3.1. Сутність грошового обороту.
У процесі суспільного відтворення відбувається безперервний рух грошей, що його обслуговує. Цей процес безперервного руху грошей як у готівковій, так і в безготівковій формі, між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворенні називається грошовим оборотом.
З його допомогою здійснюється кругообіг усього сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного відтворення. Через авансування грошей на придбання засобів виробництва й оплату робочої сили капітал спрямовується у сферу виробництва й забезпечує створення валового національного продукту. Через оплату виготовленої продукції та послуг гроші обслуговують реалізацію національного продукту й вивільнення суспільного капіталу в грошовій формі. У процесі використання грошового виторгу від реалізації продукції та послуг здійснюється розподіл вартості національного продукту між власниками факторів виробництва та державою, якій сплачуються встановлені законодавством податки. В усіх економічних суб’єктів формуються грошові доходи, за рахунок яких вони спрямовують капітал у сферу споживання – виробничого та особистого. Завдяки цьому забезпечується новий цикл суспільного відтворення.
Оборот грошей у межах кругообігу окремого індивідуального капіталу відрізняється від сукупного грошового обороту на макроекономічному рівні. На рівні окремого індивідуального капіталу гроші є однією з функціональних форм капіталу, його складовою й елементом багатства, яким володіє власник цього капіталу. Гроші тут слугують капіталом. Вони вимагають відповідної норми прибутку (доходу), як і будь–яка інша форма капіталу. Чим більшою масою грошей володіє індивідуальний власник, тим він багатший і тим більші його можливості “заробити” прибуток чи дохід.
Зовсім іншу роль відіграють гроші в сукупному грошовому обороті. Тут вони функціонують тільки як гроші і не є функціональною формою капіталу. Тому їх масу в обороті не можна вважати частиною багатства країни, тобто вона не збільшує сукупного капіталу суспільства подібно до капіталу окремого індивіда.
Якби грошова маса, що перебуває в обороті, раптово зросла в кілька разів, то загальний обсяг багатства країни не тільки не збільшився, а міг би навіть зменшитися через зростання витрат на виготовлення додаткових грошей чи у зв’язку із провокуванням інфляції їх випуском.Сукупний грошовий оборот і оборот індивідуального капіталу істотно різняться також механізмами формування грошової маси, необхідної для їх обслуговування.
Грошові кошти, необхідні для обслуговування кругообігу індивідуального капіталу, власник останнього у більшості своїй має, тобто це його кошти. Якщо їх бракує, то додаткові кошти мобілізуються власником на фінансовому ринку. Фінансовий (грошовий) ринок виконує важливу роль у кругообігу індивідуального капіталу. З нього починається оборот грошей, що обслуговує рух індивідуального капіталу, на ньому й завершується кожний окремий цикл кругообігу цього капіталу. Частина грошового доходу кожного економічного суб’єкта спрямовується на погашення боргів і повертається на грошовий ринок. Інша частина, що становить тимчасово вільні кошти, надходить на грошовий ринок як ресурс для кредитування інших суб’єктів.
Сукупний грошовий оборот здійснюється здебільшого теж за рахунок наявної в обороті маси, тобто тих грошей, які є в розпорядженні окремих суб’єктів. Грошовий ринок перетворюється у внутрішній елемент цього обороту і забезпечує перерозподіл наявної грошової маси з метою прискорення її обігу і найповнішого забезпечення потреб обороту в грошах у межах наявної їх маси. Завдяки грошовому ринку значно посилюється еластичність грошового обороту, зростає здатність даної маси грошей обслужити зростаючі обсяги реалізації валового національного продукту. Коли ж виникає потреба в поповненні обороту додатковою масою грошей, на відміну від кругообігу індивідуального капіталу, ця потреба може бути задоволена лише через додаткову емісію грошей.
Ці додатково випущені гроші надходять у сукупний оборот через грошовий ринок, що відповідає їхній кредитній природі та забезпечує відповідність емісії потребам обороту.
Отже, сукупний грошовий оборот не є механічною сумою оборотів грошей у межах індивідуальних капіталів, а являє собою самостійне економічне явище. Це – одне з найбільш широких абстрактних і узагальнених явищ економічного життя суспільства. Тому суб’єктами грошового обороту фактично є всі юридичні й фізичні особи, які беруть участь у створенні, розподілі, обміні та споживанні валового національного продукту.