ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ЯК СТАДІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ: ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬТА ЗАВДАННЯ

Кримінальний процесуальний кодекс України визначає досудоверозслідування як стадію кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про криміна­льне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримі­нального провадження або направленням до суду обвинуваль­ного акта, клопотання про застосування примусових заходів

Кримінальний процес України:у питаннях і відповідях медичного або виховного характеру або клопотання про звіль­нення особи від кримінальної відповідальності (п.

Досудове розслідування є першою (початковою) стадією кримінального провадження, що передує судовому розгляду. На це вказує і сама його назва: досудове - те, що передує про­вадженню в суді. Необхідність проведення досудового розслі­дування, перш ніж кримінальне провадження буде розглянуто у суді, обґрунтовується необхідністю встановлення особи, що вчинила кримінальне правопорушення, та обставин, які вхо­дять до предмету доказування (ст. 91 КПК України), до яких належать: подія кримінального правопорушення, винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення або виключають кримінальну відповідаль­ність тощо. Для досягнення цієї мети на стадії досудового роз­слідування проводяться слідчі (розшукові) дії і негласні слідчі (розшукові) дії та застосовуються заходи забезпечення кримі­нального провадження.

Досудове розслідування можна умовно поділити на три етапи.

Перший етап пов'язано з початком досудового розсліду­вання, він полягає в отриманні / виявленні інформації про кримінальне правопорушення та внесенні відповідних відо­мостей до ЄРДР (ст. 214 КПК України).

Другий етап - власне розслідування, що проводиться за фа­ктом отриманої слідчим (прокурором) інформації про криміна­льне правопорушення. Цей етап займає центральну позицію у досудовому розслідуванні, фактично він полягає у перевірці отриманої інформації щодо наявності або відсутності події кри­мінального правопорушення, встановлення особи, винної у його вчиненні, та збиранні доказів на підтвердження обставин кримінального правопорушення.

Третій етап досудового розслідування полягає у перевірці обґрунтованості зібраних доказів з урахуванням доводів сто­рони захисту (підозрюваного, законного представника, захис­ника) та прийнятті підсумкового рішення. Досудове розсліду­вання може бути закінчено здійсненням однієї з таких дій: 1) закриття кримінального провадження; 2) звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернення до суду з обвинувальним ак­том; 4) звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру; 5) звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів ви­ховного характеру (ст. 283 КПК України).

Завдання досудового розслідування

Завдання досудового розслідування є похідними від за­вдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК Ук­раїни. Досудове розслідування поряд із судовим провадженням є засобом реалізації завдань кримінального провадження. Та­кими завданнями є: 1) захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень 2) охорона прав, свобод та закон­них інтересів учасників кримінального провадження; 3) забез­печення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засу­джений, жодна особа не була піддана необґрунтованому проце­суальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

На стадії досудового розслідування перше із завдань (за­хист особи, суспільства та держави від кримінальних правопо­рушень) вирішується через: 1) установлення особи, яка вчи­нила кримінальне правопорушення, повідомлення їй про підозру, складання стосовно неї обвинувального акта та на­правлення його до суду; 2) забезпечення відшкодування (ком­пенсації) шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, через накладення арешту на майно підозрюваного.

Таке завдання, як охорона прав, свобод та законних інте­ресів учасників кримінального провадження, реалізується через обов'язок слідчого, дізнавача, прокурора та слідчого су­дді роз'яснювати у випадках, передбачених КПК України, ін­шим учасникам кримінального провадження їх права та забез­печувати можливість їх реалізації.

Третє завдання кримінального провадження і досудового розслідування зокрема проявляється у таких аспектах. Вимога швидкості досудового розслідування є необхідною складовою розумного строку кримінального провадження в цілому, чого вимагають міжнародні стандарти кримінального судочинс­тва. Зокрема, у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод зазначено право кожного під час роз­гляду будь-якого висунутого йому кримінального обвинува­чення на справедливий, публічний розгляд справи у розумний строк незалежним і неупередженим судом, створеним на підс­таві закону. КПК України з метою реалізації цього завдання встановлює такі граничні строки досудового розслідування: 12 місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину, 18 місяців - у кримінальному провадженні щодо тяж­кого або особливо тяжкого злочину (ч. 2 ст. 219 КПК України). А з моменту повідомлення особі про підозру строк досудового розслідування не може перевищувати 2 місяців для злочинів, 1 місяць, 20 діб або 72 години залежно від обставин - для кри­мінальних проступків (ч. 3 ст. 219 КПК України).

Повнота досудового розслідування полягає у необхідності встановлення всіх обставин, що підлягають доказуванню від­повідно до ст. 91 КПК України.

Неупередженість досудового розслідування означає, що слідчий, дізнавач чи прокурор зобов'язані без необгрунтова­ної підозри та обвинувального ухилу встановити за допомо­гою доказів, зібраних у встановленій процесуальній формі, всі обставини кримінального правопорушення та осіб, які його вчинили.

Вимога, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопору­шення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, на стадії досудового розслідування виражається у повідом­ленні особі обґрунтованої підозри, яка ґрунтується на належ­них, допустимих і достатніх доказах її причетності до криміна­льного правопорушення.

Вимога, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, виражається в обов'язку слідчого, дізнавача та прокурора виявляти не лише ті докази, що викривають особу, а й ті, що виправдовують її, давати таким доказам нале­жну правову оцінку, а також приймати законні й неупереджені процесуальні рішення.

Вимога, щоб жодна особа не була піддана необгрунтова­ному процесуальному примусу, виражається в тому, що слід­чий, дізнавач і прокурор зобов'язані безумовно дотримува­тись закріплених у КПК України правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слі­дчих (розшукових) дій.

Вимога, щоб до кожного учасника кримінального прова­дження була застосована належна правова процедура, виража­ється, зокрема, в чіткому визначенні слідчим, дізнавачем або прокурором процесуального статусу учасника досудового ро­зслідування та в здійсненні щодо нього лише тих процесуаль­них дій та прийнятті рішень, які передбачено положеннями КПК України.

86.