11. Розрахунок валютного курсу. Котирування валюти.
Необхідність визначення обмінного курсу пов’язана з такими головними причинами: 1) розвиток міжнародної торгівлі, що потребує обміну валют різних країн у разі переміщення між ними товарів, послуг, капіталів, кредитів; 2) порівняння цін на товари і послуги в різних країнах для забезпечення еквівалентного обміну результатами праці національних виробників; 3) потреба оцінки економічними агентами країни вартості й рівня дохідності своїх активів за кордоном.
Визначення обмінного курсу відповідно до чинних правил і норм валютного регулювання називають валютним котируванням. Котирування може передбачати визначення валютного курсу або на законодавчому рівні у вигляді офіційного курсу центрального банку, або на засадах ринкових механізмів, під впливом співвідношення попиту і пропозиції. У світовій практиці використовують два методи котирування валют: пряме і непряме, або зворотне.
Використання прямого чи зворотного методів котирування не впливає на рівень обмінного курсу, а лише змінює форму його вираження. Адже зворотне котирування є величиною, оберненою до прямого котирування.
Визначення обмінного курсу відповідно до чинних правил і норм валютного регулювання називають валютним котируванням.
Пряме котирування передбачає вираження одиниці іноземної валюти у певній кількості національної валюти. Наприклад, в Україні один долар США прирівнюють до певної кількості гривень. Саме пряме котирування використовують у більшості країн світу.
Непряме, або зворотне, котирування - це прирівнювання одиниці національної валюти до певної кількості іноземної валюти. Наприклад, у Великій Британії один фунт стерлінгів виражають у певній кількості доларів США.
Крос-курс (крос-котирування) - це співвідношення між двома валютами, яке визначають згідно з їхнім курсом стосовно третьої У такому випадку спочатку купують валюту третьої країни (наприклад долар США), а потім за неї купують уже необхідну валюту.
Для професійних учасників валютних ринків поняття "валютний курс" не існує. Воно розпадається на курс покупця і курс продавця.
Курс покупця (bid rate, BR) - це курс, за яким банки купують іноземну валюту і продають національну (найнижчий курс).
Курс продавця (asked rate, AR) - це курс, за яким банк продає іноземну валюту і купує національну (найвищий курс).
Курс продавця завжди вищий, ніж курс покупця. Різницю між курсом продавця і курсом покупця називають спредом, або маржу Спред становить дохід банку за валютними операціями. Його розраховують за формулою: S=((AR-BR)/BR))*100% , де S- спред; AR - курс продавця, BR - курс покупця.
Види обмінних курсів
Спот-курс - це вартість одиниці валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни, зафіксована на момент укладення угоди за умов поставки валюти банком не пізніше другого робочого дня з дня укладення угоди. Спот-курс відображає, як оцінюють національну валюту на момент проведення операції на зовнішніх ринках. Динаміку обмінного курсу тієї чи іншої національної валюти оцінюють саме через спот-курс.
Форвард-курс - це курс, за яким валюту однієї країни продаватиму чи купуватимуть за валюту іншої країни на певну дату в майбутньому. Форвард-курс складається з курсу спот і доходу від валюти, яку купують за спот-курсом та до настання терміну платежу вкладають під певні проценти. У разі запровадження форвард-курсу враховують, що за період до виконання угоди власник валюти може отримати дохід у вигляді процентів за депозитом. Якщо спот-курс є ціною валюти у поточному періоді, то форвард-курс є показником того, яку вартість матиме та чи інша валюта в певний період у майбутньому.
Номінальний валютний курс - це ціна одиниці іноземної валюти виражена в одиницях національної валюти. Він виражає обмінний курс валют, який діє у певний період на валютному ринку країни, раховують його за формулою:
ERn = Qf / Qd
де ERn - номінальний валютний курс; Qf - кількість іноземної валюти; Qd - кількість національної валюти.
Реальний валютний курс - це курс, який розраховують з огляду на співвідношення цін на національному і зарубіжному ринках. Реальний валютний курс визначають як співвідношення індексів цін товарів і послуг двох країн, узятих у відповідній валюті. Його визнач за такою формулою:
ERr= Рf / Рd * ER
де ERr - реальний валютний курс; ERn - номінальний валютний Рf - індекс цін однієї країни; Рd - індекс цін іншої країни.