>>

Тема 1.1. ПРЕДМЕТ І ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ. ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Основні питання теми

  1. Предмет економічної теорії та її практичне використання
  2. Основні методи пізнання соціально-економічних процесів.

Ключові слова: економіка, економічна теорія, продуктивні сили, виробничі відносини, суспільне багатство, методологія, функції, економічний аналіз, політекономія, господарство, умови та предмети праці, економічні закони.

Введення

Кожна наука має свій предмет вивчення. Об\'єктом вивчення всіх економічних наук є економіка в цілому. Предметом економічної теорії у її політекономічному аспекті є вивчення економічних виробничих відносин у їх взаємодії з продуктивними силами та організацією управління і ефективного ведення господарства як чинників суспільного багатства.

Економічні закони характеризуються такими особливостями: вони мають сутнісний характер; виявляються через практичну діяльність людей, що нерідко опосередковується політичними, ідеологічними та іншими відносинами, які часто протидіють „природноісторичному” розвитку суспільного виробництва. Тому економічні закони діють не так неухильно, як закони природи: вони виявляють себе як основні пануючі тенденції економічного розвитку суспільства.

Економічна функція пояснює закономірності, процеси і явища економічного життя суспільства.

Основними функціями є:              методологічна; пізнавальна; практична;

виховна.

Методологічна функція економічної теорії означає, що наука являє теоретичну основу конкретно-економічних наук, тобто розробляє загальні методологічні принципи конкретно - економічного аналізу.

Пізнавальна функція на основі глибокого вивчення найсуттєвіших тенденцій, закономірностей і законів розвитку економіки допомагає практичним цілям пошуку ефективного господарювання.

Практична функція допомагає реалізувати на практиці бачення економічних процесів, що відбуваються в інших країнах, і створювати національні центри економічної, екологічної інформації, які забезпечують складання ефективних програм розвитку регіонів, зон, міст.

Виховна функція ґрунтується на необхідності переходу від адміністративно організованого суспільства до цивілізованого, економічно організованого, що засновано на гармонізації інтересів різних соціальних, національних, територіально-економічних утворень.

Змістом виховної функції економічної теорії є формування економічної психології кожної людини, соціальної або професійної групи.

  1. Предмет і функції економічної теорії.

Предметом політекономії є виробничі відносини в їх взаємодії з продуктивними силами, а також організацією управління і ефективного ведення господарства як чинників суспільного багатства.

Об\'єктом дослідження політекономії є економіка в цілому, на усіх рівнях:

  • мікрорівень - з особливостями діяльності окремих споживачів і виробників, продавців і покупців;
  • макрорівень - зі специфікою функціонування господарства країни в цілому;
  • мегарівень - з оцінкою діяльності в межах світового господарства і міжнародних економічних зв\'язків.

Вперше термін "економіка" ввів Аристотель у 3 ст. до н.е. У перекладі з грецької "економіка" означає мистецтво ведення домашнього господарства

("ойкос" - дім, "номос" - вчення). Аристотель відрізняв економіку і хриматистику. Першу пов\'язують із задоволенням потреб людей, другу - з накопиченням грошей.

Термін "політична економія" вперше використав французький вчений- меркантиліст Антуан де Монкретьєн у 1615 році у своїй книзі „Трактат політичної економії”.

Але повернемось до предмету політичної економії й визначимо ключові терміни „продуктивні сили” та „виробничі відносини”.

Продуктивні сили складаються з двох елементів: робочої сили й засобів виробництва.

Робоча сила - особливий чинник виробництва, що визначається як здатність людини діяти у матеріальній та духовній сферах.

Засоби виробництва - уречевлений чинник виробничої діяльності - сукупність предметів, засобів і умов праці.

Предмети праці - об\'єкти впливу людини, під час виробничої діяльності,

зокрема, природні ресурси, речовини та продукти попередньої переробки (сировина, напівфабрикати).

Умови праці - об\'єкти зовнішньої середи, у процесі безпосередньо виробництва, яка є необхідною складовою нормальної діяльності (будівлі, споруди, засоби безпеки та ін.).

Засоби праці - посередники людського впливу на предмет праці (устаткування, інструменти, ЕОМ та ін.). Особливе місце у зазначених засобах займають знання у широкому розумінні, включаючи інформацію.

