Глава 15 Військова служба правопорядку у збройних

Військова служба правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) - спеціальне правоохо­ронне формування у складі Збройних Сил України.

Датою створення даного органу можна вважати 19 квітня 2002 року, коли було ви­дано перший наказ по ВСП про початок формування її структурних підрозділів^[157].

Служба правопорядку призначена для забезпечення правопо­рядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових нав­чальних закладах, установах та організаціях (далі - військові час­тини), військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання злочинам, іншим правопорушенням у Збройних Силах України, їх припинення; для захисту життя, здоров'я, прав і закон­них інтересів військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, а та­кож для захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та ін­ших протиправних посягань, а так само для участі у протидії дивер­сійним проявам і терористичним актам на військових об'єктах.

Також до основних завдань Служби правопорядку віднесено: виявлення причин, передумов і обставин злочинів та інших право­порушень, вчинених у військових частинах та на військових об'єк­тах; розшук осіб, які самовільно залишили військові частини (місця служби); забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспо­ртних засобів; участь у гарнізонних заходах; виконання у передбаче­них законом випадках рішень про тримання військовослужбовців на гауптвахті; забезпечення виконання кримінального покарання стосо­вно військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання у дисциплінарному батальйоні; сприяння у межах своєї компетенції

органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органам досудового розслідування та суду, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам військового управління, підпри­ємствам, установам, організаціям у виконанні покладених на них від­повідно до законів обов'язків.

Правову основу діяльності Служби правопорядку станов­лять: Конституція України; закони України: «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», «Про Збройні Сили Украї­ни», «Про основи національної безпеки України», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про розвідувальні органи України», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про контррозвідувальну діяльність», «Про боротьбу з тероризмом», «Про соціальний і право­вий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про державну таємницю»; Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення та інші нормативно- правові акти.

Організація Служби правопорядку (чисельний склад органів управління, підрозділів Служби правопорядку, їх дислокація) визна­чаються міністром оборони України виходячи з умов дислокації військ (сил).

Гранична чисельність військовослужбовців і працівників Слу­жби правопорядку не може перевищувати 1,5 відсотка загальної чисельності Збройних Сил України.

Фінансування Служби правопорядку здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, які виділяються на утри­мання Збройних Сил України і передбачаються у кошторисі Мініс­терства оборони України окремим рядком.

Служба правопорядку має власну структуру та складається з:

1) органів управління:

• Головного управління Служби правопорядку Збройних Сил України;

• Центрального управління Служби правопорядку по місту Ки­єву і Київській області та територіальних управлінь Служби право­порядку;

• зональних відділів (відділень) Служби правопорядку;

2) підрозділів Служби правопорядку:

• охорони військових об'єктів;

• патрульно-постової служби;

• безпеки дорожнього руху;

• спеціального призначення;

3) Навчального центру Служби правопорядку.

Рішення про створення відповідних підрозділів Служби право­порядку приймає міністр оборони України. Він також здійснює зага­льне керівництво Службою правопорядку; визначає зони діяльності органів управління та підрозділів Служби правопорядку; призначає на посади начальника Головного управління Служби правопорядку Збройних Сил України та його заступників, начальників Централь­ного та територіальних управлінь Служби правопорядку та їх засту­пників.

Безпосереднє керівництво Службою правопорядку здійснює Головне управління Служби правопорядку Збройних Сил України.

На Службу правопорядку покладається здійснення таких функцій:

1) попереджувати, виявляти, припиняти злочини та інші пра­вопорушення, вчинені у військових частинах, а також в інших місцях військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час прохо­дження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків;

2) приймати та реєструвати заяви і повідомлення про злочини та інші правопорушення, вчинені у військових частинах тощо, своє­часно приймати обґрунтовані і законні рішення;

3) припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, що віднесені до компетенції Служби правопорядку Кодексом України про адміністративні правопорушення;

4) виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню злочи­нів та інших правопорушень у Збройних Силах України, вживати за­ходів щодо їх усунення, брати участь у правовому вихованні війсь­ковослужбовців, працівників Збройних Сил України;

5) розшукувати і затримувати військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, які самовільно залишили військові частини чи місця служби або не з'явилися в строк без поважних причин на вій­ськову службу, а також тих, які переховуються від органів досудо- вого розслідування або суду, чи засуджених, які ухиляються від ви­конання кримінального покарання;

6) брати участь у проведенні профілактичної роботи серед вій­ськовослужбовців, схильних до вчинення правопорушень, сприяти військовому командуванню, органам військового управління в за­безпеченні військової дисципліни серед військовослужбовців;

7) забезпечувати у передбачених законом випадках виконання кримінальних покарань стосовно військовослужбовців, які за виро­ком суду засуджені до тримання в дисциплінарному батальйоні або до кримінального покарання у вигляді арешту;

8) запобігати диверсійним проявам і терористичним актам на вій­ськових об'єктах;

9) взаємодіяти з військовими формуваннями, утвореними від­повідно до законів України, органами Національної поліції, іншими правоохоронними органами, у тому числі обмінюватися з ними ін­формацією для виявлення правопорушень;

10) проводити розшук вогнепальної зброї, бойових припасів до неї або вибухових речовин, викрадених або втрачених у військових частинах;

11) виконувати в установленому законом порядку і в межах своєї компетенції доручення слідчого, прокурора, ухвали суду та по­станов суддів;

12) здійснювати в межах своєї компетенції нагляд за дорожнім рухом військових транспортних засобів, контроль за виконанням у Збройних Силах України вимог законодавства з питань забезпе­чення безаварійного використання техніки; вести облік та розподіл номерних знаків, реєстрацію військових транспортних засобів Збройних Сил України;

13) погоджувати в установленому законодавством порядку з відповідними органами перевезення великогабаритних, великова­гових і небезпечних вантажів транспортними засобами Збройних Сил України, забезпечувати їх супроводження та контроль за дотри­манням особливих умов, правил, норм і стандартів з організації пе­ревезення зазначених вантажів;

14) брати участь у виконанні завдань військовими частинами у разі їх залучення в установленому законом порядку до проведення робіт під час введення режиму воєнного або надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях;

15) забезпечувати збереження знайдених, вилучених у затри­маних та заарештованих осіб, які тримаються на гауптвахті, докуме­нтів, речей, цінностей та іншого майна, а також передавати органам Національної поліції документи і речі цивільних осіб, затриманих на території військових частин (військових об'єктів);

16) охороняти та конвоювати затриманих чи взятих під варту військовослужбовців та військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, а також тих, що відбувають покарання у дисциплінар­ному батальйоні;

17) надавати у межах своєї компетенції допомогу органам дер­жавної влади, органам місцевого самоврядування, військовому ко­мандуванню, органам військового управління та їх представникам, громадським організаціям у провадженні їх законної діяльності у разі протидії їм або небезпеки з боку правопорушників - військово­службовців Збройних Сил України;

18) повідомляти не пізніше ніж у триденний строк про вчи­нення військовослужбовцями та військовозобов'язаними під час проходження ними зборів злочинів та інших правопорушень коман­дирів (начальників) військових частин, до особового складу яких належать такі особи, а відповідного прокурора - негайно;

19) повідомляти органи державної влади та органи місцевого самоврядування, військове командування, органи військового уп­равління, громадськість за місцем служби або роботи особи, в тому числі цивільних громадян, які незаконно перебували на території військової частини або військового об'єкта і вчинили протиправні дії, про вчинення ними правопорушення, провадження стосовно якого належить до компетенції Служби правопорядку;

20) брати участь у підготовці та проведенні гарнізонних заходів.

Військовослужбовці Служби правопорядку під час виконання покладених на них завдань мають досить широке коло прав:

1) вимагати від військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів Укра­їни, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів та від інших осіб у військовій формі одягу, звільнених з військової служби в запас або відставку з правом її носіння, дотримання громадського по­рядку, правил носіння військової форми одягу, припинення правопо­рушень, а також дій, що перешкоджають здійсненню завдань і функ­цій Служби правопорядку, а в разі невиконання зазначених вимог за­стосовувати заходи примусу;

2) перевіряти у військовослужбовців і військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, а на території військових частин (військових об'єктів) також в інших осіб документи, що посвідчують їх особу, та інші документи, необхідні для з'ясування питань, що на­лежать до компетенції Служби правопорядку, а також у разі підозри їх у вчиненні злочинів чи інших правопорушень;

3) викликати вказаних вище осіб для дачі пояснень у справах про правопорушення, що знаходяться в її провадженні;

4) затримувати і тримати військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до

законів України, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів на гауптвахтах Служби правопорядку з метою застосування тимчасового запобіжного заходу, крім випадків, визначених війсь­ковими статутами Збройних Сил України, на строки, встановлені за­коном:

- підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених (підсуд­них), які переховуються від органів досудового розслідування або суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального по­карання;

- які вчинили дії, що створюють реальну загрозу для оточую­чих, або які виявили непокору законній вимозі військовослужбовця Служби правопорядку;

5) затримувати осіб у військовій формі одягу, які мають вира­жені ознаки психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для оточуючих, з негайним повідомленням лікувального закладу або командирів (начальників) військовослужбовців для ви­рішення питання щодо їх негайного огляду у відповідних лікуваль­них закладах;

6) проводити особистий огляд або обшук затриманих осіб, огляд речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилу­чати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або є небезпечними для оточуючих;

7) складати протоколи про адміністративні правопорушення стосовно військовослужбовців у випадку та в порядку, передбаче­них законами України, а також у разі вчинення адміністративних правопорушень іншими особами, зазначеними в нормативних доку­ментах;

8) у випадках та в порядку, передбачених КУпАП, передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про такі адміні­стративні правопорушення;

9) передавати матеріали про дисциплінарні правопорушення, вчинені військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, на розгляд відповідних командирів (на­чальників) військових частин;

11) вести облік кримінальних та інших правопорушень у Збройних Силах України та проводити періодичні звірки з даними відповідних прокуратур;

12) у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, яких застали

на місці вчинення злочину, заходити в жилі та інші приміщення, що належать громадянам, на територію і в приміщення державних орга­нів, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власно­сті з наступним повідомленням про це прокурора протягом 24 годин;

13) в установленому порядку входити на територію та в примі­щення військових частин та оглядати їх;

14) входити на військові об'єкти та ділянки місцевості, що охо­роняються вартами, з метою припинення злочинів, переслідування військовослужбовців та інших осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, з дозволу осіб, яким варти підпорядковані, та в присутності чергового військової частини або його помічника;

15) перебувати на військових об'єктах, території і в приміщен­нях військових частин у встановленому законами порядку для за­безпечення безпеки військовослужбовців та інших громадян, попе­редження чи припинення злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили;

16) отримувати на письмовий запит від військових частин, а та­кож від підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпо­рядкування і форми власності, у тому числі від громадських органі­зацій, відомості, необхідні у справах про злочини та у зв'язку з мате­ріалами про правопорушення, що знаходяться у провадженні Слу­жби правопорядку;

17) вносити у межах своєї компетенції відповідним органам ви­конавчої влади, військовому командуванню, органам військового управління, органам місцевого самоврядування, громадським орга­нізаціям або посадовим особам підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування і форми власності подання щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють. Не піз­ніш як у місячний строк по поданню має бути вжито необхідних за­ходів і про результати повідомлено особу, яка його надіслала;

17-1) проводити в межах компетенції спеціальну перевірку сто­совно осіб, які претендують на зайняття військових посад у Збройних Силах України, пов’язаних з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків;

18) відповідно до своєї компетенції у разі необхідності тимча­сово обмежувати або забороняти доступ військовослужбовців та ін­ших осіб на окремі ділянки місцевості чи об'єкти для забезпечення державної таємниці, громадського порядку і безпеки, охорони життя і здоров'я людей, збереження речових доказів;

19) під час проведення заходів щодо затримання осіб, які підо­зрюються у вчиненні злочину, а також при обставинах, що загрожують

життю і здоров'ю людей, обмежувати або забороняти рух транспо­рту і пішоходів на окремих ділянках вулиць та автомобільних доріг; зупиняти і оглядати з цією метою транспортні засоби, перевіряти у водіїв документи на право користування та керування ними;

20) зупиняти військові транспортні засоби Збройних Сил Укра­їни та інших військових формувань, утворених відповідно до зако­нів України, у разі порушення їх водіями правил дорожнього руху, за наявності ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним довкілля, а також відомостей про те, що він ви­користовується з протиправною метою чи не за призначенням, з ме­тою їх огляду і перевірки у водіїв документів на право користування та керування транспортними засобами, дорожніх листів, відповід­ності вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним докумен­там.

21) регулювати дорожній рух на автомобільних дорогах і вули­цях під час проходження колон військових транспортних засобів; організовувати і забезпечувати супроводження цих колон та транс­портних засобів спеціального призначення;

22) направляти у разі необхідності на медичний огляд водіїв вій­ськових транспортних засобів. Затримувати та відстороняти від керу­вання військовими транспортними засобами осіб, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, а також тих, які не мають документів на право керування або користування транспорт­ними засобами, вживати щодо водіїв інші заходи, передбачені зако­нодавством;

23) використовувати передбачені відповідними нормативно- правовими актами технічні засоби для виявлення та фіксації пору­шень правил дорожнього руху, забороняти використання військо­вих транспортних засобів, технічний стан яких загрожує безпеці до­рожнього руху чи довкілля або номери агрегатів яких не відповіда­ють записам у реєстраційних документах; затримувати і доставляти в установленому законодавством порядку військові транспортні за­соби для тимчасового тримання на спеціальних майданчиках чи стоянках;

24) перевіряти у військових частинах виконання контрольних і профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього ру^ху;

25) брати участь у розслідуванні дорожньо-транспортних при­год, вчинених за участю водіїв транспортних засобів Збройних Сил

України, осіб, які керували транспортними засобами Збройних Сил України під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди;

26) сприяти командирам військових частин в усуненні пору­шень правил утримання шляхів, які знаходяться на територіях дис­локації військових частин, обмежувати або забороняти проведення ремонтно-будівельних та інших робіт чи заходів на зазначених шляхах, якщо при цьому не дотримуються вимоги правил дорож­нього руху;

27) вносити уповноваженому державному органу пропозиції про анулювання дозволів на придбання, зберігання і носіння зброї та боєприпасів, а також спеціальних засобів самооборони, виданих військовослужбовцям та іншим громадянам, які проживають на те­риторіях дислокації військових частин та зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги без призначення лікаря, хворіють на психічні захворю­вання, та в інших випадках, передбачених законом.

28) у межах своєї компетенції та у встановленому законом по­рядку вилучати у військовослужбовців та інших осіб, які незаконно перебувають на території військової частини або військового об'є­кта чи здійснюють протиправні дії, предмети і речі, заборонені або обмежені в обігу, а також документи з ознаками підробки і переда­вати їх відповідним органам виконавчої влади;

30) використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать військовим частинам (крім транспортних засобів спеціа­льного призначення), для проїзду до місця події, доставки в лікува­льні заклади осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, переслідування правопорушників та їх доставки у відповідний під­розділ Служби правопорядку чи в орган Національної поліції;

31) під час службових відряджень військовослужбовці Служби правопорядку мають право бронювати та позачергово придбавати квитки на всі види транспорту, розміщуватися в готелях з пред'яв­ленням службового посвідчення і посвідчення про відрядження. У разі невідкладних службових поїздок військовослужбовці Служби правопорядку забезпечуються квитками на всі види транспорту не­залежно від наявності місць;

32) зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю у встановленому законом порядку.

Контроль за діяльністю Служби правопорядку, дотриманням нею законодавства здійснюється міністром оборони України. Пар­ламентський контроль за дотриманням конституційних прав і сво­бод людини Службою правопорядку здійснюється Верховною Ра­дою України відповідно до Конституції України та законів України.

Питання для самоконтролю

1. Які завдання покладаються на Службу правопорядку?

2. Визначте правову основу діяльності Служби правопорядку.

3. Визначте структуру Служби правопорядку.

4. Визначте права військовослужбовців Служби правопорядку.

5. Визначте функції Служби правопорядку.

6. Яким чином здійснюється контроль за діяльністю Служби правопорядку?