<<
>>

Глава 1 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини - це посадова особа, яка здійснює парламентський контроль за до­держанням конституційних прав та свобод людини і громадя­нина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції[207].

Метою парламентського контролю, який здійснює Уповно­важений, є:

1) захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними догово­рами України;

2) додержання та повага до прав і свобод людини і громадя­нина органами державної влади, органами місцевого самовряду­вання та їх посадовими і службовими особами;

3) запобігання порушенням прав і свобод людини і громадя­нина або сприяння їх поновленню;

4) сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність з Конституцією Ук­раїни, міжнародними стандартами у цій галузі;

5) поліпшення і подальший розвиток міжнародного співробіт­ництва в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина;

6) запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реаліза­ції людиною своїх прав і свобод;

7) сприяння правовій інформованості населення та захист кон­фіденційної інформації про особу.

Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від ін­ших державних органів та посадових осіб. Його діяльність допов­нює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції дер­жавних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.

Повноваження Уповноваженого починаються з моменту складення ним присяги. Вони не можуть бути припинені чи обме­жені у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України або її розпуску (саморозпуску), введення воєнного або надзвичай­ного стану в Україні чи в окремих її місцевостях. Зокрема, він має пе­чатку із зображенням малого Державного Герба України та своїм найменуванням.

Уповноважений має право:

1) невідкладного прийому Президентом України, Головою Вер­ховної Ради України, Прем’єр-міністром України, головами Консти­туційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціа­лізованих судів України, Генеральним прокурором, керівниками ін­ших державних органів, органів місцевого самоврядування, об’єд­нань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від фо­рми власності, їх посадовими та службовими особами;

2) бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, Кабі­нету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України, колегії проку­ратури України та інших колегіальних органів;

3) звертатися до Конституційного Суду України з поданням: а) про відповідність Конституції України законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Ав­тономної Республіки Крим, які стосуються прав і свобод людини і громадянина; б) про офіційне тлумачення Конституції України;

4) вносити в установленому порядку пропозиції щодо вдоско­налення законодавства України у сфері захисту прав і свобод лю­дини і громадянина;

5) безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації не­залежно від форми власності, бути присутнім на їх засіданнях;

6) на ознайомлення з документами, у тому числі тими, що міс­тять інформацію з обмеженим доступом, та отримання їх копій в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, органах прокуратури, включаючи справи, які знаходяться в судах. Доступ до інформації з обмеженим доступом здійснюється в порядку, встановленому законом;

7) вимагати від посадових і службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, ор­ганізацій незалежно від форми власності сприяння проведенню пе­ревірок діяльності підконтрольних і підпорядкованих їм підпри­ємств, установ, організацій, виділення спеціалістів для участі у про­веденні перевірок, експертиз і надання відповідних висновків;

8) запрошувати посадових і службових осіб, громадян України, іноземців та осіб без громадянства для отримання від них усних або письмових пояснень щодо обставин, які перевіряються за справою;

9) відвідувати без попереднього повідомлення про час і мету відвідування такі місця: а) місця, в яких особи примусово трима­ються за судовим рішенням або рішенням адміністративного органу відповідно до закону, в тому числі ізолятори тимчасового тримання, кімнати для затриманих та доставлених чергових частин органів Національної поліції, пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, кімнати для перебування тимчасово затриманих військовослужбовців, слі­дчі ізолятори, арештні доми, кримінально-виконавчі установи, приймальники-розподільники для дітей, загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації, центри медико-соціаль- ної реабілітації дітей, спеціальні виховні установи, військові час­тини, гауптвахти, дисциплінарні батальйони, спеціальні приймаль­ники для тримання осіб, підданих адміністративному арешту, мі­ські, районні управління та відділи, лінійні управління, відділи, від­ділення, пункти органів Національної поліції, спеціалізовані авто­мобілі (у тому числі спеціалізовані автомобілі з конвоєм), примі­щення (кімнати) для тримання підсудних (засуджених) у судах, за­клади примусового лікування; б) психіатричні заклади; в) пункти тимчасового розміщення біженців; г) приміщення для транзитних пасажирів у пунктах пропуску через державний кордон; д) будинки дитини, дитячі будинки-інтернати, притулки для дітей, дитячі бу­динки, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, по­збавлених батьківського піклування, центри соціальної реабілітації дітей з інвалідністю, центри соціально-психологічної реабілітації ді­тей; е) психоневрологічні інтернати; є) геріатричні пансіонати, бу- динки-інтернати для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю; ж) пансіонати для ветеранів війни і праці; з) соціально-реабіліта­ційні центри. Наведений перелік не є вичерпним;

10) опитувати осіб, які перебувають у перерахованих вище міс­цях, та отримувати інформацію стосовно поводження з цими осо­бами і умов їх тримання;

11) бути присутнім на засіданнях судів усіх інстанцій, у тому чи­слі на закритих судових засіданнях, за умови згоди суб'єкта права, в інтересах якого судовий розгляд оголошено закритим;

12) з метою захисту прав і свобод людини і громадянина особи­сто або через свого представника в установленому законом по­рядку: а) звертатися до суду про захист прав і свобод осіб, які через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздат­ність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права і свободи; брати участь у судовому розгляді справ, прова­дження в яких відкрито за його позовами (заявами, клопотаннями (поданнями); б) вступати у справи, провадження в яких відкрито за позовами (заявами, клопотаннями (поданнями) інших осіб, на будь- якій стадії їх судового розгляду; в) ініціювати незалежно від його участі у судовому провадженні перегляд судових рішень;

13) направляти у відповідні органи акти реагування Уповнова­женого у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадя­нина для вжиття цими органами заходів;

14) перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини і громадянина відповідними державними органами, в тому числі тими, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, здій­снюють виконання судових рішень, вносити в установленому по­рядку пропозиції щодо поліпшення діяльності таких органів у цій сфері;

15) здійснювати контроль за забезпеченням рівних прав та мо­жливостей жінок і чоловіків та здійснювати інші повноваження, ви­значені законом.

