Бюджет як правова категорія

Бюджет - це важливий і необхідний інструмент формування та розподілу грошових фондів, які потрібні державі, органам місцево­го самоврядування для виконання власних функцій.

Матеріальні засоби, необхідні країні, акумулюються в бюд­жетах і розподіляються на підставі затверджених нормативних актів про бюджет.

Бюджет - це цільовий грошовий фонд, який згідно з Консти­туцією України встановлює власну частину суспільного багатства громадянина, територіальної громади, держави. Виключно закона­ми України встановлюються Державний бюджет України і бюд­жетна система.

Законом про Державний бюджет України, який приймається щороку, визначаються обсяг доход ів та їх джерела, обсяг і напря­ми видатків держави та її адміністративно-територіальних утво­рень, а також рівень перевищення видатків над доходами - дефі­циту або перевищення доходів над видатками - профіциту бюд­жету.

Централізований грошовий фонд, який складає бюджет, по­стійно зростає (див. табл. 1).

Ці кошти розподіляються між учасниками бюджетного проце­су, тобто між виконавчими органами державної влади та місцевих органів самоврядування, підприємствами, установами, організація­ми для забезпечення їх діяльності щодо виконання своїх функцій.

Табл. 1

Обсяги доходів та видатків Державного бюджету України⁶⁹ Державний бюджет України Доходи Видатки

за 2001-2015 роки (тис. грн) (тис. грн)

⁶⁹ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України : Закон України від 28 грудня 2007 року № 107-VI [Електронний ресурс].

Визначення бюджету встановлюється ст. 2 Бюджетного Кодексу України. Бюджет - це план формування і використання фінансо­вих ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюють­ся органами держаної влади, органами влади Автономної Рес­публіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду^[69].

Згідно з Бюджетним кодексом України (далі - БК), бюджетний пе­ріод - це час дії Закону про Державний бюджет України та рішень про місцеві бюджети. Бюджетний період для всіх бюджетів, передбачених БК, складає один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Тобто в Україні бюджетний рік співпадає з календарним.

Бюджет - це складна категорія. По-перше, тому що бюджет має правову форму, тобто це нормативно-правовий акт, який потрібно вико­нувати. По-друге, бюджет є інструментом розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту, тобто є економічним важелем управ­ління державою. По-третє, він є державним фінансовим планом та фі­нансовим планом адміністративно-територіальних органів влади, який призначений для забезпечення суспільних потреб грошовими коштами. По-четверте, є засобом матеріального забезпечення соціального за­хисту населення, суб'єктів господарювання, юридичних осіб тощо. Отже, бюджет має правове, економічне, матеріальне, політичне та ін­ше значення і тому досліджується в різних галузях науки.

Бюджет як правова категорія - це фінансовий план форму­вання, розподілу та використання централізованих грошових фон­дів відповідних територій, який затверджують представницькі органи державної або місцевої влади на бюджетний період.

В Україні Державний бюджет - це Закон, що затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин на інший період. Рішення про місцевий бюд­жет - це нормативно-правовий акт Верховної Ради Автономної Рес­публіки Крим чи відповідної ради, виданий в установленому законо­давством України порядку, що містить затверджені повноваження від­повідно Ради міністрів АР Крим, місцевої державної адміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Верховна Рада АР Крим, обласні і районні, міські ради (міст Ки­єва та Севастополя та міст обласного значення) та інші ради затверд­жують відповідні бюджети. Правову форму має і звіт про виконання бюджетів, він також затверджується законом або рішенням відповід­них рад.

Правове значення бюджету має двояку характеристику.

З іншого боку, правове значення бюджету полягає в тому, що юри­дичний акт про бюджет надає органам державної влади повноваження щодо керування фінансовим господарством України та її регіонами, а також щодо контролювання бюджетної діяльності. Нормативно-правові акти про бюджет встановлюють права та обов'язки органів виконавчої влади держави і на місцях щодо формування, розподілу та використан­ня бюджетних коштів і зобов'язують ці органи їх виконувати, дозволя­ють відповідним керівникам надавати бюджетні асигнування, брати бюджетні зобов'язання, які мають конкретно-адресний характер.

Таким чином, правове призначення бюджету полягає у встанов­ленні законності в отриманні та використанні державних грошей, у державному управлінні централізованими грошовими фондами у країні та в регіонах.

Бюджет як економічна категорія це система економічних (грошових) відносин між державою та іншими суб 'єктами господарю­вання щодо формування, розподілу та використання бюджетних фон­дів різного рівня, необхідних для забезпечення суспільних потреб.

Економічні відносини з приводу розподілу та перерозподілу вало­вого внутрішнього продукту і національного доходу, які складаються між державою та уповноваженими державними органами, установами, підприємствами, відображаються в Державному бюджеті України. Бюджет потрібен для планомірного обчислення доходів і першочерго­вих видатків держави, регіону, підприємства, юридичної особи на пев­ний період. Для аналізу та прогнозування економічного і соціального розвитку країни держава розробляє зведений бюджет.

Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що вико­ристовуються для аналізу і прогнозування економічного та соціально­го розвитку держави.

Бюджет у матеріальному значенні - це централізовані фонди коштів, які необхідні і які формуються на різних рівнях, але використо­вуються для забезпечення діяльності органів державної або місцевої влади державними суб’єктами господарювання, тобто у процесі функ­ціонування бюджетні відносини матеріалізуються у бюджетні фонди. Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Роз­поділ бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається зако­ном про Державний бюджет України. Джерела формування спеціаль­ного фонду визначаються виключно законами України.

Бюджет як прикладна категорія має різноманітну форму: роз­пис, таблиці, відомості, додатки, але має єдиний грошовий зміст. Сло­во «бюджет» у перекладі з латинської означає «сумка або шкіряний мішок»; великий гаманець використовувався в англійському парла­менті у XII столітті при розподілі грошей на потреби короля та насе­лення.

ші. Грошові кошти фіксуються у фінансових планах, що мають різну правову форму, в офіційних документах, призначених для різних цілей та для різних державних суб'єктів господарювання. І обсяги цих кош­тів цікавлять усіх, адже від цього залежить життєдіяльність як окре­мої фізичної чи юридичної особи, так і держави в цілому.

Політичне значення бюджету полягає в тому, що питання фор­мування та розпорядження бюджетними коштами завжди були серед найгостріших питань політичних програм будь-якої партії в будь-який період. За часів Французької буржуазної революції розподіл прав щодо розпорядження бюджетними коштами між королем, парламентом, по­садовими особами та відомствами став предметом політичних спеку­ляцій і трагедій^[70].

Сутність бюджету будь-якої країни залежить від форми правління, адміністративно-територіального устрою, завдань і цілей, які ставить перед собою уряд даної країни. Але головна мета бюджету єдина - накопичення централізованих та децентралізованих грошових фондів для їх оптимального використання на суспільні потреби.

Українська держава поступово долає негативні економічні та полі­тичні явища, які були притаманні початковій стадії розвитку ринкової економіки. На сучасному етапі призначення бюджету полягає в удоско­наленні засобів підтримки нематеріального виробництва, соціальних про­грам, вітчизняних державних виробників та суб'єктів господарювання, у справедливому розподілі внутрішнього продукту між регіонами, у збіль­шенні обсягів та форм надання допомоги малозабезпеченим громадя­нам, а головне - у забезпеченні стабільності фінансових відносин.

Суверенна Україна повинна мати та забезпечити діяльність влас­них органів законодавчої, виконавчої, судової влади. Держава також повинна фінансувати витрати на утримання армії, правоохоронних ор­ганів, лікувальних закладів, установ освіти, культури, мистецтва, спор­ту та на інші суспільні потреби. Тобто для власного утримання та для організації діяльності суспільства уряд повинен мати правові засади для формування, розподілу, використання величезних коштів. Бюджет виступає як узаконений фінансовий план руху грошових фондів.

Для кожної країни у конкретний період часу існує власний бюджет та власні правові принципи його побудови. Наприклад, у Великобрита­нії бюджет та план державних доходів і витрат складаються окремо. Уряд керує бюджетним дефіцитом або профіцитом у власних цілях. Бюджет має три окремо затверджених частини: асигнований, розподі­лу, стабілізації^[71].

Державний бюджет України з 2000 року складається із за­гального та спеціального фондів, що становлять складові час­тини бюджету.

До загального фонду бюджету надходять: всі доходи, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду; всі видатки бюд­жету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду; кошти від повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спряму­вання та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок над­ходжень загального фонду; призначення, отримані внаслідок фінансуван­ня загального фонду бюджету. Спеціальний фонд бюджету включає: бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел находжень, гранти або дарунки на конкретні цілі, різницю між доходами та видатками спеціального фонду бюджету; суми, отримані в якості повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спря­мування та внаслідок надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду; призна­чення, отримані внаслідок фінансування спеціального фонду.

У складі бюджетів має передбачатися певний обсяг нерозподілених видатків у вигляді резервного фонду для здійснення протягом року не­передбачених видатків, він є складовою частиною загального фонду бюджету. У Законі України «Про Державний бюджет України», що прий­мається строком на один рік, встановлюються постатейно джерела до­ходів загального та спеціального фондів, державний борг та фінансуван­ня бюджету, видатки та їх розподіл, джерела доходів місцевих бюдже­тів, обсяги міжбюджетних трансфертів та інші положення, що деталізу­ються у додатках до Закону, які є його невід’ємною частиною.

Поняття бюджету більш детально розглядається шляхом аналізу його функцій, які є наступними:

1. Економічна. Щорічно у Законі України «Про Державний бюд­жет України» і в рішеннях про місцеві бюджети встановлюються еко­номічні показники, необхідні для утримання галузей позавиробничої та виробничої сфер, соціальних програм, підтримки суб'єктів госпо­дарювання.

2. Соціальна. Ця функція бюджету полягає в тому, що громадяни України, згідно зі ст. 46 Конституції України, мають право на соціаль­ний захист. Заробітна плата, стипендії, пенсії, соціальні платежі, мате­ріальна допомога тощо повинні забезпечувати рівень життя не нижче встановленого законом рівня.

У 2007 році Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було затверджено прожитковий мінімум на одну особу в роз­рахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 492 гривні, з 1 квітня - 501 грив­ня, з 1 жовтня - 510 гривень, а розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2007 року - 400 гривень на місяць, з 1 липня 2007 року - 420 гри­вень та з 1 грудня 2007 року - 450 гривень.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», на 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місяч­ному розмірі сягає 1218 гривень, а з 1 грудня становитиме 1378 гри­вень. Також Законом встановлено на поточний рік прожитковий міні­мум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2015 ро­ку - 1176 гривень, з 1 грудня - 1330 гривень.

Якщо розглядати зазначені показники 2015 року у порівнянні із по­казниками 2007 року, то слід зазначити, що час, в якому велика кіль­кість громадян України існувала за межею бідності через перевагу прожиткового мінімуму над мінімальною заробітною платою, минув. Перелічені дані свідчать про досягнення нового кількісно-якісного рів­ня у сфері забезпечення мінімальних соціальних гарантій^[72].

Але навіть таке забезпечення потребує державних дотацій, суб­сидій, інших видів соціальної допомоги, які надаються з відповідних бюджетів.

Соціальні витрати пов'язані також із виконанням загальнодержав­них функцій у галузі освіти, охорони здоров'я, культури та інших. Дер­жава також виконує програми допомоги інвалідам, дітям, особам по- хилого віку. Кошти потрібні для ліквідації наслідків стихійних лих, еко­логічних та інших катастроф.

3. Політична. Держава повинна захищати свій суверенітет та територіальну цілісність, забезпечувати економічну безпеку, правовий порядок, вести зовнішньоекономічну діяльність, тобто виконувати свої загальнополітичні функції. Бюджетні кошти використовуються для ут­римання адміністративно-територіальних утворень, виконання регіо­нальних бюджетних програм (що нерідко стає приводом для дискусій з боку політичних партій, громадських об'єднань). Кошти бюджету ко­жен рік розподіляються на виконання цих завдань відповідно до прин­ципів бюджетної діяльності.

4. Управлінська. Функція управління пов'язана з утриманням ор­ганів законодавчої, виконавчої, судової влади, органів місцевого само­врядування за рахунок бюджетних коштів. Ці гроші призначені для фінансування органів державної влади різного рівня управління, різного правового положення та компетенції.

5. Аналітична. Ця функція бюджету полягає в аналізі динаміки формування та використання бюджетних коштів із року в рік. Почи­наючи ще з 1862 року в Російській імперії бюджети уряду стають пу­блічними. Вони обговорюються, звіт про їх виконання друкується. Одні з перших публікацій про державний бюджет - це праці Імпера­торського вільного економічного товариства в 1862 році. Бюджет цар­ської Росії 1862 року був детально розглянутий М. П. Огарьовим^[73].

Отже, бюджет - це складна категорія, правове значення якої по­лягає у забезпеченні законності формування, розподілу та використан­ня фінансових ресурсів держави на загальносуспільні потреби.

7.2.