Поняття, особливості та підстави адміністративної відповідальності

Адміністративна відповідальність є видом юридичної відпові­дальності і їй притаманні як загальні ознаки, що є характерними для юридичної відповідальності, так і особливості, які дозволяють відмежувати її від інших видів юридичної відповідальності.

в) застосовується за порушення правових норм; г) конкретизується юрисдикційними актами повноважених державних органів або ор­ганів місцевого самоврядування (посадових осіб).

Водночас, адміністративна відповідальність характеризується особливостями, які відмежовують її від інших видів юридичної відповідальності:

а) вона регулюється КУпАП (щодо адміністративної відповідаль­ності фізичних осіб) та законами України (щодо адміністративної відповідальності юридичних осіб). Єдиного законодавчого акта, який визначав би перелік усіх адміністративних проступків, на те­перішній час немає. Цією особливістю адміністративна відповідаль­ність відрізняється від кримінальної відповідальності, яка настає на підставі тільки KK України;

б) її фактичною підставою є адміністративний проступок, перед­бачений або КУпАП, або законами України;

в) застосовується повноважними державними органами (поса­довими особами) до винних осіб, які є їм непідлеглими по службі (напр., поліцейський - водій транспортного засобу), чим відрізня­ється від дисциплінарної відповідальності;

г) її суб’єктами можуть бути як фізичні особи (громадяни, іно­земці, особи без громадянства, біженці), так і юридичні особи (під­приємства, установи, організації тощо);

д) її застосовує досить широке коло повноважених суб’єктів: державні органи, органи місцевого самоврядування (їхні посадові особи), суди, перелік яких визначено ст.ст. 218-244-24 КУпАП. При цьому, попри необхідність зменшення кількості юрисдикційних ор­ганів спостерігаються тенденції її подальшого розширення, про що свідчать останні зміни до Глави 17 КУпАП;

ж) її застосування не тягне за собою судимості і, як правило, звільнення з роботи.

з) особливим порядком її застосування, який характеризується оперативністю, простотою та економічністю (напр., накладення стягнення на місці вчинення адміністративного проступку (попе­редження, штраф) у випадках, передбачених КУпАП і законами України).

Стосовно визначення поняття «адміністративна відповідаль­ність» слід зазначити, що чинне адміністративне законодавство, зокрема, КУпАП його не надає. У теорії адміністративного права таке визначення надається авторами у залежності від авторсько­го сприйняття цього правового явища, а їхнє узагальнення надає підстави вважати, що адміністративна відповідальність - це приліусове застосування праволючнилі суб’єктолі адлііністра- тивних санкцій до винної особи у вчиненні адлііністративного проступку відповідно до встановленого порядку.

При характеристиці адміністративної відповідальності слід звер­нути увагу на її підстави:

1) нормативна. Ця підстава являє собою систему адміністра­тивних норм, які визначають: а) склади адміністративних проступ­ків та адміністративні санкції (матеріальні норми); б) порядок при­тягнення до адміністративної відповідальності, тобто провадження у справах про адміністративні проступки (процесуальні норми);

в) порядок утворення органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні проступки (ст. 215), розмежування компетенції між ними (ст. 214); правомочність засідань колегіальних органів (про­цедурні норми) (ст. 216) тощо. Слід мати на увазі, що за загальним правилом, особа, яка вчинила адміністративний проступок, підлягає відповідальності на підставі законодавства, що діє на час і за місцем вчинення проступку. Таким чином, правові акти, які встановлюють або посилюють адміністративну відповідальність, зворотної сили не мають і можуть застосовуватися лише щодо діянь, вчинених після вступу цих актів у законну силу.

2) фактична. Цією підставою (єдиною фактичною підставою) є адміністративний проступок. Більш детально характеристику адмі­ністративного проступку розглянуто у наступному підрозділі;

3) процесуальна. Цією підставою є відповідний акт повноважено- го суб’єкта - постанова^[DCCCLXXXV] [державного органу, органу місцевого само­врядування (рішення), суду] про притягнення особи до адміністра­тивної відповідальності і накладення адміністративного стягнення. Таким чином, йдеться про конкретний акт конкретного юрисдикцій- ного органу щодо конкретної особи, яка вчинила адміністративний проступок. Постанова повинна містити: а) найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; б) дату розгляду справи; в) відомості про особу, стосов­но якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наяв­ності), дата народження, місце проживання чи перебування; г) опис обставин, установлених під час розгляду справи; д) зазначення нор­мативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністра­тивне правопорушення; ж) прийняте у справі рішення. Окрім зазна­ченого, постанова по справі повинна також містити рішення щодо питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про поря­док і строк її оскарження. У разі винесення постанови суду (судді) про накладення адміністративного стягнення, вона повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Постанова колегіального органу приймається простою біль­шістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.

Важливо звернути увагу на те, що адміністративна відповідаль­ність може мати місце тільки за наявності усіх трьох підстав у су­купності і саме у вищеназваному порядку.

25.2.