Уповноважений зобов'язаний додержуватися Конституції Укра­їни і законів України, інших правових актів, прав та охоронюваних законом інтересів людини і громадянина, забезпечувати виконання покладених на нього функцій та повною мірою використовувати на­дані йому права. Окрім того, він зобов'язаний зберігати конфіден­ційну інформацію. Це зобов'язання діє і після припинення його пов­новажень. А в разі розголошення таких відомостей Уповноважений несе відповідальність у встановленому законодавством порядку. Додатково Уповноважений не має права розголошувати отримані

відомості про особисте життя заявника та інших причетних до заяви осіб без їхньої згоди.

Актами реагування Уповноваженого щодо порушень поло­жень Конституції України, законів України, міжнародних договорів України стосовно прав і свобод людини і громадянина є:

- конституційне подання Уповноваженого;

- подання Уповноваженого до органів державної влади, орга­нів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, ус­танов, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб.

Конституційним поданням Уповноваженого відповідно є акт реагування до Конституційного Суду України щодо вирішення пи­тання про відповідність Конституції України (конституційності) за­кону України чи іншого правового акту Верховної Ради України, акту Президента України та Кабінету Міністрів України, правового акту Автономної Республіки Крим; офіційного тлумачення Конституції України.

А подання Уповноваженого, у свою чергу, є акт, який вноситься Уповноваженим до органів державної влади, органів місцевого са­моврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організа­цій незалежно від форми власності, їх посадовим і службовим осо­бам для вжиття відповідних заходів у місячний строк щодо усу­нення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина.

Втручання органів державної влади, органів місцевого само­врядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб у ді­яльність Уповноваженого забороняється.

Він не зобов'язаний да­вати пояснення по суті справ, які закінчені або перебувають у його провадженні. Додатково Уповноважений користується правом не­доторканності на весь час своїх повноважень. Він не може бути без згоди Верховної Ради України притягнутий до кримінальної відпо­відальності або підданий заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, затриманий, заарештований, підданий обшуку, а також особистому огляду. Повідомлення про пі­дозру у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійс­нено Уповноваженому лише Генеральним прокурором. За пору­шення законодавства щодо гарантій діяльності Уповноваженого, його представників та працівників секретаріату винні особи притя­гаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відмова органів державної влади, органів місцевого самовряду­вання, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій неза­лежно від форми власності, їх посадових і службових осіб від спів­праці, а також умисне приховування або надання неправдивих да­них, будь-яке незаконне втручання в діяльність Уповноваженого з метою протидії тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Питання для самоконтролю

1. Хто є Уповноваженим Верховної Ради України з прав лю­дини?

2. Якою є мета парламентського контролю, який здійснює Упо­вноважений Верховної Ради України з прав людини?

3. Яким правовим статусом наділений Уповноважений Верхов­ної Ради України з прав людини?

4. Охарактеризуйте повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

5. Що є актами реагування Уповноваженого Верховної Ради Ук­раїни з прав людини?

<< | >>
Источник: Судові, правоохоронні, контрольно-наглядові та правозахисні органи України : підручник / МВС Украї­ни, Харків. нац. ун-т внутр. справ ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. С. М. Гусарова ; [С. М. Гусаров, О. Ю. Салма­нова, А. Т. Комзюк та ін.]. - Харків,2020. - 508 с.. 2020

Еще по теме Глава 1 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини:

  1. 2.1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
  2. § 4. Інститут Уповноваженого Ради Європи з прав людини
  3. Глава 2. Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин
  4. Глава 2. Уповноважений Президента України з прав дитини
  5. ТЕМА 10 Уповноважений з прав людини (омбудсмен)
  6. ЗАКОН УКРАЇНИ Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 22-23, ст.194) – актуальний на 02.08.2025, 1999
  7. Звернення до Верховної Ради України Асоціації сільських, селищних та міських рад України щодо необхідності вдосконалення законодавства про місцеві вибори та повернення до мажоритарної виборчої системи
  8. 2.6. Компетенція Верховної Ради України в сфері забезпечення національної безпеки
  9. Постанова Верховної Ради Української РСР «Про проголошення незалежності України» (24 серпня 1991 року)
  10. Пашук Т.І.. Право людини на ефективний державний захист її прав та свобод. Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-до­слідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України / Редкол.:П.М. Рабінович (голов. ред.) та ін. Серія І. Дослідження та реферати. Випуск 15. - Львів: Край,2007. - 220 с., 2007
  11. Рабінович П.М., Соловйов О.В.. Застосування Європейської конвенції з прав людини та практики Страсбурзького суду в Україні (загальнотеоретичні аспекти) / П.М. Рабі­нович, О.В. Соловйов // Праці Львівської лабораторії прав людини і гро­мадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України / Редкол.: П.М. Рабінович (голов, ред.) та ін. — Серія І. Дослідження та ре­ферати. — Вип. 28. — Київ,2014. - 208 с., 2014
  12. П.М. Рабінович, О.В. Грищук. Право людини на компенсацію моральної шкоди (загальнотеоретичні аспекти). Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослід­ного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України / Редкол.:П.М. Рабінович (гол. ред.) та ін. - Серія І. До­слідження та реферати. Випуск 9. - Львів,2006. - 140 с., 2006
  13. Сучасна українська доктрина прав людини виходить з того, що процес державно-юридичного забезпечення прав людини, включає три напрями діяльності держави:
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -