Стаття 543. Митна служба України
1. Безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митну службу України.
2. Митна служба України є складовою частиною системи органів виконавчої влади України і складається з митних органів, митних організацій, а також спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України.
3. Митними органами є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, спеціалізовані митні органи, митниці та митні пости.
Коментована стаття наголошує, що митна служба є системою відповідних органів, установ і організацій, а також що вона є єдиною в державі.
Стаття не торкається таких термінів, як “митна система” чи “система управління митною справою”. Однак у науковій літературі трапляються визначення згаданого поняття.
Митна система - найбільш загальне та збірне поняття, під яким слід розуміти не лише державні та інші структури, які забезпечують реалізацію митної політики, а й практичні форми їх діяльності, а також митне законодавство, включаючи підзаконні акти[2].
Як систему організації митної служби, що діє в державі, визначає митну систему інший словник[3].
За іншим формулюванням, система митної служби охоплює всі елементи митної справи з підвідомчою їй інфраструктурою[4].
Це поняття визначається також як контрольно-регулююча система органів державного управління[5].
На думку окремих авторів, під системою митних органів слід розуміти лише матеріальний компонент митної справи - власне виконавчі та розпорядчі органи держави, що реалізують митну політику[6].
Теорія систем стверджує, що будь-яка система характеризується за трьома напрямами: особливостями елементів, що її утворюють, їх числом і структурою цієї системи, тобто за типом зв'язків, які поєднують елементи.
Фахівці з митного менеджменту підкреслюють, крім того, важливість такої складової характеристики системи, як властивості її елементів[7].Факторами, що утворюють митну систему, є функціональна й організаційна єдність митних органів. Із функціональної точки зору кожен із митних органів на своєму рівні та у встановленому законодавством порядку і обсягах бере участь у реалізації митної справи. Функціональна єдність митних органів доповнюється й зміцнюється організаційною єдністю. Митні органи перебувають у ієрархічній підпорядкованості за субординацією. Об'єднує, координує, спрямовує й контролює діяльність митних органів України спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи (центральний апарат ДМС України).
Принцип єдиної системи митних органів нерозривно пов'язаний з однорідними принципами, на яких базуються організація та реалізація митної справи: єдиної митної політики, єдиної митної території, єдиного митного законодавства, єдиного тарифного регулювання і поєднання його із засобами економічної політики.
Єдина система митних органів - це вся сукупність митних органів, їх взаємозв'язок та взаємодія у здійсненні митної справи, що ґрунтуються на загальних системних принципах: цілісності, структурності, ієрархічності, взаємозалежності з навколишнім соціальним середовищем[8].
Логічно віднести митну систему до функціональних[9], тобто штучних, систем, створення та розвиток яких базуються на виконанні об'єктивних необхідних функцій, пов'язаних із їх призначенням.
Цілісність системи забезпечується за допомогою взаємозв'язку та залежності митних органів один від одного при досягненні спільних цілей (результатів), взаємодії, реалізації своїх функцій.
Структурність системи утворюється своєрідністю форм побудови організаційних структур митних органів, їх зв'язків і відносин у межах єдиного технологічного процесу реалізації митної справи.
Ієрархічність системи характеризують відносини субординації по вертикалі та координації дій по горизонталі, які базуються на розподілі повноважень і функцій митних органів у реалізації митної справи.
Взаємозв'язок системи з навколишнім соціальним середовищем утілений у постійній взаємодії митних органів з іншими органами виконавчої влади, різноманітними об'єднаннями та структурами суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Характерні ознаки кожної системи - її цілеспрямованість та доцільність, які надають їй самостійності. Самостійність митних органів забезпечується митним законодавством.
Отже, можна визначити митну систему як функціональну, контрольно- регулюючу, складно організовану та жорстко структуровану соціально-економічну систему управління митною справою загалом та всіма її підсистемами зокрема, яка має на меті найефективнішу реалізацію митної політики[10].
Аналізуючи різні підходи до поняття митної системи, стикаємося також із теоретичною проблемою двозначності окреслення меж цієї системи. Відповідно до першого підходу, елементами митної системи є лише органи митної служби. За другою концепцією, митна система охоплює як митні органи, так й інші державні органи виконавчої влади, причетні до реалізації митної політики.
Ст. 92 Конституції України закріпляє за Верховною Радою функцію правового забезпечення в інституціональному механізмі митної політики та відповідно митної справи (засади митної справи та організація й діяльність митної служби визначаються виключно законами України). Згідно зі ст. 116 Конституції, Кабінет Міністрів України організовує і забезпечує здійснення митної справи, спрямовує та координує роботу митної служби як органу виконавчої влади.
За Кіотською конвенцією, митна служба - це державна служба, на яку покладене застосування митного законодавства та стягнення мит та податків, а також застосування інших законів і правил, що стосуються ввезення, вивезення, переміщення або зберігання товарів.
Таким чином, можна виокремити митну систему, до підсистем та елементів якої належать лише органи Державної митної служби України: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи (центральний апарат), регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні установи та організації.
Всі інші інституціональні елементи, причетні до митної справи, утворюють її навколишнє середовище[11].Варто наголосити, що зовнішнє середовище не є однорідним із позиції стосунків співпідпорядкованості, зовнішній характер яких вирізняє з навколишнього середовища митної системи надсистему (законодавчі, виконавчі, контролюючі та судові органи, а також міжнародні організації та угоди) (рис. 20.1).
| Оточуюче середовище митної системи | |||
| Світова організація торгівлі | Міжнародно- правові акти | Всесвітня митна організація | Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі |
| Верховна Рада України | Кабінет Міністрів України | Президент України | |
| Прокуратура | Міністерство фінансів України | Служба безпеки України | |
| Судові органи | Елементи митної системи Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи. Митниці. Спеціалізовані митні органи. Митні пости | Міністерство економічного розвитку і торгівлі України | |
| Суб'єкти ЗЕД та митних відносин | Митно-тарифна рада | ||
| Рада імпортерів | Державна служба експортного контролю | ||
| Прикордонна служба | Національний банк України | Органи місцевого управління | Антимонопольний комітет України |
| Міністерство внутрішніх справ | Міністерство культури України | Міністерство інфраструктури України | Міністерство охорони здоров'я України |
Рис. 20.1. Елементи митної системи та її навколишнє середовище
Специфічне місце серед елементів оточуючого середовища митної системи посідають суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та інших митних відносин (резиденти та нерезиденти, що перетинають митний кордон). Особливість їхнього становища обумовлена тим, що, з одного боку, митні органи, реалізовуючи митне законодавство, впливають на цих суб'єктів, а з другого боку, суб'єкти ЗЕД та митних відносин, через відстоювання та ло- біювання своїх інтересів, у свою чергу впливають на митні органи.