<<
>>

2.2. Прокурор

Участь у цивільних справах прокурора викликана необхідністю виконання функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом (ст. 121 Конституції України, ст.

5 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до ч. 2 ст. 36і Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва прокурором у суді інтересів громадя­нина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або за­грози порушень економічних, політичних та інших державних ін­тересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з дер­жавою.

Для здійснення такого представництва прокурор має право звер­татися до суду з позовними заявами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, прав юридичних осіб, коли порушуються ін­тереси держави.

70

На відміну від інших органів та осіб яким надано право захища­ти права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспіль­ні інтереси, ще однією формою участі у цивільному судочинстві прокурора є подання заяви про відкриття виконавчого проваджен­ня (ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Крім того, законодавець надає право прокурору, який не брав участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення у зв\'язку з винятковими або нововиявленими обставинами, знайомитися з матеріалами справи в суді (ч. 4 ст. 46 ЦПК України). Таким чином, прокурор має право оскаржувати в апеляційному і касаційному порядку судові рішення; подавати скарги про їх пере­гляд у зв\'язку з винятковими обставинами; заяви про перегляд су­дових рішень у зв\'язку з нововиявленими обставинами незалежно від того чи брав він участь у розгляді цивільної справи, чи ні.

Завдання участі прокурора у цивільному процесі визначаються статтями 4, 34 Закону України «Про прокуратуру», основним із яких є: додержуючись принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяти виконанню вимог закону про всебічний, повний і об\'єктивний розгляд справ та постановлению судових рішень, що грунтуються на законі.

Прокурор може вступити у справу на будь-якій стадії цивільного процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов\'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили (ст. 35 Закону України «Про прокуратуру»).

Можна виділити два види участі прокурора у цивільному про­цесі: обов\'язкову та факультативну (необов\'язкову).

Справи, у яких участь прокурора є обоє \'язковою, визначаються законом. Так, справа про надання психіатричної допомоги у приму­совому порядку чи про припинення надання амбулаторної психіат­ричної допомоги, госпіталізацію у примусовому порядку розгляда­ється з обов\'язковою участю прокурора (ч. 2 ст. 281 ЦПК України).

Факультативна участь прокурора передбачає можливість по­дання ним заяви про захист прав, свобод чи інтересів інших осіб, державних або суспільних інтересів, а також здійснення представ­ництва на будь-якій стадії цивільного процесу за власною ініціа­тивою, однак на підставах, визначених законом. Наприклад, зако­нодавець надає прокурору право на звернення до суду із заявами

71про визнання шлюбу недійсним (ст. 42 СК України), про позбав­лення батьківських прав (ст. 165 СК України), про скасування усиновлення чи визнання його недійсним (ст. 240 СК України), про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення за­конодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності (ч. 2 ст. 37 Закону України Про охорону навколишнього природного середо­вища) тощо, а також встановлює загальні підстави представництва у суді інтересів громадянина або держави (ч. 2 ст. 36і Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до ч. 5 ст. 36і Закону України «Про прокуратуру» прокурор самостійно визначає підстави представництва у судах, форму його здійснення. Отже, при факультативній участі проку­рора у цивільному процесі закон визначає лише загальні її підста­ви, а прокурор вже самостійно вирішує, в яких конкретних випад­ках наданим йому правом скористатися і виступити на захист чиї­хось прав, свобод або інтересів.

<< | >>
Источник: С.С. Бичкова. Цивільне процесуальне право України: Навчальний посіб­ник / За заг. ред. С. С. Бичкової.- К.,2006.- 384 с.. 2006

Еще по теме 2.2. Прокурор:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -