2.1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

У Конституції України (статті 55, 101) закріплено право кожної особи звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Вер­ховної Ради України з прав людини і визначається, що через нього здійснюється парламентський контроль за додержанням конститу­ційних прав і свобод людини та громадянина.

ційні положення знайшли своє відображення в Законі України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 р.

Така посадова особа для виконання покладених на неї функцій наділена широким комплексом повноважень, зокрема Уповнова­жений має право:

1) звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод люди­ни і громадянина, які за станом здоров\'я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно, а також особисто або через свого представника брати участь у судовому процесі у випад­ках та порядку, встановлених законом;

2) бути присутнім на засіданнях судів усіх інстанцій, у тому чи­слі на закритих судових засіданнях, за умови згоди суб\'єкта права, в інтересах якого судовий розгляд оголошено закритим;

3) ознайомлюватися з документами, у тому числі і секретними (таємними), та отримувати їх копії, включаючи справи, які знахо­дяться в судах (ст. 13 Закону України «Про Уповноваженого Вер­ховної Ради України з прав людини»).