Стаття 504. Свідок у справі про порушення митних правил

1. Свідком може бути будь-яка особа, якщо є підстави вважати, що їй відомі обста­вини, що підлягають встановленню у справі про порушення митних правил.

2. За викликом органу, посадова особа якого здійснює провадження у справі про порушення митних правил, свідок зобов'язаний з'явитися у призначений час до цього органу і дати детальні та правдиві пояснення, повідомити все відоме йому у справі та відповісти на поставлені запитання.

3. Свідок має право:

1) давати показання рідною мовою або іншою мовою, якою він вільно воло­діє, і користуватися допомогою перекладача;

2) заявляти відвід перекладачу;

3) знати, у зв'язку з чим і в якій справі він опитується;

4) власноручно викладати свої показання в протоколі опитування;

5) обирати за власним бажанням захисника під час опитування чи проведен­ня інших процесуальних дій за своєю участю відповідно до цього Кодексу та на іншу правову допомогу в порядку, встановленому законом, а також відмовитися від запрошеного ним захисника. Захисник може запрошува­тися свідком, його законним представником, а також іншими особами на його прохання чи за його згодою;

6) користуватися нотатками і документами при дачі пояснень у тих випад­ках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших даних, які йому важко тримати в пам'яті;

7) відмовитися давати пояснення щодо себе, членів сім'ї та близьких роди­чів, а також у разі, якщо у нього немає можливості вільно, без неправо­мірних обмежень, отримати правову допомогу в обсязі і формах, як він того потребує, в тому числі запросити захисника;

8) знайомитися з протоколом опитування і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і за­уваження;

9) оскаржувати дії посадової особи митного органу, яка проводила опиту­вання, в порядку, встановленому цим Кодексом;

10) одержувати відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі по­яснень.

4. У разі наявності відповідних підстав свідок має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законом.

Частина перша коментованої статті визначає особу, яка може бути свід­ком. Це особа, щодо якої є підстави вважати, що їй відомі обставини, які підлягають установленню у справі про порушення митних правил.

Частина друга зобов'язує свідка в призначений час з'явитися у визначе­не місце за викликом посадової особи, у провадженні якої перебуває спра­ва про порушення митних правил, до органу, що здійснює таке проваджен­ня, та дати пояснення й повідомити все відоме йому у справі, відповісти на поставлені запитання. Ці відповіді та надані відомості мають бути правди­ві та логічно сформульовані.

Якщо повідомлені свідком відомості базуються на повідомленнях ін­ших осіб або їх джерело невідоме, то вони підлягають перевірці.

Свідка викликають запрошенням, де зазначається, куди й до кого він повинен з'явитися, а також день і час. Запрошення вручається під підпис, а в разі тимчасової відсутності свідка - дорослим членам сім'ї, адміністрації за місцем роботи, житловим органам за місцем проживання або надсила­ється йому рекомендованим листом з повідомленням. Свідок може бути викликаний також телефонограмою, телеграмою або за допомогою інших засобів зв'язку.

Обмеження щодо особи свідка передбачені чинним законодавством України.

Не можуть бути свідками особи, нездатні через свої фізичні або психіч­ні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати про них правильні показання.

Неповнолітні особи теж можуть виступати у справі як свідки, але по­винні бути присутні педагог або законні представники неповнолітнього за умови, що вони не зацікавлені у справі.

До протоколу про порушення митних правил мають бути занесені пріз­вища та адреси свідків.

Свідок згідно з чинним законодавством України несе відповідальність за злісне ухилення від явки та за надання завідомо неправдивих показань або за відмову від надання показань без законних на те підстав.