розгляду і вирішення цивільної справи. Також не допускається об\'єд­нання позовів, коли відсутня спільність предмета позову.

Об\'єднання позовів може бути здійснене як позивачем (позива­чами), так і судом. Найчастіше пов\'язані між собою вимоги об\'єд­нує позивач, викладаючи їх в одній позовній заяві відповідно до ч. 2 ст. 118 ЦПК України. Законодавство не забороняє позивачу оформити кожну з однорідних позовних вимог окремою позовною заявою. Однак він зазвичай зацікавлений в тому, щоб усі його ви­моги були розглянуті та вирішені якнайшвидше і одним судом. Окреме ж оформлення однорідних вимог ускладнить діяльність суду і може призвести до затягування захисту порушених, неви­знаних чи оспорюваних прав, свобод та інтересів позивача.

Якщо в проваджені суду знаходиться декілька справ з однорід­ними позовами, сторони можуть клопотати перед судом про їх об\'єднання в одне провадження. Суд може об\'єднати позови і за власною ініціативою, адже відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України суддя під час відкриття провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право поста­новити ухвалу про об\'єднання в одне провадження кількох одно­рідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача

187до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача. Ухвала про об\'єднання позовів, як і ухвала про відмову в такому об\'єднанні, не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

При об\'єднанні позовів кожний з них зберігає своє окреме зна­чення і підлягає вирішенню судом. У судовому рішенні обов\'яз­ково повинно бути відображено, чи задовольнив суд і в якому об­сязі кожний з об\'єднаних позовів. Враховуючи те, що в одному провадженні об\'єднуються однорідні позовні вимоги, вирішення однієї з них автоматично впливає на результати вирішення інших. Так, якщо суд визнає договір недійсним, він зобов\'язаний задоволь­нити й правомірні вимоги позивача щодо застосування наслідків недійсного правочину.

Роз\'єднання позовів полягає у виділенні судом в самостій­ні провадження об\'єднаних в одному проваджені вимог. Таке роз\'єд­нання залежить від обставин справи і пов\'язується з тим, що спільний розгляд об\'єднаних позовів ускладнює вирішення спра­ви (наприклад, необхідно призначити складну експертизу по окремих вимогах, один з позивачів поїхав у тривале відрядження тощо).

Роз\'єднання позовів, зазвичай, здійснюється в тому разі, коли суд одночасно не може винести рішення по декількох вимогах, оскільки одна з них стосується інтересів третіх осіб. Так, у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні коо­перативи» від 18 вересня 1987 р. вказується: якщо вимоги про по­діл квартири і паю заявлені одночасно з позовом про розірвання шлюбу, суд повинен мати на увазі, що оскільки їх вирішення зачі­пає інтереси кооперативу, вони повинні бути роз\'єднані і розгля­нуті на загальних підставах.

Виділення в самостійне провадження вимог є правом, а не обов\'язком суду, тобто його здійснення цілком залежить від його розсуду. Оформлюється роз\'єднання позовів ухвалою, яка також не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рі­шення суду.

У разі роз\'єднання позовів підставою для провадження по виді­лених вимогах є ухвала суду про роз\'єднання позовів і копія позов­ної заяви.

188

<< | >>
Источник: С.С. Бичкова. Цивільне процесуальне право України: Навчальний посіб­ник / За заг. ред. С. С. Бичкової.- К.,2006.- 384 с.. 2006

Еще по теме § 5. Об'єднання і роз'єднання позовів:

  1. Міжбанківські об\'єднання
  2. 7. Фінанси громадських об\'єднань.
  3. СТАТУТ Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку
  4. ТИПОВИЙ СТАТУТ об\'єднання співвласників багатоквартирного будинку
  5. СТАТУТ Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Металург-4”
  6. ПРОТОКОЛ № 1 установчих зборів об’єднання співвласників багатоквартирного будинку
  7. РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку
  8. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про об\'єднання співвласників багатоквартирного будинку
  9. Характерні ознаки і функції міжбанківських об\'єднань
  10. 4.1 Громадські об’єднання як непідприємницькі юридичні особи приватного права корпоративного типу
  11. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про об\'єднання громадян
  12. 4. Створення об’єднань співвласників багатоквартирного будинку і передача їм земельної ділянки.
  13. ПРОТОКОЛ спільних зборів об’єднання співвласників багатоквартирного будинку
  14. § 7. Загальні умови виконання рішення про заборону діяльності об\'єднання громадян
  15. Об\'єднання фінансового ринку.
  16. Рішення Люблінського сейму про об\'єднання Польщі й Литви в одну державу — Річ Посполиту (1569 р.)
  17. 1.3. Види банків та банківських об’єднань
- Law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -