Додаток 17 є додатком до цієї Декларації, має на меті визначити головні завдання Ради Європи на наступні роки, особливо в період, що передуватиме 50-й річниці її діяльності.

План дій

Глави держав та урядів, зібравшись у Страсбурзі 10—11 жовтня 1997 р., окреслили План дій з метою зміцнення демократичної стабільності в державах-членах та, відповідно, визначили чотири головні галузі, в яких існують можливості для досягнення негайного прогресу та вжиття практичних заходів, а також п’яту галузь, що передбачає структурну реформу.

І. Демократія і права людини

1. Єдиний Суд з прав людини: Глави держав та урядів вітають ратифікацію Протоколу № 11 до Європейської конвенції з прав людини усіма Договірними Сторонами, що надає можливість утворити новий, єдиний Суд з прав людини, і доручають Комітетові Міністрів вжити необхідних заходів з метою започаткування його діяльності з 1 листопада 1998 р.

2. Комісар з прав людини: Глави держав та урядів вітають пропозицію утворити посаду Комісара з прав людини з метою сприяння дотриманню прав людини в країнах-членах і доручають Комітетові Міністрів вивчити шляхи її імплементації з урахуванням повноважень єдиного Суду.

3. Дотримання державами-членами своїх зобов’язань: Глави держав та урядів приймають рішення забезпечувати ефективне

.дотримання зобов’язань, взятих державами-членами, на основі конфіденційного, конструктивного і недискримінаційного діалогу в рамках Комітету Міністрів, а також беручи до уваги процедуру моніторингу в рамках Парламентської асамблеї; вони підтверджують свою рішучість спільно вирішувати проблеми, які постають перед державами-членами, і вважають, що, в разі необхідності, Рада Європи має надавати практичну допомогу процесу моніторингу.

4. Заборона клонування людей: Глави держав та урядів беруть на себе зобов’язання заборонити будь-яке використання методів клонування, спрямованих на створення генетично ідентичної особи, та, у цьому зв’язку, доручають Комітетові Міністрів ухвалити у найкоротший термін додатковий протокол до

Ов’єдської конвенції про права людини і біомедицйну.

5. Боротьба з расизмом, ксенофобією, антисемітизмом і нетерпимістю: Глави держав та урядів вітають заходи, які були вжиті Радою Європи у цій сфері з часу проведення Віденського саміту, і приймають рішення активізувати з цією метою діяльність Європейської комісії проти расизму і нетерпимості, підкреслюючи водночас важливість тісного співробітництва з Європейським Союзом у цій галузі.

6. Захист національних меншин: Глави держав та урядів, беручи до уваги очікуване найближчим часом набрання чинності Рамковою конвенцією про захист національних меншин, приймають рішення доповнити із залученням урядів і громадянського суспільства досягнуті правові стандарти Ради Європи в цій галузі такими практичними ініціативами, як заходи щодо зміцнення довіри та поглиблене співробітництво.

II. Соціальна гармонія

1. Розвиток соціальних прав: Глави держав та урядів зобов’язуються розвивати соціальні стандарти, які втілені у Со­ціальній хартії та інших документах Ради Європи, і закликають до якомога повного дотримання положень цих інструментів; вони приймають рішення вдосконалювати обмін між державами- членами позитивним досвідом та інформацією і активізувати співробітництво в цій галузі.

2. Нова стратегія досягнення соціальної гармонії: Глави держав та урядів доручають Комітетові Міністрів розробити со­ціальну стратегію з метою реагування на виклики, що постають перед суспільством, а також здійснити відповідні структурні реформи в рамках Ради Європи, включаючи утворення спеціального підрозділу для здійснення моніторингу, вивчення та владнання проблем, пов’язаних з досягненням соціальної гармонії.

3. Програма захисту дітей: Глави держав та урядів заохочують прийняття програми розвитку в ім’я інтересів дітей із залученням інших зацікавлених міжнародних та неурядових організацій.

