Під вартістю землі прийнято розуміти

еквівалент корисності земельної ділянки, виражений у ймовірній сумі грошей, яку може отримати продавець. Застосування терміна "імовірна сума грошей" має наголосити на тому, що вартість є абстрактною категорією, призначення якої полягає у формуванні загального погляду ринку на вигоди від володіння землею за умов, що вона не була об\'єктом купівлі-продажу.

Основним чинником формування вартості та ціни землі, як і будь-якого ринкового товару, є співвідношення попиту і пропону­вання. Але, ураховуючи специфіку використання землі - велику роль природних та біологічних процесів, вагомим фактором формування вартості (ціни) стає земельна рента, тобто дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Земельна рента виступає у двох різновидах - як диференціальна та абсолютна. Умовами існування диференціальної ренти є відмінності у природній родючості ґрунтів, а також місце­положення земельної ділянки відносно концентрації попиту. Господарства, що розміщені на кращих землях, створюють додатковий дохід, якого позбавлені виробники, працюючі на гірших землях. Щодо місцеположення земельних ділянок, то природна обмеженість землі (її не можна створити) призводить до обмеженого пропонування, а отже, у місцевостях, де бажаючих придбати землю припадає декілька на одного продавця, останній одержує додатковий диференціальний рентний дохід за рахунок конкуренції покупців.

Як вже зазначалося, вартість землі є грошовим еквівалентом її корисності. Але корисність проявляється не лише у грошовому виразі, а й іншими ознаками, наприклад рельєфом, природним ландшафтом, нарешті красою, які відобразити грошима неможливо у випадку, якщо не відбулася ринкова трансакція із землею і невідома її ціна. Однак земельні ділянки не є постійно предметом купівлі-продажу (тому їх ціна невідома), а використовуються як фактор виробництва і власник цього фактору має усвідомлювати порівняну корисність належних йому земельних ділянок. Саме для визначення корисності земель, не лише у вартісному виразі, проводиться їх оцінка, правові засади якої регулюються Законом України "Про оцінку земель" [10.1].

2.