<<
>>

Склад та принципи бюджетної системи України

Бюджетна система України - це сукупність Державного бюд­жету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економіч­них відносин, державного та адміністративно-територіальних устроїв і врегульована певними нормами права.

ся ст. 5 Бюджетного кодексу. Бюджетна система України складається з Державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами визначаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місце­вого самоврядування визначаються бюджети територіальних громад сіл, їх об‘єднань, селищ, а також міст, включаючи їх райони.

Відповідно до адміністративно-територіального поділу країни за­раз нараховується 24 обласних бюджети і майже 11049 бюджетів міст, районів у містах, сіл і селищ. Щодо бюджетів міст Києва та Севасто­поля, то вони складаються та затверджуються окремо. За допомогою місцевих бюджетів щорічно перерозподіляється близько 15 % валово­го внутрішнього продукту і в них акумулюється майже 35 % бюджет­них ресурсів. Місцеві бюджети виконують особливу роль у кожній унітарній країні тому, що вони є фінансовою основою місцевого само­врядування. За рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються най­більш значні заходи держави в галузі освіти, охорони здоров'я, соціа­льного захисту тощо, тобто всі ті витрати, які торкаються інтересів громадян. За доходами та витратами, які встановлюються у місцевих бюджетах, вони значно відрізняються. За статистичними даними Міністерства фінансів України, за січень-квітень 2006 року рівень до­ходів бюджету на одного мешканця у Тернопільській області складав 108 грн, у Херсонській - 138,7 грн, у Черкаській - 167,2 грн, у Сум­ській - 167,4 грн, уПолтавській - 211,9 грн, у Харківській - 218,7 грн, в АР Крим - 229 грн, у Київській - 904,6 грн (максимальний показник). Коливання між максимальним та мінімальним показниками доходів складає понад 8 разів.

З інформації Міністерства фінансів можна зробити висновок, що співвідношення доходів та видатків місцевих бюджетів у середньому по Україні складає 0,63 %, тобто на сьогодні в державі склалась аб­сурдна ситуація, коли жоден із регіонів не в змозі існувати за рахунок лише власної доходної бази[74].

Отже, бюджетна система України сьогодні недостатнім чином відповідає потребам регіонального розвитку. Надмірна централізація фінансових потоків призводить до того, що органи місцевого само­врядування не мають можливості реалізовувати повною мірою свої повноваження без залучення додаткових трансфертів із держбюдже­ту. Нині потребують удосконалення принципи здійснення місцевого бюджетного процесу.

Аналіз наукової літератури з питань бюджетної системи та прин­ципів її побудови свідчить про різноманіття думок з приводу цього пи­тання. Тривалий час поняття «бюджетна система» розглядалось разом із поняттям «бюджетний устрій». Визначення цих категорій, принципів їх побудови були дискусійними питаннями серед науковців[75]. Прийняття Бюджетного кодексу внесло зміни до теорії розробки вказаних понять. У цьому документі поняття «бюджетний устрій» відсутнє. У процесі обговорення кодексу ці поняття розглядалися як тотожні[76].

Необхідність визначення принципів будь-якого суспільного явища пов'язана зі встановленням основних елементів даного явища, які складають фундамент його будови. У перекладі з латинського «прин­цип» (principium) означає основу, начало; у філософському тлумаченні розглядається як основне положення, передумова[77].

Стаття 95 Конституції України встановлює, що бюджетна систе­ма України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

Бюджетний кодекс України (ст. 7) встановлює принципи, на яких будується сучасна бюджетна система:

1) принцип єдності бюджетної системи - єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюд­жетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

2) принцип збалансованості - полягає в тому, що повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період (ст.

95 КУ);

3) принцип самостійності - Державний бюджет України та міс­цеві бюджети є самостійними. Держава коштами Державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів влади Авто­номної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади АР Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповід­них бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов’язання од­не одного, а також за бюджетні зобов’язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел до­ходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади АР Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів ви­користання коштів відповідно до законодавства України, правом Вер­ховної Ради АР Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;

4) принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включен­ню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійсню­ються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування;

5) принцип обґрунтованості - бюджет формується на реаліс­тичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здій­снюються відповідно до затверджених методик та правил;

6) принцип ефективності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запла­нованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

7) принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між дер­жавним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен бути заснований на потребі у максимально ефек­тивному зближенні безпосереднього споживача із наданням йому гарантованих державою послуг;

8) принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджет­ними призначеннями;

9) принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого та неупередже- ного розподілу суспільного багатства між громадянами і територіаль­ними громадами (ст.

95 КУ);

10) принцип публічності та прозорості - Державний бюджет країни та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Вер­ховною Радою АР Крим та відповідними радами. Інформація про бюджет публікується в офіційних урядових виданнях та ЗМІ;

11) принцип відповідальності учасників бюджетного проце­су - кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу. Впровадження цього принципу потребує подальшої розробки законо­давства з контрольних відносин у бюджетному процесі.

Таким чином, принципи бюджетної системи України складають під­ставу для створення бюджетно-правових норм, що встановлюються Бюджетним кодексом та іншими нормативно-правовими актами, та ре­алізуються через виконання бюджетного законодавства.

7.3.

<< | >>
Источник: Фінансове право : підручник / за заг. ред. О. М. Бандурки та О. П. Гетманець ; Ю. М. Жорнокуй, О. В. Кашкарьова, Т. В. Колес­ник та інші. - Х. : Екограф, 2015- 500 с. 2015

Еще по теме Склад та принципи бюджетної системи України:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -