ТЕМА 4. ГРОШОВИЙ РИНОК

1. Основи грошового ринку

2. Специфіка та фактори попиту на гроші

3. Суть і особливості пропозиції грошей

4. Рівновага грошового ринку

1. Грошовий ринок – це окремий сектор ринку, де здійснюється купівля-продаж грошей як специфічного товару і врівноважується попит і пропозиція на гроші.

Специфіка купівлі-продажу грошей полягає в тому, що здійснюється вона у формі:

- прямої позички - продавець грошей, не втрачаючи власності на них, передає покупцю на певний час тільки право розпоряджатися ними, не отримує реальних благ у еквіваленті але забезпечує собі процентні доходи (ціною грошей тут виступає відсоток);

- купівлі-продажу фінансових інструментів - облігацій, акцій, векселів, сертифікатів тощо (ціна фінансових інструментів на первинному ринку визначається емітентом, на вторинному – попитом та пропозицією на них);

- купівлі-продажу іноземної валюти, яка має свою специфічну ціну – валютний курс.

Таким чином, купівля-продаж грошей можлива коли вільні гроші є у продавця і потреба в них у покупця. Традиційну схему товар-гроші замінює кредит, у кращому випадку цей акт опосередковують акція, облігація, вексель тощо. Не втрачаючи права власності на передані у тимчасове користування (продані) гроші, продавець не отримує і відповідного еквівалента.

Інструментами грошового ринку є позичкові угоди, в т.ч. і депозитні; цінні папери і валютні цінності. Відповідно у структурі ринку грошей розрізняють: ринок позичкових зобов’язань (кредитний), ринок цінних паперів (фондовий) і валютний ринок. Крім цього, виділяють ринок грошей та ринок капіталів і виокремлюють два сектори: прямого і опосередкованого фінансування. Часто оперують поняттям фінансовий ринок, на якому предметом купівлі-продажу є фінансові послуги, котрі є дуже близькими до операцій грошового ринку.

Суб’єктами грошового ринку є:

- власники грошей – кредитори, продавці;

- позичальники – фізичні особи, підприємства, організації, уряд;

- фінансові посередники – банки і небанківські фінансово-кредитні установи (страхові, інвестиційні, трастові, лізингові компанії, пенсійні фонди, кредитні спілки, ломбарди тощо).

Сектор прямого фінансування охоплює безпосередні відносини між продавцями і покупцями через капітальне фінансування (акції) та запозичення (облігації та інші цінні папери). У секторі опосередкованого фінансування відносини між продавцями і покупцями реалізуються через фінансових посередників.

Ринок грошей забезпечує здійснення операцій з грошовими коштами терміном до одного року (кредити, депозити, облік векселів...) є реальним індикатором стану грошового ринку і формує ціну грошей – процент.

Ринок капіталів – купівля-продаж грошей на термін більше одного року. Класичними є операції з фондовими інструментами (акції, облігації, сертифікати...), кредити і депозити. Кон’юнктура, процентні ставки цього ринку більш стабільні.

Фондовий ринок – забезпечує рух грошового капіталу через фондові інструменти (акції, боргові зобов’язання, деривативи), є основним джерелом інвестицій, організований у вигляді фондових бірж.

Структуризація грошового ринку є достатньо умовною. Досить часто його ототожнюють із фінансовим чи фондовим. Дискусійним залишається і питання сутності грошового ринку.

2. Визначальну роль на ринку грошей відіграє попит на гроші, що виступає як запас грошей, який намагаються сформувати економічні суб’єкти на певний момент часу. Розрізняють три основні мотиви попиту:

- трансакційний (операційний за І.Фішером) мотив заставляє суб’єктів постійно утворювати певний запас грошей для забезпечення виробничого і особистого споживання шляхом здійснення поточних платежів (трансакції). Якщо І.Фішер обмежився тільки макроекономічним аналізом цього мотиву, то представники кембріджської школи, ввівши коефіцієнт касових залишків, зуміли зробити це на мікрорівні, ввівши в аналіз ще й психологічні чинники;

- застережний мотив спонукає суб’єктів до утворення певного запасу грошей для задоволення своїх непередбачуваних потреб у майбутньому або для забезпечення своїх потреб у майбутніх непередбачуваних обставинах. Частина грошей відкладається на всякий випадок (хвороба, втрата майна, інфляція, війна...) а також для реалізації несподіваних можливостей отримати додатковий дохід;

- спекулятивний мотив (опрацьований Дж.М.Кейнсом) полягає у формуванні певного запасу грошей з метою їх подальшого перетворення у високодохідні фінансові активи.

Зберігання грошей веде до втрати доходів, які називають альтернативною вартістю зберігання грошей. Величина втрат залежить від запасу грошей та середньої норми відсотка. Для зменшення втрат підприємець змушений зменшувати запас грошей або попит на гроші. Запаси фінансових інструментів можуть приносити високі доходи але при цьому варто рахуватися з фінансовими ризиками.

Зростаючі ризики втрати грошей можуть пересилити бажання отримати додаткові доходи, що значно послаблює роль процента. Тому нинішні монетаристи (М.Фрідмен), окрім процента, використовують у аналізі дивіденди, рівень інфляції і працюють з дохідністю активів взагалі, трансформуючи спекулятивний мотив в мотив капіталізації.

Основними чинниками впливу на динаміку попиту на гроші є: зміна обсягів виробництва (обсягів національного доходу), включаючи зміну як реальних обсягів виробництва, так і рівня цін, зміна швидкості руху грошей, зміна норми процента та норми доходу, інфляція та інфляційні очікування.

3. Пропозиція грошей – це такий запас грошей, який економічні суб’єкти мають у своєму розпорядженні і готові надати його у тимчасове користування позичальникам при сприятливих економічних умовах.

На мікрорівні – пропозиція є альтернативою попиту, на макрорівні – обмежена фактичною масою грошей в обороті. Вирішальним чинником пропозиції грошей є їх емісія, що робить саму пропозицію явищем екзогенним але невідривним від попиту. Пропозиція формується на базі попиту на гроші, в її основі лежать ті ж самі чинники.

Пропозицію грошей визначає грошова база і рівень грошово-кредитного мультиплікатора. На динаміку мультиплікатора впливає зміна: норми обов’язкового резервування, облікової ставки, діючих процентних ставок за депозитами і кредитами, структури грошової маси, довіри до банків.

Розмір грошової бази країни залежить від попиту на гроші, а попит на гроші є визначальним чинником емісійної діяльності банків.

У підсумку, загальний розмір пропозиції грошей формується і залежить від:

- емісії грошей ЦБ;

- розміру державного боргу та його обслуговування;

- обсягу дефіциту державного бюджету;

- політики формування золотовалютних резервів НБУ;

- операцій НБУ на вільному ринку.

4. Взаємодія всіх чинників, що визначають обсяги базових складових грошового ринку попит і пропозицію на гроші, постійно змінює співвідношення між останніми, тобто кон’юнктуру грошового ринку. Стабільність грошового ринку полягає у підтриманні динамічної рівноваги між попитом і пропозицією, зовнішнім проявом якої є ціна грошей. Досягнення рівноваги на грошовому ринку, у якій зацікавлені всі його суб’єкти, забезпечується ЦБ країни шляхом застосування економічних та адміністративних методів регулювання пропозиції грошей.

У графічній моделі грошового ринку виділяться криві попиту (гіпербола) і пропозиції (пряма перпендикулярна вісі абсцис). Результатом взаємодії цих кривих є точка їх перетину, яка називається рівноважною точкою грошового ринку і, якій відповідає норма рівноважної ставки процента. Ця норма при існуючому попиті на гроші та наявній грошовій масі задовольняє як покупців, так і продавців: перші формують потрібний їм, а другі розміщують наявний у них запас грошей.

Збільшення чи зменшення норми є наслідком зміни кон’юнктури грошового ринку. Примусова зміна норми носить тимчасовий характер і з припиненням адміністративного впливу норма набирає початкового значення, якщо кон’юнктура залишиться незмінною.

Збільшення пропозиції грошей веде до росту ресурсів банківської системи, збільшує пропозицію кредитів і здешевлює їх. Зниження процентної ставки, у свою чергу, буде супроводжуватися зростанням попиту на гроші, поки не встановиться нова рівноважна точка між попитом і пропозицією, якій відповідатиме нижчий рівень норми.

Зменшення пропозиції призводить до скорочення кредитних ресурсів, підвищення позичкового процента і, відповідно, підвищення норми.

Ріст ВВП зумовлює збільшення попиту на гроші.

Таким чином, зміни попиту і пропозиції формують адекватний рівень ставки процента на ринку грошей, яка забезпечує стабільність його кон’юнктури. Попит на гроші впливає на ставку процента прямо пропорційно, а пропозиція грошей – обернено пропорційно.

Основні поняття та терміни:

Грошовий ринок - ринок короткотермінових кредитів, а також ринок валют та благородних металів як доповнення до ринку короткотермінових кредитів.

Ринок грошей - сектор грошового ринку, де об\'єктом операцій виступають короткострокові фінансові інструменти (до 1 року).

Ринок капіталу - сектор грошового ринку, на якому купуються і продаються середньострокові та довгострокові капітали (більше 1 року).

Дохід - 1) різниця між виторгом від реалізації продукції, робіт чи послуг і вартістю матеріальних витрат на виробництво та збут цієї продукції; 2) гроші або матеріальні цінності, одержані від виробничої, комерційної, посередницької чи іншої діяльності (виторг).

Доходи державні - сукупність різних видів грошових надходжень до фондів держави, що використовуються для виконання нею своїх завдань і функцій.

Доходи державного бюджету – обов\'язкові і добровільні, безвідплатні та незворотні надходження до бюджету, що використовуються державою для виконання нею своїх функцій.

Опосередковане фінансування - переміщення грошей між суб\'єктами ринку через фінансових посередників.

Попит на гроші - потреба суб\'єктів економіки у певній сумі грошових коштів.

Прибуток - перевищення сукупних доходів над сукупними витратами.

Пропозиція грошей - загальний обсяг монети, паперових грошей, депозитів та інших ліквідних активів в економіці.

Ставка рівноваги - ставка відсотка, в умовах якої попит та пропозиція на грошовому ринку досягають рівноваги.

Центральний банк-банк першого рівня в дворівневій банківській системі.

Література:13, 22-24, 29, 42-49, 51, 54-56, 58, 60, 63

Питання для самопідготовки та самоперевірки:

1. Розкрийте специфіку грошового ринку.

2. Охарактеризуйте інструменти грошового ринку.

3. Який склад та структура грошового ринку?

4. У чому полягає специфіка попиту на гроші?

5. Дайте характеристику мотивів попиту на гроші?

6. Охарактеризуйте фактори попиту на гроші.

7. Розкрийте суть і особливості пропозиції грошей.

8. Як відбувається емісійний процес?

9. Як утворюються гроші банківською системою?

10. Поясніть ефект кредитного мультиплікатора.

11. Як впливає на стан грошового ринку пропозиція грошей?

12. Які чинники визначають динаміку пропозиції грошей?

13. Чому порушується рівновага грошового ринку?

14. Як досягається рівновага на грошовому ринку?

Тести:

1. Сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщують (розподіляються і перерозподіляються) під впливом попиту та пропозиції це:

а) капітальне фінансування;

б) грошова база;

в) грошовий ринок;

г) потік грошей;

д) ринок позикових капіталів.

2. Пряме фінансування включає:

а) акціонерне фінансування;

б) зворотне фінансування;

в) опосередкованого фінансування;

г) використання банків як посередників.

3. Грошовий ринок не включає:

а) ринок цінних паперів;

б) кредитний ринок;

в) фінансовий ринок;

г) товарний ринок;

д) валютний ринок.

4. Визначальним чинником попиту на гроші є:

а) ставка обов\'язкових резервів;

б) рівень цін;

в) рівень реальних доходів;

г) норма відсотка.

5. Сукупний попит на гроші не містить попит на:

а) активи;

б) гроші для трансакцій;

в) запас грошей:

г) спекулятивний попит.

6. Попит на гроші не залежить від:

а) інфляції;

б) реальних доходів;

в) норми відсотка;

г) банківських резервів.

7. Якою є залежність між альтернативною вартістю зберігання грошей і процентною ставкою:

а) прямою;

б) оберненою;

в) зв\'язок відсутній.

8. Як повинна змінитись пропозиція грошей, щоб при незмінному попиті рівноважна процентна ставка знизилася:

а) зрости;

б) знизитися;

в) залишитися незмінною.

9. Зростання альтернативної вартості зберігання грошей:

а) зменшує номінальний попит;

б) збільшує номінальний попит;

в) не впливає на величину попиту.

10. Як зростання динаміки цін впливає на величину реального попиту на гроші:

а) збільшує попит;

б) зменшує попит;

в) не змінює попиту на реальні залишки грошей.

11. Консолідований показник резервних грошей банківської системи, на основі

якого через грошовий мультиплікатор формується пропозиція грошей:

а) рівень цін;

б) обов\'язкові резерви;

в) монетарний ринок;

г) грошова база;

д) процентна ставка.

12. Економічними методами регулювання грошової маси в обігу є:

а) встановлення облікової ставки НБУ;

б) встановлення норми обов\'язкового резервування;

в) купівля та продаж іноземної валюти;

г) операції відкритого ринку;

д) всі відповіді правильні.

13. Основним макроекономічним показником, який впливає на формування грошової пропозиції, є:

а) грошова база;

б) співвідношення готівки і депозитів;

в) грошово-кредитний мультиплікатор;

г) величина банківських резервів;

д) обсяг операцій на грошовому ринку.

14. Грошова база складається:

а) з різниці готівки в обігу і готівки в резервах комерційних банків;

б) з обсягу готівки і депозитів;

в) із суми готівки в обігу, готівки в сейфах, і резервів інших банків, що є на рахунках в ЦБ.

15. Грошовий ринок забезпечує:

а) укладання кредитних контрактів;

б) емісію та обіг цінних паперів;

в) взаємодію попиту на гроші і пропозиції грошей;

г) купівлю-продаж короткотермінових фінансових активів;

д) правильні відповіді а), б), в);

е) всі відповіді правильні.

Задачі:

Задача 1

Грошова маса в обігу - 5 млрд. грн. має товарне покриття. Емісія коштів на покриття бюджетного дефіцити – 2.5 млрд. грн.(обсяг виробництва при цьому не змінився).

На скільки підвищаться ціни для відновлення рівноваги на грошовому ринку?

Задача 2

Знайти значення грошового мультиплікатора М1, якщо розмір грошової бази становить 600млн. грн., а величина грошового агрегату М1 - 1500млн. грн.

Задача З

Надлишкові резерви банку становлять 150 000 грн. Клієнт банку отримує позику в максимально можливому розмірі. Перша половина позики надається безготівкою, а друга половина - готівкою. Норма резервування - 40 %.

Яке максимально можливе збільшення пропозиції грошей?

Задача 4

Структура споживання та нагромадження становить 67% та 33% НД відповідно. Приріст інвестицій становить 675 млн. грн..

Визначити обсяг приросту НД.

Задача 6

НБУ провів додаткову емісію у обсязі 5 млрд. грн. Норма обов’язкового резервування у банківській системі – 8%.

Як зміниться обсяг грошової маси?

Задача 7

У банку розміщено депозит на суму 7,5 млн. грн. Норма обов\'язкового резервування - 9%.

Знайти розмір депозитів, обов\'язкових резервів, нових кредитних ресурсів для перших 2-х банків, що користуватимуться коштами цього депозиту та максимальну суму нових грошей, що можуть бути утворені банківською системою.

Задача 8

Для безінфляційного обігу грошей у країні необхідно 190 млрд. грн..

Що трапиться із цінами, якщо в обігу появиться 210 млрд. грн.?

Задача 9

Теоретичне значення грошово-кредитного мультиплікатора дорівнює 5.

Розрахувати діючу норму обов’язкового резервування.

Задача 10

Грошова маса країни - 150 млрд. грн., у т.ч. 90 млрд. грн. – грошова база. При рості попиту на гроші на 10 млрд. грн., НБУ провів додаткову емісію грошей у розмірі 5 млрд. грн..

Наскільки задоволений додатковий попит на гроші?

Модуль 2