Тема 1. ПОНЯТТЯ І ПРЕДМЕТ АКЦІОНЕРНОГО ПРАВА

1. Значення акціонерних товариств у сфері господа-

рювання.

2. Акціонерні правовідносини: поняття і види.

3. Методи акціонерного права.

4. Джерела акціонерного права.

5. Поняття акціонерного права.

6. Система навчального курсу "Акціонерне право".

1. Значення акціонерних товариств у сфері

господарювання

Запровадження в Україні ринкових відносин з адекват-

ними їм організаційно-правовими формами

господарювання викликало відродження після багатьох

десятиліть забуття інституту господарських товариств,

серед яких особливе місце посідають акціонерні

товариства. В цій організаційно-правовій формі

підприємницької діяльності започатковується

більшість нових великих та середніх

підприємств/банків, страхових організацій,

інвестиційних фондів та інвестиційних компаній.

У формі акціонерних товариств створюються не лише

господарські організації низової ланки економіки, а й

їх об\'єднання. Створення холдингових компаній з мережею

дочірніх підприємств акціонерного типу дозволило

зберегти цілісні виробничі комплекси, що

функціонували в старих організаційно-правових формах

виробничих і науково-виробничих об\'єднань і в процесі

приватизації могли зазнати руйнування в результаті

виходу підприємств-учасників з таких об\'єднань.

Реформування державного та комунального секторів

економіки також відбувається з широким застосуванням

ак-ціонування - перетворення державних та комунальних

унітарних підприємств у процесі їх корпоратизації

та приватизації у відкриті акціонерні товариства.

Саме акціонування дозволило широким верствам населення

взяти участь у приватизації державного та комунального

майна шляхом обміну своїх приватизаційних майнових та

компенсаційних сертифікатів на акції підприємств,

що приватизувалися. У такий спосіб значна кількість

громадян України набула статусу акціонерів і отримала

змогу брати участь в управлінні спра-

-5-

вами акціонерних товариств.

традиційна для акціонерних товариств проблема - захист

інтересів дрібних акціонерів, які мають незначні

можливості щодо реального впливу на управління

акціонерним товариством, а, отже, і захисту своїх

інтересів.

2. Акціонерні правовідносини: поняття і види

Предмет акціонерного права є специфічним. Це

суспільні відносини, що складаються у процесі

створення, функціонування та припинення діяльності

акціонерних товариств як суб\'єктів господарського права.

Ці відносини умовно можна іменувати акціонерними.

Акціонерні правовідносини є комплексними. Вони

містять елементи різноманітних відносин: господарсько-

правових (щодо створення і діяльності акціонерних

товариств як емітентів цінних паперів, контролю за

випуском і обігом акцій на ринку цінних паперів

(державного регулювання) тощо); цивільно-правові (щодо

відчуження незначних за обсягами пакетів акцій

фізичними особами, що здійснюється не систематично,

тобто за межами господарської/підприємницької

діяльності); фінансові (щодо сплати акціонерним

товариством податків та інших обов\'язкових платежів;

щодо ведення бухгалтерської та статистичної звітності

тощо);

трудовими (щодо найму на засадах трудового договору

посадових осіб виконавчого органу товариства та інших

працівників, виконання ними своїх трудових обов\'язків

тощо); екологічного (щодо дотримання акціонерним

товариством вимог природоохоронного законодавства) та ін.

Комплексний характер акціонерних правовідносин про-

являється також в тому, що вони включають елементи май-

нових (щодо формування майна товариства, його викорис-

тання), зобов\'язальних (щодо укладання товариством та його

засновниками угод, спрямованих на виконання своїх функ-

цій та зобов\'язань перед підписчиками, акціонерами,

найманими працівниками, кредиторами товариства),

організаційних або управлінських правовідносин (щодо

виконання засновниками дій, спрямованих на організацію

товариства, щодо управління справами останнього, а також

державного регулювання акціонерної справи).

Акціонерні правовідносини різноманітні. А тому

постає проблема їх класифікації, яку можна

здійснювати за різними ознаками.

За сферою дії розрізняють акціонерні

правовідносини:

міжгосподарські (тобто такі, що складаються між

акці-

-6-

онерним товариством та іншими суб\'єктами господарю-

вання та господарського керівництва); зазначені відносини

регулюються як законом, так і господарськими договорами,

що укладаються між акціонерним товариством та іншими

суб\'єктами господарювання;

внутрішні тобто такі, які складаються всередині

акціонерного товариства; своєю чергою такі відносини

можуть бути (а) внутрішньогосподарські, тобто виникати

між самим товариством та його філіями,

представництвами та іншими структурними підрозділами

та між цими підрозділами, і (б) корпоративними, тобто

виникати між органами товариства, між учасниками

(акціонерами) та його органами чи посадовими особами

останніх, між членами колегіальних органів управління

(спостережної ради, правління, ревізійної

комісії); внутрішні відносини регулюються переважно

внутрішніми (локальними) документами акціонерного

товариства, а в окремих випадках (коли зачіпаються сут-

тєві суспільні інтереси) - законом (порядок скликання

загальних зборів акціонерного товариства, схема органів

управління та розмежування компетенції між ними та

ін.) і деталізуються статутом та іншими внутрішніми

документами товариства.

У залежності від сфери основного виду діяльності

акціонерних товариств чи сфери народного господарства, в

якій вони створюються та функціонують, розрізняють

такі акціонерні правовідносини:

- акціонерні правовідносини у традиційних сферах,

щодо яких закон не встановлює певних особливостей щодо

створення, функціонування, припинення діяльності

акціонерних товариств (промисловість, транспорт,

будівництво тощо, якщо акціонерні товариства

створюються поза процесами корпоратизації та

приватизації);

- акціонерні правовідносини у сфері

корпоратизації державних підприємств;

- акціонерні правовідносини у сфері приватизації

державного майна;

- акціонерні правовідносини у сфері інвестування

як професійної діяльності;

-акціонерні правовідносини у сфері банківської

діяльності;

- акціонерні правовідносини у сфері страхування;

- акціонерні правовідносини в товариствах, основною

метою яких є некомерційна господарська діяльність

(фондові біржі; Національна мережа аукціонних

центрів);

- акціонерні правовідносини в холдингових

компаніях з мережею дочірніх підприємств.

-7-

У залежності від стадій започаткування та функціону-

вання акціонерних товариств розрізняють:

- акціонерні правовідносини, що виникають на стадії

заснування акціонерного товариства;

- акціонерні правовідносини, що виникають власне на

стадії функціонування акціонерних товариств як

суб\'єктів господарських відносин;

- акціонерні правовідносини, що виникають на стадії

припинення акціонерних товариств - їх ліквідації та

реорганізації.

3. Методи правового регулювання акціонерних

правовідносин

Комплексність акціонерних правовідносин зумовлює

чисельність методів їх правового регулювання. В

акціонерному праві застосовуються ті самі методи

правового регулювання, що і в господарському праві. До

таких методів належать:

метод автономних рішень (що передбачає можливість

прийняття акціонерними товариствами в особі їх органів

та посадових осіб останніх самостійно, але в межах

закону, юридичне значущих рішень і обов\'язок усіх інших

суб\'єктів не перешкоджати прийняттю і виконанню цих

рішень); цей метод широко використовується (а) засновни-

ками акціонерних товариств, які самостійно обирають вид

майбутнього акціонерного товариства, основні його харак-

теристики (розмір статутного фонду, кількість акцій, їх

номінальна вартість, предмет діяльності,

місцезнаходження акціонерного товариства тощо), (б)

самими акціонерними товариствами (в особі органів

управління та посадових осіб) як самостійними

суб\'єктами господарського права і власниками основного

капіталу, на базі якого вони функціонують (зміна

основних напрямків діяльності товариства, створення

дочірніх підприємств, філій, представництва;

вибір контрагентів тощо);

метод владних приписів (передбачає право прийняття

юридичне значущих рішень органом господарського керівни-

цтва, власником майна, юрисдикційним органом і обов\'язок

суб\'єктів господарювання виконати ці рішення) широко

застосовується в процесі державного регулювання

створення, функціонування та припинення акціонерних

товариств як:

а) суб\'єктів підприємницької діяльності, що мають

дотримуватися основних засад встановленого в державі

господарсько

-8-

го порядку, в т.

антимонопо-льного регулювання; б) як інституціональних

емітентів цінних паперів (акцій); в) як таких

суб\'єктів господарського права, що суттєво зачіпають

суспільні інтереси. Зазначений метод проявляється у

встановленні для акціонерних товариств норм

імперативного характеру (щодо обсягу і характеру

відповідальності засновників акціонерних товариств;

щодо видів акціонерних товариств та порядку їх

створення; щодо мінімального розміру статутного і

резервного фондів; щодо системи органів управління

справами акціонерного товариства та розмежування

компетенції між ними; щодо порядку скликання загальних

зборів товариства та ін. питання);

метод координації або узгодження (передбачає необ-

хідність прийняття юридичне значущих рішень за згодою

сторін, шляхом компромісу, як це має місце при

підписанні установчого договору між засновниками

акціонерного товариства, під час підписки на акції або

купівлі-продажу останніх, при укладенні угод

акціонерним товариством з третіми особами, акціонерами,

посадовими особами органів акціонерного товариства та

ін.);

метод рекомендацій (передбачає рекомендацію з боку

держави в особі компетентних органів певного порядку дій

для акціонерних товариств, що їм адресуються як бажаний

для суспільства варіант поведінки без обов\'язку

виконання рекомендацій). Цей метод широко застосовується

в сучасних умовах становлення та розвитку акціонерного

законодавства, що часто-густо не враховує динаміку

розвитку акціонерних відносин. За допомогою методу

рекомендацій держава в особі уповноважених органів

намагається усунути прогалини в акціонерному

законодавстві (наприклад, затверджені розпорядженням

Фонду державного майна України № 71-р від 05.05.1996 р.

примірні Статут та внутрішні документи відкритого

акціонерного товариства).

Отже, має місце поєднання приватно-правових

(автономних рішень, координації, рекомендацій) та

публічно-правових (владних приписів) методів правового

регулювання.

інтересів конкретної особи як учасника акціонерних

правовідносин - самого товариства, їх засновників,

окремих передплатників акцій, акціонерів, посадових

осіб органів товариства, найманих працівників,

кредиторів (право самостійно - але в межах закону -

реалізувати свої права і виконувати обов\'язки,

здійснення захисту своїх інтересів), а другі - захист

суспільних інтересів у процесі функціонування

акціонерних товариств, а саме: інтересів суспільства в

цілому, його прошарків і груп (територіальної громади,

споживачів, колективу найманих

-9-

працівників, дрібних акціонерів, що власними силами

неспроможні захистити свої інтереси в товаристві,

кредиторів останнього) і відповідно проявляються у

встановленні законом вимог щодо необхідності

дотримання порядку створення товариства, обов\'язковості,

мінімального розміру та порядку формування статутного

та резервного фондів акціонерного товариства, правил

здійснення підписки на акції, їх випуску та обігу,

системи органів управління акціонерного товариства

тощо.

4. Джерела акціонерного права

Джерелом акціонерного права є акціонерне законодавс-

тво, основою якого є нижченазвані та інші закони, а

також численні підзаконні нормативні акти.

Як інститут господарського права акціонерне право

базується на господарському законодавстві, до системи

якого входять нормативні акти загальної сфери дії, що

регулюють господарську діяльність (у т. ч. і пов\'язану з

інвестуванням) та функціонування її суб\'єктів

незалежно від видів і сфер цієї діяльності, а

саме: Конституція України, (*1), кодекси: Цивільний,

Арбітражний процесуальний. Земельний та ін., закони

України: "Про власність", (*2), "Про

підприємництво", (*3), "Про підприємства в

Україні", (*4), "Про зовнішньоекономічну

діяльність", (*5), "Про обмеження монополізму та

недопущення недобросовісної конкуренції у

підприємницькій діяльності", "Про ліцензування

певних видів господарської діяльності". (*6), декрети

Кабінету Міністрів України: від 15.12.92 р. "Про

управління майном, що є у загальнодержавній

власності", (*7), від 31.12.92 р. "Про впорядкування

діяльності суб\'єктів підприємницької діяльності,

створених за участю державних підприємств", (*8),

Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.98 р.

№ 740 "Про порядок державної реєстрації суб\'єктів

підприємницької діяльності" та інші, відомчі

нормативні акти, видані на підставі зазначених

законів, указів, декретів і постанов.

(**1) Див.: Відомості Верховної Ради У країни.-1996-№

30.-Ст. 141.

(**2) Див.: Відомості Верховної Ради Української

РСР.- 1991.- № 20.-Ст.249.

(**3) Див.: Там само- 1991.-№ 14- Ст. 168.

(**4) Див.: Там само- 1991- № 24- Ст. 272. (**5) Див.: Там само-

1991-№ 29-Ст. 377.

(**6) Див.: Урядовий кур\'єр- 2000.- 2 серпня.

(**7) Див.: Відомості Верховної Ради України- 1993.- №

7.- Ст. 52.

(**8) Див.: Там само- 1993.- №11- Ст. 94; № 23.- Ст. 248.

(**9) Див.: Урядовий кур\'єр- 1998- С. 9-10.

-10-

Система акціонерного законодавства - це сукупність

нормативно-правових актів, що регулюють акціонерні

відносини - як внутрішні, так і зовнішні (порядок

створення, функціонування, припинення діяльності

акціонерних товариств).

Акціонерне законодавство складається з двох частин:

загальної і спеціальної. Перша охоплює

нормативні акти, що регулюють акціонерні відносини

безвідносно від сфер і галузей господарської

діяльності, в якій вони виникають. Особлива частина

містить нормативні акти, що регулюють особливості

акціонерних відносин залежно від сфер господарювання

(приватизація та корпоратизація, інвестування), галузей

народного господарства (банківська діяльність, страхова

діяльність, біржова діяльність тощо) або суб\'єктів

цих правовідносин (холдингові компанії).

За критерієм юридичної сили нормативних актів, що

регулюють акціонерні правовідносини, загальну частину

системи акціонерного законодавства складають такі

нормативні акти:

Закони України:

"Про господарські товариства" від 19.09.1991 р. (з на-

ступними змінами та доповненнями) (*10) дає поняття

акціонерного товариства як різновиду господарських

товариств, регулює порядок їх створення, основні засади

діяльності (в т. ч. схему та компетенцію органів

управління акціонерним товариством), припинення цих

товариств;

"Про цінні папери і фондову біржу" від

18.06.1991 р. (з змінами та доповненнями), (*11), який

визначає правовий режим акції як цінного паперу,

основні засади державного регулювання на ринку акцій та

правове становище фондової біржі;

"Про державне регулювання ринку цінних паперів в

Україні" від 30.10.1996 р. (*12), що закріплює основні

засади державного регулювання на ринку емітованих

акціонерними товариствами акцій та облігацій,

визначає державний орган, який здійснює таке

регулювання, та його компетенцію;

"Про Національну депозитарну систему та особливості

електронного обігу цінних паперів в Україні" від

10.12.1997 р. (*13), який визначає форми цінних паперів (у

т. ч. акцій) - документарні та бездокументарні, види та

порядок здійснення операцій з цінними паперами

учасниками Національної депозитарної системи, їх

правове становище, ос-

(**10) Див.; Відомості Верховної Ради України- 1991.- №

49- Ст. 682. (**11) Див.: Там само- 1991- № 38- Ст. 508.

(**12) Див.: Там само- 1996-№ 51- Ст. 292.

(**13) Див.: Там само- 1998-№ 15-Ст. 67.

-11-

новні засади державного регулювання Національної депо-

зитарної системи;

"Про оренду державного та комунального майна" від

14.03.1995 р. (з наступними змінами та доповненнями), (*14),

яким передбачена можливість створення акціонерного то-

вариства членами трудового колективу державного або ко-

мунального підприємства, цілісний майновий комплекс

якого здається в оренду; особливості функціонування тако-

го товариства, в т. ч. обов\'язки щодо орендованого майна;

Укази Президента:

від 15.06.1993 р. "Про корпоратизацію підприємств"

(*14а);

від 14.02.1997 р. № 142/97 "Про Державну комісію з

цінних паперів та фондового ринку" (*15) та ін.

Нормативні акти Уряду:

Постанова Кабінету Міністрів України від

15.05.2000 р. № 791 "Про управління державними

корпоративними правами" (*15а) та ін.

Відомчі нормативні акти (Фонду державного майна

України, Державної комісії з цінних паперів та

фондового ринку та ін.):

Положення про порядок реєстрації випуску акцій і

облігацій підприємств та організацій та

інформації про їх емісію. Затверджено рішенням

Державної комісії з цінних паперів та фондового

ринку від 12.02.1998 р. № 36 (*16);

Положення про порядок ведення реєстрів власників

іменних цінних паперів. Затверджено рішенням

Державної комісії з цінних паперів та фондового

ринку від 26.05.1998 р. № 60;

затверджені розпорядженням Фонду державного майна

України № 71-р від 5.05.1996 р.(*17):

Статут відкритого акціонерного товариства;

Положення про порядок розроблення та прийняття

внутрішніх нормативних актів відкритого акціонерного

товариства;

Положення про порядок створення, реорганізації та

ліквідації дочірніх підприємств відкритого

акціонерного товариства;

(**14) Див.: ВВР України-1995 р- № 15- Ст. 99. (**14а) Див.:

Урядовий кур\'єр.- 1993 р- 17 червня.

(**15) Див.: УК- 1997- № 31-32.

(**15а) Див.: Урядовий кур\'єр.- 2000 р- 14 червня.

(**16) Див.: Урядовий кур\'єр,- 1998 р- 4 червня.

(**17) Див.: Державний інформаційний бюлетень про

приватизацію- 1996-№11.

-12-

Положення про порядок створення, реорганізації та

ліквідації філій і представництв відкритого

акціонерного товариства;

Положення про ревізійну комісію відкритого

акціонерного товариства;

Положення про розподіл та використання прибутку від-

критого акціонерного товариства;

Положення про спостережну раду відкритого акціонер-

ного товариства;

Положення про фонди відкритого акціонерного

товариства.

Локальні нормативні акти:

установчі договори, статути та внутрішні документи

акціонерних товариств.

Спеціальна частина акціонерного законодавства склада-

ється з таких розділів:

Законодавство про акціонерні товариства, що ство-

рюються в процесі приватизації державного майна. До

нього входять такі нормативні акти:

Закони України "Про приватизацію державного майна"

від 4.03.1992 р.(у редакції Закону від 19.02.1997 р.) (*18)

і "Про особливості приватизації майна в

агропромисловому комплексі" від 10.07.1996 р. (*19)

визначають особливості створення відкритих акціонерних

товариств у процесі приватизації майна державних

Підприємств;

Державна програма приватизації на 2000-2002 роки,

затверджена Законом України від 18.05.2000 р. "Про Дер-

жавну програму приватизації" (*20);

Постанова Кабінету Міністрів України від

29.02.1996 р. № 270 "Про затвердження Положення про

порядок створення відкритих акціонерних товариств на

базі майна об\'єктів незавершеного будівництва" (*21);

Постанова Кабінету Міністрів України від

11.09.1996 р. № 1099 "Про затвердження Порядку

перетворення у процесі приватизації державних, орендних

підприємств і підприємств зі змішаною формою

власності у відкриті акціонерні товариства" (*22);

Постанова Кабінету Міністрів України від 25

грудня 1998 р. № 2066 "Про утворення Державної

акціонерної компанії "Національна мережа

аукціонних центрів" (*23);

(**18) Див. Відомості Верховної Ради України- 1997.- №

17- Ст. 122.

(**19) Див. Там само-1996-№ 41.-Ст. 188.

(**20) Див. Урядовий кур\'єр.- 2000.- 22 червня.

(**21) Див. ЗП України.- 1996.- № 8- Ст. 242.

Див. Урядовий кур\'єр,-1996-19 вересня. (**23) Див. УК-1999-

28 січня. ;

-13-

Положення про порядок реєстрації випуску акцій від-

критих акціонерних товариств, створених із державних

підприємств у процесі приватизації та

корпоратизації. Затверджено наказом Державної

комісії з цінних паперів та фондового ринку від

11.04.2000 р. № 39 (*24).

Законодавство про акціонерні товариства, що ство-

рюються в процесі корпоратизації державних підпри-

ємств, до складу якого входять такі нормативні акти:

Указ Президента України "Про корпоратизацію підпри-

ємств" від 15.06.1993 р. (з змінами та доповненнями).

(*25);

Положення про порядок корпоратизації підприємств:

затверджено постановою Кабінету Міністрів України

від 05.07.1993 р.№508 (*26);

Положення про спостережну раду: затверджено постановою

Кабінету Міністрів України від 19.07.1993 р. № 556

(*27);

Постанова Кабінету Міністрів України від

15.05.2000 р. № 791 "Про управління державними

корпоративними правами" (*28);

Постанова Кабінету Міністрів України від

24.05.1999 р. № 887 "Про затвердження порядку передачі

Національному агентству по управлінню державними

корпоративними правами акцій, часток, паїв, що належать

державі у статутних фондах господарських товариств" (*29);

Типовий статут відкритого акціонерного товариства, за-

тверджений наказом ФДМУ від 12.12.1994 р. № 787, наказом

Мінекономіки України від 13.12.1994 р. № 177; зареєс-

тровано в Мінюсті України 4.01.1995 р. № 2 (538) (*30);

Положення про порядок реєстрації випуску акцій

відкритих акціонерних товариств, створених у процесі

приватизації та корпоратизації державних

підприємств. Затверджено наказом Державної комісії

з цінних паперів та фондового ринку від 11.04.2000 р. №

39 (з наступними змінами та доповненнями) (*31).

Законодавство про особливості правового становища

акціонерних товариств, що діють у сфері банківської,

страхової, інвестиційної діяльності, до складу якого

входять такі нормативні акти:

(**24) Див. Комп\'ютерна законодавча база "Ліга",

"Право", "Закон" та ін.

(**25) Див. Урядовий кур\'єр.- 1993.- 17 червня.

(**26) Див. Там само.- 1993.- 15 липня.- С. 10.

(**27) Див. ДІБП- 1993- № 8- С. 19-21.

(**28) Див. УК- 2000. -14 червня.

(**29) Див. УК-1999-10 червня.

(**30) Див. БНА України-1995-№ 2.-С. 100-123.

(**31) Див. Комп\'ютерна законодавча база "Ліга",

"Право", "Закон" та ін.

-14-

Закони України "Про банки та банківську

діяльність" від 2003 1991 р. (з наступними змінами та

доповненнями) (*32) "Про страхування" від 7.03.1996 р.

(*33) визначають специфіку створення та функціонування

акціонерних товариств у сферах банківської і

страхової діяльності;

Указ Президента України від 19.02.1994 р. "Про інвес-

тиційні фонди та інвестиційні компанії" (*34);

Постанова Національного банку України від 27.03.1996

р. № 77 "Про затвердження положень "Про порядок

створення і реєстрації комерційних банків" та

"Про порядок ліцензування банків в Україні" (з

наступними змінами та доповненнями" (*35).

