§ 3. Поняття, завдання та система господарських судів України

Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Господарські суди входять до системи судів загальної юрисдикції.

Господарські суди являють собою особливий різновид судових органів, що здійснюють судову владу шляхом вирішення господар­ських спорів та інших справ, віднесених до їх відання.

Частина 1 ст. 2 ГПК України визначає мету та завдання госпо­дарського судочинства і тому є визначальною для розуміння сут­ності всіх наступних статей ГПК України. Метою господарського судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Цією метою обумовлюються і завдання господар­ського судочинства, якими є справедливе, неупереджене та своє­часне вирішення судом спорів, пов’язаних зі здійсненням господар­ської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду. Під час розробки, прийняття чинного ГПК України, в тому числі й тих положень, що стосуються мети й за­вдань господарського судочинства, були враховані базові постула­ти, закладені у міжнародно-правових актах, ратифікованих Украї­ною. Згідно зі ст. 8 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 р., в якій закріплено право кожної людини на ефективне від­новлення у правах компетентними національними судами у випа­дках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією та за­коном. Крім того, ГПК України відображає основні положення Кон­венції про захист прав людини і основоположних свобод і протоко­лів до неї, що стали в результаті ратифікації їх Україною 17 липня 1997 р. складовою частиною національного законодавства, а також ст. 55 Конституції України, що проголосила захист судом прав і свобод людини і громадянина.

Стаття 6 Конвенції закріплює право на справедливий суд. Як зазначають В. В. Комаров та Н. Ю. Сакара, право на справедливий судовий розгляд слід аналізувати в широкому та вузькому значен­нях. У широкому значенні це право закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції й ототожнюється з правом на доступ до правосуддя, тобто кожна особа повинна мати можливість ініціювати судовий розгляд спра­ви щодо своїх цивільних прав і свобод та отримати справедливий і ефективний судовий захист. Також особа повинна мати безпосере­дній доступ, не обтяжений якимись юридичними чи фактичними перешкодами, до судової установи, а розгляд справи мусить відбу­ватися з додержанням усіх вимог, що передбачені п. 1 ст. 6 Конвен­ції. У вузькому значенні право на справедливий судових розгляд охоплює лише вимогу справедливої процедури, яка в тексті статті Конвенції про захист прав людини і основних свобод використову­ється поряд із вимогами незалежності та безсторонності суду, пуб­лічності й розумності строку судового розгляду. Даючи дефініції справедливості у вузькому значенні, Європейський суд з прав лю­дини виділяє й такі вимоги, які не вказані у п. 1 ст. 6 Конвенції, наприклад, належне сповіщення та слухання, прийняття до уваги судом лише доказів, отриманих законним шляхом, ухвалення об­ґрунтованого рішення, принцип рівності сторін у змагальному процесі, заборону втручання законодавця у процес здійснення пра­восуддя, принцип правової певності^[6]. Слід звернути увагу на те, що в частині другій ГПК України окремо наголошує на те, що суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням гос­подарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Наведені завдання здійснюються господарськими судами при­таманними їм способами та за допомогою повноважень, зазначе­них у господарському процесуальному законодавстві.

Господарський суд є незалежним органом у вирішенні госпо­дарських спорів, які виникають між юридичними особами, держав­ними та іншими органами, фізичними особами - підприємцями, а також у розгляді справ про банкрутство.

Господарські суди утворюють єдину триланкову систему, яку складають:

- окружні господарські суди;

- апеляційні господарські суди;

- Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.

Систему господарських судів України закріплено указами Пре­зидента України від 29 грудня 2017 р. № 453/2017 «Про ліквідацію місцевих господарських судів та утворення окружних господарських судів» та від 29 грудня 2017 р. № 454/2017 «Про ліквідацію апеля­ційних господарських судів та утворення апеляційних господарсь­ких судів в апеляційних округах».

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду. Ви­щим судовим органом господарських судів України зі здійснення правосуддя в господарських відносинах є Касаційний господарсь­кий суд у складі Верховного Суду.

Згідно зі ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд:

1) здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним законом;

2) здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики;

3) надає висновки щодо проєктів законодавчих актів, які сто­суються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судо­вих рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням систе­ми судоустрою;

4) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради Украї­ни письмове подання про неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я;

5) звертається до Конституційного Суду України щодо консти- туційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України;

6) забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом;

7) здійснює інші повноваження, визначені законом.

До складу Касаційного господарського суду у складі Верховно­го Суду входять судді відповідної спеціалізації.

У кожному касаційному суді утворюються судові палати з роз­гляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів. Кількість та спеціалізація судових палат визначаються рішенням зборів суддів касаційного суду з урахуванням вимог частин 5 та 6 цієї статті та судового навантаження. У Касаційному господарсь­кому суді обов’язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо (про):

1) банкрутство;

2) захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством;

3) корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів.

Інші палати у касаційних судах створюються за рішенням збо­рів суддів касаційного суду.

У Верховному Суді діє Пленум Верховного Суду для вирішення питань, визначених Конституцією України та цим Законом. Склад і порядок діяльності Пленуму Верховного Суду визначаються цим Законом (ст. 37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно зі ст. 44 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові палати касаційного суду:

1) здійснюють правосуддя в порядку, встановленому процесу­альним законом;

2) аналізують судову статистику та вивчають судову практику;

3) здійснюють інші повноваження, визначені законом.

Персональний склад судових палат та кількість суддів у судових палатах визначаються зборами суддів відповідного касаційного суду.

Судову палату очолює секретар судової палати, який:

1) організовує роботу відповідної судової палати та головує на її засіданнях;

2) організовує аналіз судової статистики, вивчення судової практики;

3) інформує збори суддів касаційного суду про діяльність су­дової палати;

4) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Секретар судової палати обирається на посаду строком на чо­тири роки та звільняється з посади більшістю голосів суддів відпо­відної судової палати шляхом таємного голосування. У разі відсут­ності секретаря судової палати його обов’язки виконує суддя пала­ти, який має найбільший стаж роботи на посаді судді відповідного касаційного суду.

Згідно зі ст. 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, до складу якого входить двадцять один суддя Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду:

1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права;

2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Вер­ховним Судом як судом першої інстанції;

3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здій­снює узагальнення судової практики;

4) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Судді Верховного Суду обираються до Великої Палати зборами суддів відповідних касаційних судів з числа суддів таких касацій­них судів.

Згідно зі ст. 46 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Пленум Верховного Суду є колегіальним органом, до складу якого входять усі судді Верховного Суду. Пленум Верховного Суду:

1) обирає на посади та звільняє з посад Голову Верховного Су­ду та заступника Голови Верховного Суду у порядку, встановлено­му цим Законом;

2) обирає з числа суддів Верховного Суду за поданням Голови Верховного Суду та увільняє від виконання обов’язків секретаря Пленуму Верховного Суду;

3) заслуховує інформацію Голови Верховного Суду про його ді­яльність, секретаря Великої Палати Верховного Суду про діяль­ність Палати;

4) надає висновки щодо проєктів законодавчих актів, які сто­суються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судо­вих рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням систе­ми судоустрою України;

5) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових ак­тів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України;

6) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради Украї­ни письмове подання про неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я;

7) затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду;

8) затверджує Положення про Науково-консультативну раду при Верховному Суді та її склад;

9) затверджує склад редакційної колегії офіційного друкова­ного органу Верховного Суду;

10) затверджує бюджетний запит Верховного Суду;

12) з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні окремих категорій справ узагальнює практику засто­сування матеріального і процесуального законів, систематизує та забезпечує оприлюднення правових позицій Верховного Суду з по­силанням на судові рішення, в яких вони були сформульовані;

12) за результатами аналізу судової статистики та узагальнення судової практики надає роз’яснення рекомендаційного характеру з питань застосування законодавства при вирішенні судових справ;

13) розглядає та вирішує інші питання, віднесені законом до його повноважень.

Засідання Пленуму Верховного Суду є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин від складу Пленуму, крім випадків, установлених цим Законом.

На засідання Пленуму можуть бути запрошені представники органів державної влади, наукових установ, громадських організа­цій, засобів масової інформації та інші особи.

Пленум Верховного Суду скликається Головою Верховного Су­ду в разі потреби або на вимогу не менш як четвертої частини від складу суддів Верховного Суду, але не рідше одного разу на три місяці. У разі відсутності Голови Верховного Суду Пленум склика­ється заступником Голови Верховного Суду.

Про день і час скликання Пленуму Верховного Суду та питан­ня, що виносяться на його розгляд, учасники засідання Пленуму повідомляються не пізніш як за п’ять робочих днів до засідання. У цей же строк надсилаються матеріали щодо питань, які виносяться на розгляд Пленуму.

Засідання Пленуму веде Голова Верховного Суду. У разі відсут­ності Голови Верховного Суду засідання Пленуму веде заступник Голови Верховного Суду.

Порядок роботи Пленуму Верховного Суду встановлюється цим Законом та прийнятим відповідно до нього Регламентом Пле­нуму Верховного Суду.

Пленум Верховного Суду приймає з розглянутих питань пос­танови. Постанови Пленуму Верховного Суду підписуються голо­вуючим на засіданні Пленуму та секретарем Пленуму і публікують­ся в офіційному друкованому органі та розміщуються на вебсайті Верховного Суду.

Секретар Пленуму Верховного Суду організовує роботу секре­таріату Пленуму, підготовку засідань Пленуму, забезпечує ведення протоколу та контролює виконання постанов, прийнятих Плену­мом Верховного Суду.

Особливості проведення Пленуму Верховного Суду з розгляду окремих питань, у тому числі щодо процедури скликання, повно- важності засідання, порядку роботи, процедури голосування, по­рядку прийняття рішень та підписання постанов, прийнятих Пле­нумом Верховного Суду, встановлюються законом.

Згідно зі ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» діє Науково-консультативна рада Верховного Суду. Науково-кон­сультативна рада утворюється при Верховному Суді з числа висо­кокваліфікованих фахівців у сфері права для підготовки наукових висновків з питань діяльності Верховного Суду, що потребують наукового забезпечення. Порядок організації та діяльності Науко­во-консультативної ради визначається положенням, що затвер­джується Пленумом Верховного Суду.

