Стаття 519. Витрати у справі про порушення митних правил

1. Витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на ін­вентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи.

2. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов'язків та за роботу, виконану за дору­ченням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі пояснень.

3. За робітниками та службовцями, які викликаються до митного органу як свідки, експерти, перекладачі, зберігається середній місячний заробіток за місцем основної роботи. Особи, які не є робітниками та службовцями, отримують у зв'язку з таким ви­кликом грошову компенсацію, яку виплачує митний орган.

Витрати митного органу, пов'язані зі зберіганням товарів, транспорт­них засобів, щодо яких винесено постанову у справі про порушення мит­них правил, відшкодовуються особою, яка вчинила порушення митних правил, у порядку, установленому законом.

Якщо у строки, передбачені для добровільного виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, постанову у справі про по­рушення митних правил у частині відшкодування порушником витрат мит­ного органу у справі не виконано, вона повинна бути надіслана до відповід­ного органу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України “Про затверджен­ня Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, Порядку обчислення сум витрат у спра­вах про порушення митних правил та їх відшкодування та Розмірів відшко- дувань за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних за­собів” від 15.06.2012 № 731 до витрат у справі про порушення митних пра­вил належать:

1) витрати на інвентаризацію, зберігання, перевезення товарів, тран­спортних засобів комерційного призначення - безпосередніх пред­метів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використо­вувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів пору­шення митних правил від митного контролю (крім транспортних за­собів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених від­повідно до закону), а також транспортних засобів, що використову­валися для переміщення товарів - безпосередніх предметів пору­шення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу (далі - товари, транспортні засоби, тимчасово вилучені в справі про порушення митних правил);

2) витрати на залучення спеціалістів та експертів у справі про порушен­ня митних правил;

3) витрати, пов'язані з викликом свідка (свідків) для надання пояснень;

4) інші здійснені митними органами витрати на провадження або роз­гляд справи про порушення митних правил.

Суму витрат на залучення спеціалістів й експертів у справі про пору­шення митних правил, а також на виклик свідка (свідків) розраховує від­повідальна посадова особа підрозділу фінансів, бухгалтерського обліку та звітності митного органу на підставі первинних документів, які підтвер­джують такі витрати.

У ч. 2 коментованої статті до цих витрат також віднесено ті кошти, які виплачуються експерту за виконання його обов'язків та за роботу, викона­ну за дорученням митного органу, виплати добових, а також компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення. За робітни­ками та службовцями, що викликаються до митного органу як свідки, спе­ціалісти, експерти, перекладачі зберігається середній місячний заробіток за місцем основної роботи. Особи, які не є робітниками та службовцями, отримують від митного органу відповідну компенсацію.

Свідкам, які не є робітниками та службовцями і викликаються до мит­ного органу в справі про порушення митних правил, митним органом ви­плачується грошова компенсація в розмірі фактичних витрат на проїзд до митного органу та у зворотному напрямку і проживання, а також добових за час перебування у відрядженні на підставі документів, що підтверджу­ють витрати, у межах норм, передбачених законодавством для бюджетних установ.

Оплата послуг перекладачів здійснюється за цінами (тарифами), вста­новленими підприємствами, де вони працюють.

Виплати, пов'язані з залученням спеціалістів та експертів для участі в здійсненні митного контролю, витрати на оплату послуг перекладачів у справі про порушення митних правил відшкодовуються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання митних органів згідно з кошторисами.