Законодавство про холдингові компанії акціонерного

типу включає такі нормативні акти:

Указ Президента України від 11.05.1994 р. "Про хол-

дингові компанії, що створюються в процесі

корпоратизації та приватизації" (*36);

Указ Президента України від 07.06.1996 р. "Про струк-

турну перебудову вугільної промисловості" (*37);

Постанова Кабінету Міністрів України від

11.11.1994 р. № 765 "Про запровадження механізму

запобігання монополізації товарних ринків" (з

наступними змінами та доповненнями) (*38);

Положення про порядок підтвердження Антимонополь-ним

комітетом України наявності контрольного пакету акцій.

Затверджене розпорядженням АМК України від 21.06.1994

р. № 9-р (з наступними змінами та доповненнями) (*39);

Положення про порядок погодження з органами Антимо-

нопольного комітету України рішень центральних і

місцевих органів державної виконавчої влади, органів

місцевого і регіонального самоврядування щодо

демонополізації економіки, розвитку конкуренції та

антимонопольного регулювання. Затверджене розпорядженням

АМК України від 01.04.1994 р. № 4-р (з наступними

змінами та доповненнями) (*40);

Положення про порядок погодження з Антимонополь-ним

комітетом України проектів установчих документів та

(**32) Див. Відомості Верховної Ради України- 1991-№

25-Ст. 281. (**33) Див. Там само- 1996- № 18- Ст. 78.

(**34) Див. Урядовий кур\'єр.- 1994.- 19 березня.

(**35) Див. Комп\'ютерна законодавча база "Ліга",

"Право", "Закон" та ін.

(**36) Див. Урядовий кур\'єр- 1994- 19 травня.

(**37) Див.: Державний інформаційний бюлетень про

приватизацію.-1996-№4-С. 22.

(**38) Див. Урядовий кур\'єр.- 1994.- 26 листопада.

(**39) Див. ДІБП- 1994-№ 10.-С. 53-55.

(**40) Див. ДІБП- 1994- № 7- С. 41-46; Закон і бізнес-

1995- 18 січня.

-15-

планів розміщення акцій холдингових компаній, що

створюються в процесі корпоратизації і приватизації.

Затверджене розпорядженням АМК України від 21.06.1994

р. № 7-р (з наступними змінами та доповненнями) (*41);

Положення про порядок одержання згоди Антимонопо-льного

комітету України на створення холдингових компаній у

процесі корпоратизації та приватизації. Затверджене

розпорядженням АМК України від 21.06.1994 р. № 6-р (з

наступними змінами та доповненнями) (*42);

Положення про порядок отримання згоди Антимонопо-льного

комітету України на поглинання господарюючих суб\'єктів

у процесі приватизації. Затверджене розпорядженням

АМК України від 21.06.1994 р. № 8-р (з наступними

змінами та доповненнями) (*43);

Положення про порядок підтвердження Антимонополь-ним

Комітетом України наявності контрольного пакету акцій.

Затверджене розпорядженням АМК України від 21.06.1994

р. № 9-р (з наступними змінами та доповненнями) (*44);

Положення про контроль за економічною концентрацією:

затверджене розпорядженням АМК України від 25.05.1998

р. № 134-р (з наступними змінами та доповненнями) (*45).

Законодавство про особливості правового становища

акціонерних товариств як професійних учасників ринку

цінних паперів включає такі нормативні акти:

Розділ II "Фондова біржа" Закону України "Про

цінні папери і фондову біржу" визначає особливості

створення, функціонування та припинення діяльності

фондових бірж як акціонерних товариств;

Розділ III "Учасники Національної депозитарної

системи" Закону України "Про Національну депозитарну

систему та особливості електронного обігу цінних

паперів в Україні" визначає особливості правового

становища депозитаріїв, зберігачів цінних паперів,

реєстраторів власників цінних паперів;

Постанова Кабінету Міністрів України від 25

грудня 1998 р. № 2066 "Про утворення Державної

акціонерної компанії "Національна мережа

аукціонних центрів" передбачає специфіку правового

становища цієї акціонерної компанії та її роль у

продажу акцій, що належать державі у статутних

(**41) Див.: ДІБП. - 1994. -№ 10- С. 47-48.

(**42) Див.: ДІБП. - 1994. - № 10- С. 41-47. (**43) Див.: ДІБП. -

1994. - № 10. (**44) Див.: ДІБП. - 1994. -№ 10. (**45) Див.:

ДІБП.-1998.-№11.

-16-

фондах відкритих акціонерних товариств, у т. ч. створених

у процесі корпоратизації та приватизації.

Крім актів господарського, в т. ч. акціонерного

законодавства, низка питань щодо створення, функціонування

та припинення діяльності акціонерних товариств

регулюється нормативними актами інших галузей права.

Наприклад, Закони України "Про державну службу" від

16.12.1993 р. (з наступними змінами та доповненнями) (*46) і

"Про боротьбу з корупцією" від 05.10.1995 р. (*47)

встановлюють обмеження для державних службовців щодо

можливості виконання обов\'язків посадових осіб органів

акціонерних товариств; Закон України "Про аудиторську

діяльність" від 22.04.1993 р. (*48) визначає

особливості створення та діяльності акціонерних

товариств, що здійснюють аудиторську діяльність, у т. ч.

перевірку фінансового становища юридичних осіб як

засновників інших акціонерних товариств, а також річних

звітів та балансів відкритих акціонерних товариств.

5. Поняття акціонерного права як інституту

господарського права

Акціонерне право - це один з розгалужених правових ін-

ститутів господарського права, предметом якого є

акціонерні правовідносини (як різновид господарських

правовідносин) і яке використовує методи правового

регулювання, притаманні господарському праву.

Навчальний курс "Акціонерне право" вивчає правове

регулювання відносин, пов\'язаних зі створенням,

функціонуванням та припиненням діяльності

акціонерних товариств -як внутрішніх (що складаються

всередині господарського товариства), так і зовнішніх

(за участю інших суб\'єктів господарювання); історію

створення цих товариств; практику функціонування

акціонерних товариств в існуючому правовому полі;

тенденції розвитку акціонерного законодавства в

Україні та за кордоном. Цей спецкурс має на меті

прищепити студентам навички використання норм

акціонерного законодавства у повсякденній

правозастосовчій практиці, в тому числі при розробці

установчих та внутрішніх документів акціонерних

товариств.

(**46) Див. ВВР України- 1993. - № 52- Ст. 490.

(**47) Див. Там само-1995-№ 34-Ст. 266.

(**48) Див. Там само. - 1993. - № 23. - Ст. 243; 1995. - № 14. -

Ст. 88.

-17-

Система навчального курсу "Акціонерне право" скла-

дається з двох частин - загальної і спеціальної. Перша

містить теми, що, як правило, стосуються акціонерних това-

риств незалежно від сфери і галузі їх діяльності, а

саме:

1. Поняття і предмет акціонерного права.

2. Історія розвитку акціонерних товариств і

акціонерного права.

3. Поняття, ознаки та види акціонерних товариств.

4. Створення акціонерних товариств.

5. Майнові відносини в акціонерному товаристві.

6. Правове становище акціонерів.

7. Управління акціонерним товариством.

8. Припинення діяльності акціонерних товариств.

9. Державне регулювання створення та діяльності акці-

онерних товариств.

Спеціальна частина включає теми, які характеризують

особливості створення діяльності акціонерних товариств

в окремих сферах і галузях економіки, в т. ч.:

10. Особливості створення та діяльності акціонерних

товариств у процесі приватизації державного майна.

11. Особливості створення та діяльності акціонерних

товариств у процесі корпоратизації.

12. Правове становище акціонерних товариств, що діють

у сфері банківської, страхової, інвестиційної

діяльності.

13. Особливості правового становища акціонерних то-

вариств як професійних учасників ринку цінних паперів.

14. Правове становище холдингових компаній акціо-

нерного типу.

-18-