Апеляційні господарські суди є судами апеляційної інстанції, які утворюються в апеляційних округах відповідно до Указу Президента України від 29 грудня 2017 р. № 454/2017 «Про ліквідацію апеляцій­них господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах»^[7]. Кожен із семи апеляційних округів обслуговує декілька адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до зазначеного указу Президента України утворено такі апеляційні господарські суди:

1) Східний апеляційний господарський суд в апеляційному ок­рузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові;

2) Центральний апеляційний господарський суд в апеляцій­ному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кірово­градську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі;

3) Південний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Автономну Республіку Крим і місто Севасто­поль, з місцезнаходженням у місті Севастополі;

4) Південно-західний апеляційний господарський суд в апеля­ційному окрузі, що включає Миколаївську, Одеську та Херсонську області, з місцезнаходженням у місті Одесі;

5) Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську об­ласті та місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві;

6) Північно-західний апеляційний господарський суд в апеля­ційному окрузі, що включає Вінницьку, Волинську, Житомирську, Рівненську та Хмельницьку області, з місцезнаходженням у місті Рівному;

7) Західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Львові.

Окружні господарські суди. Згідно з ч. 2 ст. 21 ГПК України місцевими господарськими судами є окружні господарські суди. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені зако­ном до їх юрисдикції (ч. 3 ст. 22 ГПК України). Відповідно до Указу Президента України від 29 грудня 2017 р. № 453/2017 «Про лікві­дацію місцевих господарських судів та утворення окружних госпо­дарських судів»^[8] утворено:

1) Кримський окружний господарський суд - в Автономній Ре­спубліці Крим з місцезнаходженням у місті Сімферополі;

2) Вінницький окружний господарський суд - у Вінницькій об­ласті з місцезнаходженням у місті Вінниці;

3) Волинський окружний господарський суд - у Волинській області з місцезнаходженням у місті Луцьку;

4) Дніпропетровський окружний господарський суд - у Дніп­ропетровській області з місцезнаходженням у місті Дніпрі;

5) Донецький окружний господарський суд - у Донецькій об­ласті з місцезнаходженням у містах Донецьку та Харкові;

6) Житомирський окружний господарський суд - у Житомир­ській області з місцезнаходженням у місті Житомирі;

7) Закарпатський окружний господарський суд - у Закарпат­ській області з місцезнаходженням у місті Ужгороді;

8) Запорізький окружний господарський суд - у Запорізькій області з місцезнаходженням у місті Запоріжжі;

9) Івано-Франківський окружний господарський суд - в Івано- Франківській області з місцезнаходженням у місті Івано-Франківську;

10) Київський окружний господарський суд - у Київській обла­сті з місцезнаходженням у місті Києві;

11) Кіровоградський окружний господарський суд - у Кірово­градській області з місцезнаходженням у місті Кропивницькому;

12) Луганський окружний господарський суд - у Луганській області з місцезнаходженням у містах Луганську та Харкові;

13) Львівський окружний господарський суд - у Львівській об­ласті з місцезнаходженням у місті Львові;

14) Миколаївський окружний господарський суд - у Миколаїв­ській області з місцезнаходженням у місті Миколаєві;

15) Одеський окружний господарський суд - в Одеській облас­ті з місцезнаходженням у місті Одесі;

16) Полтавський окружний господарський суд - у Полтавській області з місцезнаходженням у місті Полтаві;

17) Рівненський окружний господарський суд - у Рівненській області з місцезнаходженням у місті Рівному;

18) Сумський окружний господарський суд - у Сумській облас­ті з місцезнаходженням у місті Сумах;

19) Тернопільський окружний господарський суд - у Терно­пільській області з місцезнаходженням у місті Тернополі;

20) Харківський окружний господарський суд - у Харківській області з місцезнаходженням у місті Харкові;

21) Херсонський окружний господарський суд - у Херсонській області з місцезнаходженням у місті Херсоні;

22) Хмельницький окружний господарський суд - у Хмельни­цькій області з місцезнаходженням у місті Хмельницькому;

23) Черкаський окружний господарський суд - у Черкаській області з місцезнаходженням у місті Черкасах;

24) Чернівецький окружний господарський суд - у Чернівець­кій області з місцезнаходженням у місті Чернівцях;

25) Чернігівський окружний господарський суд - у Чернігівсь­кій області з місцезнаходженням у місті Чернігові;

26) Окружний господарський суд міста Києва - у місті Києві з місцезнаходженням у місті Києві;

27) Окружний господарський суд міста Севастополя - у місті Севастополі з місцезнаходженням у місті Севастополі.

Питання для самоконтролю

1. Визначте етапи становлення господарських судів в Україні.

2. Охарактеризуйте зміст права на звернення до господар­ського суду.

3. Охарактеризуйте способи судового захисту в господарсько­му судочинстві.

4. Які суди утворюють систему господарських судів України?

5. Назвіть повноваження Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду України.

6. Визначте повноваження апеляційних господарських судів України.

7. Назвіть повноваження окружних господарських судів України.