ФОРМИ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ. ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ДІЗНАННЯ

Форма досудового розслідування - це врегульований КПК України процесуальний порядок здійснення досудового розс­лідування в цілому й порядок проведення окремих процесуа­льних дій та прийняття процесуальних рішень.

КПК України передбачає дві форми досудового розсліду­вання: досудове слідство та дізнання.

У формі досудового слідства здійснюється розслідування злочинів (п. 6 ч. 1 ст. 3 КПК України). У формі дізнання - кримі­нальних проступків (п. 4 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Дізнання здійснюється за загальними правилами досудо­вого розслідування, але з урахуванням положень гл. 25 КПК Ук­раїни, яка визначає його особливості (ч. 2 ст. 298 КПК України).

Особливості здійснення дізнання

1. Особливе коло суб'єктів, які здійснюють дізнання. Досу­дове розслідування кримінальних проступків здійснюють дізнавачі. При цьому дізнавчем можуть бути як службові особи підрозділів дізнання, так і уповноважені особи інших підрозді­лів (п. 4-1 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 38, ст. 40-1 КПК України);

2. Розширений перелік процесуальних дій, які можуть бути вчинені до моменту внесення відомостей до ЄРДР. Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку, по­ряд із оглядом місця події, дозволяється: 1) відбирати пояс­нення; 2) проводити медичне освідування; 3) отримувати ви­сновок спеціаліста; 4) знімати показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, ві- деозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; 5) вилу­чати знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом криміналь­ного проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей (ч. 3 ст. 214 КПК України).

3. Розширений перелік джерел доказів. Процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про кримі­нальні проступки, крім визначених ст. 84 КПК України, є також пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (ст.

4. Особливості повідомлення про підозру. Письмове пові­домлення про підозру у вчиненні кримінального проступку складає дізнавач за погодженням із прокурором. Підозрюва­ний у разі вручення йому повідомлення про підозру має право протягом 48 годин заявити клопотання про проведення екс­пертизи у разі незгоди з висновком спеціаліста або результа­тами медичного освідування (ч. 2 ст. 298-4 КПК України).

5. Скорочені строки дізнання. З моменту повідомлення особі про підозру строки дізнання залежно від різних обста­вин, закріплених у КПК України, становлять 72 години, 20 днів або 1 місяць (ч. 1 ст. 298-5, п. 1-3 ч. 3, п. 1 ч. 4 ст. 219, ч. 2 ст. 294). У разі необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій строк дізнання може бути продовжений до 30 днів за рішенням прокурора (ст. 298-5 КПК України).

6. Скорочений перелік запобіжних заходів. Із загального законодавчого переліку запобіжних заходів під час дізнання застосовуються лише особисте зобов’язання, особиста порука та затримання як тимчасовий запобіжний захід (ст. 299 КПК України).

7. Звужений перелік випадків, коли особа може бути за­тримана уповноваженою службовою особою, та скорочений строк затримання. Особа, підозрювана у вчиненні криміналь­ного проступку, може бути затримана за загальним правилом у випадках, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК Укра­їни, та лише за умови, якщо вона: 1) відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припи­нення кримінального проступку або чинить опір; 2) намага­ється залишити місце вчинення кримінального проступку;

3) під час безпосереднього переслідування після вчинення кримінального проступку не виконує законних вимог уповно­важеної службової особи; 4) перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння та може завдати шкоди собі або оточуючим (ч. 1 ст. 298-2 КПК України).

Строк затримання особи, яка вчинила кримінальний про­ступок, не може перевищувати 3 години з моменту фактич­ного затримання (ч.

8. Скорочений перелік негласних слідчих (розшукових) дій. Під час дізнання дозволяється проводити лише два види негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: 1) зняття інфор­мації з електронних інформаційних систем за умови, що дос­туп до інформації не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або якщо таке зняття інформації не пов’язано з подоланням системи логічного захисту; 2) устано­влення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ч. 1 ст. 300 КПК України).

9. Особливості закінчення дізнання. Закінчення досудового розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України, з ураху­ванням особливостей, передбачених ст. 301 КПК України. Зок­рема, дізнавач зобов’язаний у найкоротший строк подати про­курору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підо­зрюваного, його захисника, законного представника і потерпі­лого. Прокурор зобов’язаний здійснити одну із дій, визначе­них у ч. 2 ст. 301 КПК України. У разі прийняття прокурором рішення про звернення до суду з обвинувальним актом чи клопотанням про застосування примусових заходів медич­ного або виховного характеру він зобов’язаний забезпечити надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її за­хиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання.

Також особливістю закінчення дізнання є те, що прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт із клопотан­ням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за умови якщо: 1) пі­дозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспо­рює встановлені досудовим розслідуванням обставини і зго­ден з розглядом обвинувального акта за його відсутності;

2) потерпілий або представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого роз­гляду (ст. 302 КПК України). Провадження в суді першої інста­нції щодо кримінальних проступків регламентовано стат­тями 381-382 КПК України.

87.