1. Концептуальні основи європейського управління.

Підходи до сучасного публічного управління базовані на традиційних підходах політологів, соціологів, філософів та управлінців ХХ ст. Концепції управління традиційно поділяють на американську, британську, німецьку, французьку.

Американська школа. Для американської концепції публічного управління характерні: максимізація ефективності за мінімальних витрат ресурсів; синхронізація адміністративних і бюджетних процесів; формування відносин співпраці між різними рівнями державного управління та пошук оптимальних форм місцевого самоврядування і розвиток теорії децентралізації. Загальною тенденцією була конвергенція державного і приватного менеджменту.

Британська наукова школа публічного управління. Ознаками британських концепцій державного управління є: трактування свободи індивідума як непорушних меж, яких не може порушувати влада; концепція відповідальної перед громадою держави, проведення урядом продуманої державної політики; розгляд легітимності і авторитету влади в контексті державного управління; бачення державного управління як сфери раціональної діяльності людей з характерною дихотомією «виграш – втрата»; концепції цільового державного управління; концепція організаційної кібернетики, що трактувала державне управління як систему, що прагне до самозбереження.

Німецька школа публічного управління. Найістотнішими ознаками, німецької школи державного управління є: концепція ідеального державного управління на основі жорстких бюрократичних принципів та демократичної легітимації влади; трактування державного управління як втілення «вічних» цінностей і реалізації свободи; трактування цивілізації як великого ризику, що вимагає нових інститутів; концепція соціальної ринкової економіки, в умовах якої державне управління спрямоване на регулювання економіки; концепція управління на основі структурно-функціонального аналізу конкретних функцій управлінських структур; концепція державного управління як процесу розподілу обмежених соціальних благ між антагоністичними групами впливу.

Французька школа публічного управління.

Також варто наголосити, що основні ідеї, програма та заходи щодо застосування інформаційних і комунікаційних технологій в державному управлінні прийняті в країнах ЄС у формі концепції електронного уряду, стратегія впровадження якої спрямована на забезпечення можливості надання державних послуг переважно через Інтернет на всіх рівнях влади. Кроком у розвитку концептуальних засад сучасного управлінського процесу стало формування концепції політичних мереж та концепції багаторівневого управління (Multi-level governance) (Г. Маркс, Т. Крістіансен, С. Пьяттоні, Дж. Стейсі, Б. Ріттбергер) як універсалізованих, зокрема, для європейського адміністративного простору.

Концепція інтерактивного управління визначає багатоключові аспекти сучасного управління, зокрема, актуалізує мета-управління, як фундамент для проектів Світового Банку та Міжнародного Валютного Фонду, та управління взаємодією, як інструмент реалізації мета-управління в умовах глобалізації, локалізації та європеїзації управління.

Для переважної більшості сучасних концепцій державного управління характерна розробка нових механізмів взаємовідносин із суспільством, політиками та громадянами. Розвиток відбувається у двох напрямах: з одного боку, робляться зусилля щодо підвищення якості послуг, що надаються державою населенню, зокрема, в освіті, охороні здоров’я, соціальному страхуванні тощо, з іншого – формуються нові механізми залучення громадян до процесу прийняття та реалізації державних рішень.