Стаття 196. Складові частини державного земельного кадастру

Державний земельний кадастр включає:

а) кадастрове зонування;

б) кадастрові зйомки;

в) бонітування ґрунтів;

г) економічну оцінку земель;

ґ) грошову оцінку земельних ділянок;

д) державну реєстрацію земельних ділянок;

е) облік кількості та якості земель.

Державний земельний кадастр складається з наступ­них взаємопов\'язаних між собою елементів:

а) кадастрове зонування земель — це розділення їх на земельні ділянки за різним цільовим призначенням і правовим режимом використання. Зонування тери­

1 Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок використання апаратури супутникових радіонавігаційних систем під час проведення топографо-геодезичних, кар­тографічних, аерофотознімальних, проектних, дослідниць­ких робіт і вишукувань та кадастрових зйомок ».

2 Програма створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру. Затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1355 від 02.12.1997 р. № 1075 від 13 липня 1998 р.

торій населених пунктів являє собою віднесення земель до різного ступеня містобудівної цінності. Зонування проводиться на основі даних про природні якості і рі­вень облаштування земель, які істотно впливають на умови життя населення і функціонування об\'єктів. Дії по зонуванню територій населених пунктів здійснюють­ся на основі Положення про земельно-кадастрову інвен­таризацію земель населених пунктів, затверджене на­казом Держкомзему 85 від 26 серпня 1997 р.;

б) кадастрові зйомки — це комплекс робіт, викову­ваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок;

в) бонітування ґрунтів — це спеціалізована класи­фікація ґрунтів за їх природними властивостями, які мають важливе значення для вирощування рослин і корелюючим врожайність культур. Вона встановлює відносну придатність земель за основними чинниками природної родючості для обробітку сільськогосподар­ських культур або екологічних груп, забезпечуючи виділення агровиробничих груп ґрунтів, що підлягають економічній оцінці.

г) економічна оцінка земель — це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характе­ризують продуктивність земель, ефективність їх вико­ристання та доходність з одиниці площі. Вона дає кіль­кісну характеристику ґрунтової родючості, яка об\'єктив­но склалася, за економічними показниками. Економіч­на оцінка землі повинна з достатньою точністю відо­бразити відмінності в якості земель з точки зору еко­номічної родючості при досягнутому рівні інтенсивно­сті землеробства. Але дана оцінка землі повинна вра­ховувати необхідність раціонального використання не тільки земель сільськогосподарського призначення, а й всього земельного фонду;

ґ) грошова оцінка земельних ділянок здійснюється 8 метою створення умов для економічного регулгован­

505

ня земельних відносин при передачі земель у власність, у спадщину, під заставу, при даруванні, купівлі-прода-жу земельної ділянки та права оренди, визначенні ста­вок земельного податку, ціноутворенні, обліку сукуп­ної вартості основних засобів виробництва, визначенні розмірів внеску до статутних фондів сільськогосподар­ських підприємств, спільних підприємств, акціонерних товариств, об\'єднань, кооперативів.

Грошова оцінка землі є вихідною базою для здійс­нення операцій з земельними частками (паями), рин­кова ціна яких визначається на основі співвідношен­ня попиту і пропозиції, а також для встановлення стар­тової ціни земельних ділянок несільськогосподарського призначення при їх продажу на конкурентних засадах.

д) державна реєстрація земельних ділянок являє собою складову частину автоматизованої системи дер­жавного земельного кадастру, яка складається з ком­п\'ютерної бази даних, що містить відомості про скла­дання та видачу державних актів на право приватної власності на землю, на право постійного користуван­ня землею та договорів оренди землі, порядок, функ­ціонування і ведення якої встановлює Держкомзем України1.

Державній реєстрації підлягають не тільки права суб\'єктів на землю, але і припинення або зміна цього права, якщо воно підтверджене документально.

Реєстрація землеволодінь та землекористувань по­кладається на Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України;

е) облік земель — це державний захід щодо нако­пичення, систематизації й аналізу всесторонніх відо­мостей про кількість, розміщення та господарське ви­користання земельних ресурсів.

Державний облік земель проводиться за фактичним станом земельних угідь на основі доброякісних плано­во-картографічних матеріалів і даних обліку поточних

1 Положення про реєстрацію землеволодінь та земле­користувань. Затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 144 23.08.2001 р.

506

змів., виявлених графічним способом. Державний об­лік кількості земель включає відомості природничого і господарського їх стану. Вів характеризує кожне зе­млекористування за складом угідь відповідно до при­йнятої класифікації.

Облік якості земельних угідь доповнює характерис­тику природного і господарського стану земель. Він базується на всебічній класифікації земельного фон­ду з виділенням зональних типів земель, категорій їх придатності, класів, видів земель і атестує земельні угід­дя за ґрунтовим, геоботанічним і меліоративним ста­ном земель.