Стаття 528. Особливості розгляду судом справ про порушення митних правил

1. Справа про порушення митних правил розглядається суддею одноособово.

2. У справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.

3. У разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина по­вертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належ­них митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, з державного бюджету.

(Частина третя статті 528 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012)

Розгляд судом справ про порушення митних правил має особливості.

По-перше, такі справи розглядаються суддею одноосібно.

По-друге, учасником судового розгляду справи може бути представник митного органу, якого заздалегідь слід повідомити про час і місце судового розгляду.

Деякі суди розглядають справи про порушення митних правил з обов'язковою участю прокурора.

Суддя проводить підготовку справи до судового розгляду, під час якої з'ясовує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про пору­шення митних правил;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді, про його час і місце;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали (ст. 510 МКУ), чи під­лягають задоволенню заявлені клопотання учасників розгляду (ст.

Суд розглядає справу з дотриманням процедури, передбаченої ст.279 КУпАП.

Розглядаючи справу про порушення митних правил, суд зобов'язаний встановити всі елементи предмета доказування в цих справах, а саме: чи було вчинено порушення митних правил, у чому саме воно полягає (час, місце, спосіб та інші обставини), чи винна особа у його вчиненні, чи під­лягає вона відповідальності за вчинене, чи є обставини, що пом'якшують й обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, який її роз­мір, та всі інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Під час судового розгляду заслуховуються особи, які беруть участь у справі, досліджуються докази. Доказами у справі про порушення митних правил є документи, які складалися в процесі митного огляду, митного оформлення, пояснення особи, яка притягується до відповідальності, по­яснення свідків, висновок експерта, речові й письмові докази.

У справі про порушення митних правил суддя виносить одну з поста­нов, передбачених ст. 527 МКУ. В постанові повинно бути зазначено пріз­вище судді, який розглядав справу, дату розгляду, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, викладення обставин так, як вони були встановлені під час судового розгляду, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, вирішення питання про відшкодування витрат, здійснених у справі, про долю речових доказів.

Суди практикують ведення протоколу, в якому фіксують увесь перебіг судового розгляду справи про порушення митних правил.

Основною особливістю розгляду судом справи про порушення митних правил є те, що він реалізує під час розгляду специфічну, притаманну тіль­ки йому як органу судової влади функцію здійснення правосуддя.

Постанова у справі про порушення митних правил не є остаточною і може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, або її представником (ст. 529 МКУ). У разі скасування цієї постанови і закриття справи (п. 3 ст. 530 МКУ), або зміни стягнення за порушення митних правил (п. 4 ст. 530 МКУ) конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відпо­відна частина повинні бути повернені особі, яка притягувалася до відпо­відальності, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, то повертається їх вартість за вира­хуванням сум податків і зборів за ставками, що діяли на день конфіскації.