4. Фонд соціального розвитку: Глави держав та урядів приймають рішення активізувати діяльність Фонду соціального розвитку, запрошують його брати активну участь у діяльності Ради Європи, спрямованій на досягнення соціальної гармонії, і закликають його збільшити зусилля у справі інвестування в соціальну галузь і створення нових робочих місць.

III. Безпека громадян

1. Боротьба з тероризмом: Глави держав та урядів закликають до схвалення додаткових заходів з метою запобігання тероризму та зміцнення міжнародного співробітництва в галузі боротьби з тероризмом з урахуванням відповідних положень міжнародного права, включаючи міжнародні стандарти в галузі захисту прав людини, та в світлі рекомендацій конференції міністрів з питань тероризму, яка відбулася у Парижі ЗО липня 1996 р.; вони з інтересом відзначають майбутнє проведення парламентської конференції, присвяченої вивченню явища тероризму в демократичному суспільстві.

2. Боротьба з корупцією та організованою злочинністю: З метою розвитку співробітництва між державами-членами у сфері боротьби з корупцією, у тому числі її зв’язок з організованою злочинністю та відмивання грошей, Глави держав та урядів доручають Комітетові Міністрів:

а) прийняти до кінця року керівні принципи, що мають бути застосовані в національних законодавстві та практиці;

б) забезпечити швидке завершення роботи над міжнародно- правовими інструментами у відповідності до нашої Програми дій проти корупції;

в) утворити невідкладно відповідний ефективний механізм моніторингу дотримання керівних принципів та імплементації зазначених міжнародно-правових інструментів;

Вони закликають всі держави ратифікувати Конвенцію про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом.

3. Боротьба з наркоманією: Глави держав та урядів приймають рішення зміцнювати співробітництво в рамках Групи Помпіду з метою вирішення проблем, пов’язаних із вживанням та обігом заборонених наркотичних речовин; вони схвалюють нову робочу програму Групи і особливо вітають заходи, розроблені з метою запобігання зловживанню наркотиками молодими людьми та сприяння соціальній реінтеграції наркоманів та осіб, які вживають наркотики.

4. Захист дітей: Глави держав та урядів приймають рішення

переглянути своє національне законодавство з метою забезпечення спільних стандартів захисту дітей, які страждають або яким загрожує нелюдське поводження; вони дійшли згоди розвивати співробітництво в рамках Ради Європи для запобігання всім формам експлуатації дітей, в тому числі у виробництві, продажу, реалізації, володінні порнографічною продукцією за участю дітей.

IV. Демократичні цінності

та культурне розмаїття

1. Виховання демократичного громадянства: Глави держав та урядів приймають рішення висунути ініціативу, спрямовану на виховання демократичного громадянства, з метою сприяння усвідомленню громадянами своїх прав і обов’язків у демократичному суспільстві, активно використовуючи існуючі мережі та включаючи нову програму щодо молодіжних обмінів.

2. Примноження європейської спадщини: Глави держав та урядів приймають рішення, поважаючи культурне розмаїття, розпочати у 1999 р. кампанію ’’Європа: спільна спадщина” на основі існуючих або нових форм співробітництва між урядами, освітянсько-культурними інституціями та промисловими підприємствами.

3. Нові інформаційні технології: Глави держав та урядів приймають рішення розвивати європейську політику для застосування нових інформаційних технологій з метою забезпечення поваги до прав людини та культурного розмаїття, а також розвитку свободи висловлення і інформації, максимального збільшення виховного та культурного потенціалу зазначених технологій; для досягнення цього вони запрошують Раду Європи до пошуку шляхів оформлення прийнятних партнерських стосунків.

V. Структура і методи роботи

1. Структурна реформа: Глави держав та урядів у світлі відзначення у 1999 р. 50-річчя Ради Європи доручають Комітетові Міністрів здійснити структурні реформи, необхідні для адаптації діяльності Організації до нових завдань в умовах її розширеного складу, та вдосконалити процедуру прийняття рішень.

2. Імплементація Плану дій: Глави держав та урядів доручають Комітетові Міністрів вжити необхідних заходів з метою забезпечення швидкої реалізації Плану дій різними органами Ради Європи у співробітництві з європейськими та іншими міжнародними організаціями.