<<
>>

Стаття 100. Порядок встановлення земельних сервітутів

1. Власник або землекористувач земельної ділян­ки має право вимагати встановлення земельного сер­вітуту для обслуговування своєї земельної ділянки.

2. Земельний сервітут встановлюється за домовле­ністю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду.

3. Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку.

Ініціатором встановлення сервітуту виступає влас­ник або землекористувач менш цінної земельної ділян­ки, який бажає отримати певні вигоди від використан­ня чужої землі для обслуговування своєї ділянки.

255

Земельний сервітут повинен представляти конкрет­ний інтерес для його потенційного власника, бути йому корисним. Не можна вважати сервітутом обмеження власника в здійсненні певних дій по відношенню до своєї землі, якщо це не дає іншій особі ніякої вигоди — від кращого господарювання на землі до права мати незатінену будівлю.

Сервітут не створює для його носія можливості ви­магати від власника землі чи користувача здійснення якихось певних і конкретних дій в його інтересах. Останні повинні не заважати особам, що реалізують сервітут, здійснювати певні дії (наприклад, прогон ху­доби через ділянку до водойми) або утримуватись від власних дій по відношенню до своєї землі, які вони б могли здійснити при відсутності сервітуту (наприклад, риття канави через наявний шлях до ділянки).

Земельний сервітут не повинен бути обтяженим влас­ним сервітутом.

В світовій практиці сервітути встановлювались за домовленістю сторін на підставі договору, за рішенням суду, по успадкуванню, в разі набувальної давності.

Ст. 100 (п. 2) Кодексу містить лише перші два юри­дичних факти, тобто договір сторін або рішення суду.

Законодавством не встановлена форма договору сто­рін і його зміст. Очевидно, його суттєвими умовами, пі­сля досягнення домовленості, мають бути предмет дого­вору, вид земельцого сервітуту, права і обов\'язки сторін, питання платності, умови припинення дії сервітуту.

Оскільки при укладенні угоди про сервітут не відбува­ється переходу права власності на земельну ділянку, законодавчо не передбачено її обов\'язкового нотаріаль­ного посвідчення. Але, як і кожна угода, за бажанням однієї з сторін вона може бути посвідчена нотаріально.

Якщо власник або користувач земельної ділянки відмовляються укласти угоду про виникнення серві­туту з ініціюючою стороною або сторони не можуть дійти згоди про його умови, сервітут може бути вста­новлений на підставі судового рішення. В цьому ви­падку позивач повинен в судовому засіданні довести, що нормальне господарське або містобудівне викори-

256

стання його землі і нерухомості неможливе без обтя­ження сервітутом чужої земельної нерухомості.

Право земельного сервітуту вважається чинним піс­ля його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку.

До прийняття уніфікованого законодавчого акта про державну реєстрацію прав на землю, згідно ст. 202 Земельного кодексу, доцільно застосовувати постано­ву Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. «Про затвердження Порядку державної реєстрації догово­рів оренди землі».

<< | >>
Источник: Гетьман А.П та ін.. Земельний кодекс України. — X., 2002. — 600 с.. 2002

Еще по теме Стаття 100. Порядок встановлення земельних сервітутів:

  1. 3.3.2. Порядок встановлення земельних сервітутів
  2. 3.3.1. Загальні положення встановлення земельного сервітуту
  3. Стаття 175. Порядок встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень
  4. Стаття 144. Порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства
  5. Умови та порядок встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень.
  6. Статья 54. Условия и порядок принудительного прекращения прав на земельный участок лиц, не являющихся его собственниками, ввиду ненадлежащего использования земельного участка
  7. 5.4. Порядок ведення державного земельного кадастру та земельно-кадастрової документації
  8. 100 Процессуальный порядок рассмотрения гражданских дел судами апелляционной инстанции.
  9. Стаття 159. Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів
  10. 100.исполнение поручений судов иностранных государств. Порядок сношений по вопросам правовой помощи.
  11. §2. Поняття і види сервітутів
  12. Стаття 204. Порядок ведення державного земельного кадастру
  13. Статья 52. Условия и порядок отчуждения земельного участка
  14. Стаття 124. Порядок передачі земельних ділянок в оренду
  15. Статья 57. Возмещение убытков при изъятии земельных участков для государственных или муниципальных нужд, ухудшении качества земель, временном занятии земельных участков, ограничении прав собственников земельных участков, землепользователей, землевладельцев и арендаторов земельных участков
  16. 3. Порядок визначення розмірів ставок земельного податку та орендної плати
  17. 5.4.1. Порядок та рівні ведення державного земельного кадастру
  18. Стаття 149. Порядок вилучення земельних ділянок
  19. Статья 38.1. Порядок организации и проведения аукционов по продаже земельных участков из земель, находящихся в государственной или муниципальной собственности, либо права на заключение договоров аренды земельных участков из земель, находящихся в государственной или муниципальной собственности, для жилищного строительства
  20. Статья 55. Условия и порядок изъятия земельных участков для государственных или муниципальных нужд
- Law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -