Стаття 71. Землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства

1. До земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетично­го, гаражного і паливороздавального господарства,

1 Див.: Земельні відносини в Україні: Законодавчі акти і нормативні документи // Держкомзем України.— К.: Урожай.— 1998.— С.

2 СП СССР.— 1959.— № 2.— Ст. 12.

автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничи­ми спорудами, службово-технічними будівлями, стан­ціями технічного обслуговування, автозаправними

станціями, автотранспортними, транспортно-експеди­ційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контей­нерними та для перечеплення, службовими та куль­турно-побутовими будівлями й іншими об\'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

2. До земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами,, мостами, тунелями, транспортними роз­в\'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнаннями, а також землі, що знаходяться за межами смуг відве­дення, якщо на них розміщені споруди, що забезпе­чують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об\'їзні дороги, паромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з\'їзди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочин­ку, підприємства та об\'єкти служби дорожнього сер­вісу;

в) будинки (в тому числі жилі) та споруди дорож­ньої служби з виробничими базами;

г) захисні насадження.

Автомобільний транспорт — це підгалузь галузі транспорту. Він покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в автомобільних перевезеннях. Його утворюють перевізники, автостан­ції, автовокзали, виконавці ремонту і технічного обслу­говування автомобільних транспортних засобів, ванта­жні термінали (автопорти), вантажні автомобільні стан­ції та контейнерні пункти.

Закон України від 5 квітня 2001 року «Про автомо­більний транспорт»1 розрізняє автомобільний транспорт

1 Відомості Верховної Ради.— 2001.— № 22.— Ст. 105.

173

загального користування, відомчий та індивідуальний автомобільний транспорт.1

Ст. 5 Закону «Про автомобільний транспорт» вста­новлено, що автомобільним транспортом загального користування використовуються землі транспорту та інші землі відповідно до земельного законодавства.

Ст. 71 Земельного кодексу регулює відносини щодо земель автомобільного транспорту та земель дорожньо­го господарства. Наявність цих двох складових частин земель спеціального призначення забезпечує виконан­ня завдань, які поставлені перед автомобільним транс­портом загального користування.

До земель автомобільного транспорту належать зе­мельні ділянки, надані для зведення та наступної екс­плуатації споруд, будівель та інших об\'єктів, що забез­печують роботу автомобільного транспорту загального користування.

Землями дорожнього господарства вважаються зе­млі в межах смуг відведення з розташованими там дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, які забезпечують функціону­

1 До автомобільного транспорту загального користування відносяться автомобільні транспортні засоби перевізників, що використовуються ними для надання послуг з переве­зень пасажирів і вантажів. Його функціонування здійснюється відповідно до загальнодержавної програми розвитку і вдосконалення транспорту. Вона є основою для розробки і затвердження уповноваженими органами регіо­нальних програм розвитку автомобільного транспорту за­гального користування, якими визначається мережа авто­бусних маршрутів загального користування на відповідній території.

До відомчого автомобільного транспорту відносяться автомобільні транспортні засоби суб\'єктів підприємницької діяльності, установ та організацій, що використовуються ними тільки для власних потреб.

Індивідуальний автомобільний транспорт — це авто­мобільні транспортні засоби фізичних осіб, що викорис­товуються ними тільки для власних потреб.

вання автомобільних доріг. Перелік таких споруд за­кріплений ч. 2 ст. 71 Земельного кодексу. В залежно­сті від характеру цих споруд вони класифіковані на

чотири групи.

Автомобільні шляхи сполучення характеризуються своєю інфраструктурою. Вона включає автомобільні дороги, автовокзали, автостанції, зупинки автобусних маршрутів загального користування, майданчики для розвороту і відстою автобусів у початкових і кінцевих пунктах маршрутів, стоянки таксі, вантажні терміна­ли (автопорти), вантажні автомобільні станції, контей­нерні пункти, об\'єкти дорожнього сервісу.

В свою чергу до об\'єктів дорожнього сервісу, при­значених для надання послуг перевізникам, водіям та пасажирам, належать: стоянки, мийки, автозаправні станції, мотелі, кемпінги, магазини, пункти громадського харчування, зв\'язку та медичної допомоги.

До інфраструктури автомобільних шляхів сполучен­ня Законом «Про автомобільний транспорт» встанов­лені певні вимоги.

По-перше, будівництво, ремонт і утримання об\'єктів інфраструктури автомобільних шляхів сполучення здійснюється з метою задоволення потреб споживачів послуг автомобільного транспорту загального користу­вання. По-друге, ремонт і утримання цих об\'єктів здій­снюється їх власниками. По-третє, конкретні об\'єкти виконують вузько спеціалізовані завдання і забезпе­чують досягнення певних цілей.

Землі автомобільного транспорту та дорожнього го­сподарства використовуються для надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Що ж стосується міських перевезень, тобто переве­зення за маршрутами в межах території населеного пункту, то вони пов\'язані з використанням земель за­гального користування в межах населеного пункту. Такі землі не відносяться до земель автомобільного транспорту і дорожнього господарства і характеризу­ються своїм специфічним правовим режимом. Згід­но Закону України «Про плату за землю» за землі доро­

175

жнього господарства автомобільних доріг загального користування не справляється плата, тобто відповідні суб\'єкти звільнені від земельного податку.

Однією з новел чинного земельного законодавства є можливість надання земельних ділянок із земель ав­томобільного транспорту та дорожнього господарства для здійснення концесійної діяльності.1

Згідно ст. 94 Земельного кодексу види господарсь­кої діяльності, для яких можуть надаватися земельні ділянки у концесію, визначаються законом.

Закон України від 14 грудня 1999 року ♦Про кон­цесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг»2 визначає особливості надання концесій на бу­дівництво автомобільних (позаміських) доріг загального користування та їх подальшу експлуатацію в інтере­сах економіки України.

Об\'єктом концесії виступає автомобільна (позамісь­ка) дорога загального користування, яка перебуває у державній власності, щодо будівництва, строкового плат­ного володіння та експлуатації якої укладено конце-

1 Законом України від 16 липня 1999 р. «Про кон­цесії» встановлено, що концесія — це надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб\'єкту підприєм­ницької діяльності) права На створення (будівництво) та управління (експлуатацію) об\'єкта концесії (строкове плат­не володіння), за умови взяття суб\'єктом підприємниць­кої діяльності (концесіонером ) на себе зобов\'язань по створенню (будівництву) та управлінню (експлуатації) об\'єктом концесії, майнової відповідальності та можли­вого підприємницького ризику. У концесію можуть нада­ватися тільки об\'єкти права державної чи комунальної власності, які використовуються для здійснення діяльності у таких сферах господарської діяльності, а саме: будів­ництво та експлуатація автомобільних доріг, об\'єктів до­рожнього господарства, інших дорожніх споруд; будівниц­тво та експлуатація аеропортів, шляхів сполучення, ван-

кних і пасажирських портів та ін. 2 Офіційний вісник.— 2000.— № 1.— Ст. 22.

176

сійний договір на строк від 10 до 50 років.

характеризується як лінійна споруда з інженерними та допоміжними спорудами та службами, які призна­чені для зручного та безпечного проїзду транспортних засобів з допустимими технічними характеристиками та навантаженнями, що забезпечує внутрідержавні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Пере­дача автомобільної дороги у концесію не зумовлює перехід права власності на неї та не припиняє права державної власності щодо цього об\'єкта.

Для забезпечення належної експлуатації авто­мобільної дороги вона облаштовуеться інженерними та допоміжними спорудами. Інженерними вважаються споруди, що будуються безпосередньо на автомобільних дорогах (мости, тунелі, естакади, шляхопроводи тощо), тобто є їх невід\'ємною частиною. До допоміжних від­носяться споруди, що розташовані на землях дорожньо­го господарства, зазначені в концесійному договорі (майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, протилавинні та протиселеві споруди тощо) та призна­чені для обслуговування рухомого складу на дорогах, учасників дорожнього руху, розміщення сервісних і ремонтно-технічних служб.

Особливості надання концесій на будівництво авто­мобільних доріг полягають в тому, що вони надаються передусім у напрямках міжнародних транспортних коридорів та міжнародних магістралей категорії «Є».

Визначення об\'єктів, які надаються в концесію, за­твердження їх переліку і прийняття рішення про на­дання концесії на будівництво автомобільної дороги та її подальшу експлуатацію (ремонт і утримання) здійснюються Кабінетом Міністрів України з враху­ванням пропозицій місцевих рад та відповідних дер­жавних адміністрацій.

Користування автомобільними дорогами, побудова­ними на умовах концесії, пов\'язане з платою за проїзд такими дорогами, яка справляється у порядку, що ви­значається концесійним договором, з усіх власників або користувачів автотранспортних засобів, які користують­ся такими дорогами.

177

Одним з основних принципів концесійної діяльнос­ті щодо будівництва автомобільних доріг та їх експлуа­тації є обов\'язкова наявність безоплатних автомобіль­них доріг чи окремих смут руху вздовж об\'єкта конце­сії, що знаходяться у належному для експлуатації тех­нічному стані, як альтернативного варіанта зручного проїзду транспортних засобів у необхідному напрямку.