2.2.5. Використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення з меліоративними системами

В Україні існують потужні меліоративні системи, у створення яких внесено величезні капіталовкладення. Вони розташовані, в основному, у південних регіонах країни, а також на території Автономної Республіки Крим.

Меліорація означає поліпшення земель для вирощування сільськогосподарських культур на засушливих чи надто зволожених землях. У сільському господарстві застосовуються чотири основні види меліорації земель:

·агротехнічна, яка передбачає здійснення на полях культуротехнічних робіт;

·лісотехнічна, до якої відноситься заліснення земельних ділянок;

·хімічна, тобто вапнування кислих і гіжування засолених грунтів;

·четвертим, спеціальним, видом меліорації є зрошування та осушення земель. Цей вид меліорації в Україні є найбільш поширеним. Особливо великі меліоративні системи побудовані на посушливих землях.

Проведення меліорації є обов\'язком власників земельних ділянок і землекористувачів. Такий обов\'язок випливає із ст. 91 ЗК, згідно з якою власники земельних ділянок і землекористувачі зобов\'язані забезпечити використання їх за цільовим призначенням, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі.

Згідно із ст. 164 ЗК вони повинні забезпечувати захист сільськогосподарських угідь та інших земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами, від інших несприятливих природних і технічних процесів, а також консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь. Прикладом є консервація сільськогосподарських угідь, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Раціональне використання меліоративних земель пов\'язане із заходами щодо збереження і підтримання в належному технічному стані меліоративних споруд (каналів, водопровідних мереж, станцій, технічних засобів тощо). Вимоги до раціонального використання земель, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, стосуються всіх власників таких земельних ділянок і землекористувачів. Внаслідок приватизації меліорованих земель має місце подрібнення (парцеляція) земель на порівняно невеликі земельні ділянки.

Обов\'язки по раціональному і узгодженому використанню земельних ділянок, розташованих на територіях з меліоративними системами, мають бути закладені в актах про приватизацію земель. Але незалежно від того, чи зазначають акти щодо приватизації земель обов\'язки власників приватизованих земельних ділянок щодо порядку та прав використання меліорованих земель, ЗК передбачає, що земельні ділянки, які одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств і на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди.

Юридичні складності та небезпеки!

Обов\'язковими до виконання є вимоги ЗК щодо раціонального використання меліоративних земель. Такі вимоги стосуються всіх власників приватизованих земельних ділянок. Найбільш ефективним способом раціонального використання меліоративних земельних ділянок є спільна діяльність усіх власників чи орендарів. Саме тому ЗК передбачає необхідність їх спільного використання на підставі угоди.

У Земельному кодексі України застережено, що в разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку.

Стаття 143 ЗК передбачає, що в судовому порядку припиняються права на земельну ділянку в разі: неусунення допущених порушень земельного законодавства в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів. До таких порушень відносяться: пошкодження і знищення родючого шару грунтів, об\'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, які особливо охороняються, та інші.