<<
>>

Поняття надзвичайної екологічної ситуації

Загальні організаційно-правові заходи, що їх вживають за умов надзвичайних екологічних ситуацій, передбачено Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16.03.2000 року (остаточна редакція від 01.08.2003 року).

Надзвичайним станом називають особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або в разі спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства. Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням терміну дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» надзвичайний стан може бути введений у разі:

1) виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення;

1) здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення;

2) виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об’ єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

3) виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

4) спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;

5) масового переходу державного кордону з території суміжних держав;

6) необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.

Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, що підлягає затвердженню Верховною Радою України впродовж двох днів від моменту звернення Президента України.

Надзвичайний стан в Україні може бути введено на термін не більш як 30 діб і не більш як 60 діб в окремих її місцевостях.

У виняткових випадках при запроваджені надзвичайного стану на підставах, зазначених у п. 1 ст. 4 Закону, коли стихійне лихо, епідемія, аварія чи катастрофа ставлять під загрозу життя і здоров’ я населення і потребують термінового проведення великих обсягів аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт, Президент України може залучати до виконання цих робіт військові частини Збройних Сил України.

Крім того, низку найважливіших заходів щодо подолання екологічних аварій і катастроф передбачає Закон України «Про цивільну оборону» від 3.02.1993 року (остаточна редакція від 27.02.2004 року).

Так, відповідно до ст. 2 Закону завданнями Цивільної оборони України є:

попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідація їх наслідків; оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;

захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження; організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів; підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Надзвичайні екологічні ситуації, що виникають внаслідок різного роду причин (господарської чи будь-якої діяльності, аварій, катастроф та інших стихійних лих), негативно впливають на стан навколишнього природного середовища, є чинником утворення екологічної небезпеки для людини.

До надзвичайних екологічних ситуації належать також техногенні аварії і катастрофи, які виникають раптово, мають локальний характер, їхні екологічні наслідки можуть поширюватися на значні відстані й охоплювати великі території.

Причинами техногенних катастроф і аварії є порушення правил експлуатації й техніки безпеки, вплив природних стихійних лих, різні технічні помилки, воєнно-диверсійні акції тощо. Людський чинник відіграє далеко не останню роль у виникненні техногенних катастроф. За оцінками експертів, помилки персоналу зумовлюють 45 % екстремальних ситуацій на АЕС, 60 % авіакатастроф і 80 % на морі. Найбільш екологічно небезпечними є катастрофи на радіаційних і хімічних об’єктах, нафто- і газопроводах, транспортних системах, греблях водосховищ.

Трансформування цього явища в юридичну категорію було забезпечено законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про зону надзвичайної екологічної ситуації», в яких надано визначення надзвичайної екологічної ситуації, зони надзвичайної екологічної ситуації, врегульовано інші питання, пов’ язані з ліквідацією наслідків надзвичайних екологічних ситуацій1.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» надзвичайна екологічна ситуація — це надзвичайна ситуація, за якої на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави.

Так, відповідно до Закону України «Про цивільну оборону» надзвичайна ситуація — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

У п. 1 ст. 1 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуації техногенного і природного характеру» зазначається, що надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру — це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’ єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, яке призвело (може призвести) до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, веденні там господарської діяльності, загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Варіант визначення надзвичайної ситуації включено і до Закону України «Про аварійно-рятувальні служби» від

03.02.1993 року № 2974 (остаточна редакція від 17.02.2006 року) У п. 1 ст. 1 цього закону зазначається, що надзвичайна ситуація — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на території чи об’ єкті на ній або на водному об’ єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Така різниця визначень «надзвичайна ситуація» на законодавчому рівні пояснюється пристосуванням його до розв’ язання специфічних завдань, що ставляться перед конкретним законом. При цьому у більшості наведених визначень, за винятком тих, що містяться в Законах України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про зону надзвичайної екологічної ситуації», екологічний чинник не є домінантним. Визначення, що містяться в Законах України «Про аварійно-рятувальні служби», «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуації техногенного і природного характеру», «Про цивільну оборону», розраховані на висвітлення всіх аспектів ситуацій, які визначаються надзвичайними за різними обставинами і не завжди пов’язані з негативним впливом техногенних та природних чинників на екологічні умови життєдіяльності людини.

14.1.

<< | >>
Источник: Мачуська І.Б.. Екологічне право : Навч. посіб. / І. Б. Мачуська. — К. : КНЕУ,2009. — 301, [31] с.. 2009

Еще по теме Поняття надзвичайної екологічної ситуації:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -