Стаття 430. Вільна митна зона
1. Вільна митна зона - це відповідним чином облаштована територія або склад, що призначені для зберігання товарів під митним контролем, їх переробки та/або виробництва нових товарів.
2. Вільні митні зони можуть бути комерційного, сервісного та промислового типів.
3. Вільні митні зони комерційного типу створюються з метою забезпечення вільного зберігання товарів без обмеження строків.
4. Вільні митні зони сервісного типу створюються з метою забезпечення вільної діяльності підприємств з ремонту, модернізації, будівництва повітряних, морських і річкових суден, інших плавучих засобів, їх складових частин.
5. Вільні митні зони промислового типу створюються для цілей переробки (виробництва) товарів на територіях відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон.
6. Вільні митні зони можуть створюватися у пунктах пропуску через державний кордон України, на територіях морських і річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на територіях підприємств, а також в інших місцях, у яких можливо забезпечити режим вільної митної зони відповідно до цього Кодексу.
7. Відкриття вільних митних зон комерційного та сервісного типів здійснюється відповідно до положень цього розділу.
8. Відкриття вільних митних зон промислового типу здійснюється окремими законами України.
Вільна митна зона - митний режим, відповідно до якого іноземні товари ввозяться на територію вільної митної зони та вивозяться з цієї території за межі митної території України зі звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а українські товари ввозяться на територію вільної митної зони з оподаткуванням митними платежами та використанням заходів нетарифного регулювання. Іноземні товари, що ввозяться на територію вільної митної зони, допускаються на цю територію з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, тоді як поміщення вітчизняних товарів у цей митний режим для цілей оподаткування вважається експортом цих товарів.
Вільні митні зони можуть створюватися у пунктах пропуску через державний кордон України, на територіях морських і річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на територіях підприємств, а також в інших місцях, у яких можна забезпечити режим вільної митної зони.
Згідно з положеннями цієї статті вільні митні зони можуть мати різне функціональне призначення, а саме: комерційний, сервісний та промисловий типи. Відкриття вільних митних зон комерційного та сервісного типів здійснюється відповідно до положень Кодексу. Вільні митні зони промислового типу відкриваються на підставі окремих законів України.
Вільні митні зони комерційного типу створюються з метою забезпечення вільного зберігання товарів без обмеження строків. Цей тип використовується переважно для забезпечення безперебійної роботи певного суб'єкта господарської діяльності, який функціонує на території України. Операції з поміщеними в митний режим вільної митної зони товарами, що перебувають на територіях вільних митних зон комерційного типу, обмежуються лише простими складськими операціями, необхідними для забезпечення збереження цих товарів: переміщення товарів у межах вільної митної зони з метою раціонального розміщення, чищення, провітрювання, створення оптимального температурного режиму зберігання, сушіння, захист від корозії, боротьба зі шкідниками, інвентаризація. Також допускаються подрібнення партій, формування відправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції.
Вільні митні зони сервісного типу створюються з метою забезпечення вільної діяльності підприємств з ремонту, модернізації, будівництва повітряних, морських, річкових суден, а також інших плавальних засобів чи їх частин. З поміщеними в митний режим вільної митної зони товарами, що перебувають на територіях вільних митних зон сервісного типу, дозволяється здійснення операцій, безпосередньо пов'язаних із ремонтом, модернізацією, будівництвом повітряних, морських, річкових суден, інших плавальних засобів та їх частин, а також операцій, передбачених для товарів, що перебувають на територіях вільних митних зон комерційного типу (переміщення, провітрювання, створення оптимального температурного режиму зберігання, сушіння, захист від корозії тощо), необхідність яких виникла у зв'язку з експлуатацією цієї зони.
Вільні митні зони промислового типу створюються для цілей переробки (виробництва) товарів на територіях відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон. Переліки видів товарів, які можуть бути поміщені у митний режим вільної митної зони з метою розміщення на територіях вільних митних зон промислового типу, а також виробничих операцій, які можуть здійснюватися з такими товарами, визначаються окремими законами України для кожної зони. Прикладами нормативного регулювання функціонування спеціальних (вільних) економічних зон є Закони України “Про спеціальну економічну зону “Яворів” від 15.01.1999 № 402-XIV, “Про спеціальну економічну зону “Славутич” від 03.06.1999 № 721-XIV, “Про спеціальну економічну зону “Рені” від 23.03.2000 № 1605-III, “Про спеціальну (вільну) економічну зону “Порто-франко” на території Одеського морського торговельного порту” від 23.03.2000 № 1607-III, “Про спеціальну економічну зону “Миколаїв” від 13.07.2000 № 1909-III та “Про спеціальну економічну зону “Закарпаття” від 22.03.2001 № 2322-III.
Для реєстрації вільної митної зони комерційного або сервісного типів її утримувач має подати заяву за такою формою:
1 Заповнюється лише заявником - юридичною особою.
2 Ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків чи номер та серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку в паспорті).
3Для вільної митної зони сервісного типу заповнюється лише у разі здійснення операцій, зазначених у частині першій статті 131 Митного кодексу України, з товарами, поміщеними у митний режим вільної митної зони.
4 Заповнюється у разі необхідності розміщення таких посадових осіб.
5 Фізичною особою - підприємцем надається відповідно до Закону України “Про захист персональних даних” згода митниці, якій подається заява, та Держмитслужби України на обробку та поширення її (його) персональних даних, що містяться у цій заяві, в зв’язку та в межах діяльності з ведення та оприлюднення Реєстру утримувачів вільних митних зон комерційного або сервісного типу.
6 Лише для юридичних осіб.
Еще по теме Стаття 430. Вільна митна зона:
- Глава 21. Вільна митна зона
- ЛЕКЦІЯ 5 «МИТНА СПРАВА І МИТНА ПОЛІТИКА»
- Протекціонізм та вільна торгівля як основні напрями розвитку правового регулювання митних режимів
- ЗОНА СВОБОДНОЙ ТОРГОВЛИ
- ИСКЛЮЧИТЕЛЬНАЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЗОНА РФ
- ОФФШОРНАЯ ЗОНА [off-shore zone]
- 13.4. Митна територія Європейського Союзу.
- Внешнеторговая зона
- Стаття 49. Митна вартість товарів
- Стаття 259. Попередня митна декларація
- Зона свободной торговли
- ЗОНА СВОБОДНОГО ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА -
- Стаття 450. Спеціальна митна статистика
- Фото: зона особого внимания
- Свободная экономическая зона (СЭЗ) –
- Заповедная зона в карибских водах
- Стаття 543. Митна служба України
- Стаття 449. Митна статистика зовнішньої торгівлі
- 2.4.4 Зона технического или технологического замещения.
- Митна декларація та її види.