§ 3. Провадження у господарському судочинстві (форми господарського судочинства)

Завдання справедливого, неупередженого та своєчасного ви­рішення судом спорів, пов’язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції гос­подарського суду, з метою ефективного захисту порушених, неви­знаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, що закріплені у ст.

Провадження у господарському судочинстві (форми госпо­дарського судочинства) - це врегульований законом порядок розгля­ду і вирішення справ, подібних за своєю правовою природою, що обумо­вило певні процесуальні особливості їх судового розгляду і вирішення.

Структурно відповідно до ст. 12 ГПК України господарське су­дочинство є системою таких судових проваджень (форм господар­ського судочинства):

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Наказне провадження здійснюється з метою постановлення рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребу­вання майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Характерною рисою наказного провадження є те, що вимоги, за якими видається судовий наказ, не повинні оскаржуватися проти­лежною стороною, оскільки в іншому випадку, тобто за наявності спору, якщо це вбачається із заяви і поданих документів, суд відмо­вляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу та роз'яснює заявникові право звернутися до суду в порядку позовного прова­дження для вирішення спору.

Позовне провадження характеризується наявністю спору про право цивільне. Згідно з ч. 3 коментованої статті суд може розгля­дати справу в загальному позовному провадженні або у спрощено­му позовному провадженні.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду ма­лозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей ГПК України малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів про­житкового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у по­рядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.