Виробничі відносини являють собою сукупність відносин людей у сферах безпосереднього виробництва, розподілу, обміну і споживання. При цьому відрізняють організаційно-економічні й соціально-економічні відносини. Організаційно-економічні відносини характеризують систему зв’язків між людиною і виробничим процесом (поділ праці, організація і оплата праці, грошовий обіг та ін).

Соціально-економічні відносини описують відносини між людиною, та людиною під час здійснення господарської діяльності. Мова йдеться про відносини власності, розподілу доходів і багатства у цілому, відтворення суспільного виробництва.

Визначальною формою соціально-економічних відносин є власність з наступними основними типами:

  • приватна;
  • суспільна;
  • змішана.

Організаційно-економічно              визначають              індивідуально-сімейну,

колективну, державну, міжнародну власність.

Політична економія аналізує також економічні закони й категорії.

  1. Основні методи пізнання соціально-економічних процесів.

Економічний закон - це суттєво стійкі внутрішні зв\'язки між явищами та процесами в економічному житті суспільства.

Економічні закони - об\'єктивні, стійкі причинно-наслідкові зв\'язки в межах виробничих відносин. Визначають всезагальні, загальні й специфічні (спеціальні) закони.

Всезагальні закони описують взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин протягом усій історії людства.

Наприклад, мова йдеться про закони економії часу, підвищення потреб.

Загальні закони відображають взаємозв\'язки організаційно-економічних відносин і продуктивних сил протягом довготривалих періодів історії. Наприклад, закони товарного виробництва: закон попиту, закон вартості та ін.

Специфічні (спеціальні) закони аналізують особливості розвитку виключно виробничих відносин на вузьких відрізках історичного розвитку.

Економічні закони характеризуються такими особливостями: вони мають сутнісний характер; виявляються через практичну діяльність людей, що нерідко опосередковується політичними, ідеологічними та іншими відносинами, які часто протидіють "природноісторичному" розвитку суспільного виробництва.

Тому економічні закони діють не так неухильно, як закони природи: вони проявляються як основні пануючі тенденції економічного розвитку суспільства.

Систематизація економічних законів.

Економічні закони тісно між собою пов\'язані. Тому, щоб зрозуміти суть того чи іншого закону, необхідно розглянути його місце і роль у системі законів. Сутність економічних законів - це субординована система, в якій виділяються основні і похідні відносини. Основний економічний закон виражає найхарактернішу рису, найглибшу суть, природу економічного ладу. Він виражає мету суспільного виробництва і засоби її досягнення.

Загальні економічні закони - це закони, які охоплюють усі сторони і сфери економічних відносин (закон попиту й пропозиції та інші).

Економічні категорії - найбільш абстрактні, загальні поняття, які відображають принципові умови економічного життя суспільства (наприклад, товар, гроші, розподіл, багатство та ін).

Політична економія виконує такі основні функції:

  1. Теоретико-пізнавальна, або методологічна.
  2. Практична, або рекомендаційна.
  3. Виховна.

Визначають також позитивну і нормативну науку.

Позитивна політекономія аналізує наявні факти й процеси економічної дійсності (те, що є).

Нормативна політекономія надає рекомендації подальшої практичної діяльності на підставі узагальнень позитивної науки.

Кожна наука спирається на сукупність інструментів вивчення свого предмету, або на систему методів пізнання. Політична економія має також власний інструментарій досліджень, або методологію.

Взагалі методологія - це вчення про методи наукового пізнання суті явищ предмету науки. У перекладі з грецького "метод" - шлях до будь-чого.

Політекономія користується двома групами методів досліджень:

- загальнонаукові;

- спеціальні.

Загальнонаукові методи містять такі наступні складові:

  1. Структурно-функціональний аналіз, що передбачає розгляд явища як складної системи з обов\'язковим розглядом функцій елементів. Вказані функції об\'єднуються такими угрупованнями взаємозв\'язків:
  • координаційні, що пов\'язані з узгодженістю структурних елементів

системи;

  • субординаційні, що підкреслюють ранжирування елементів за пріоритетністю;
  • генетичні, що аналізують історію розвитку зв\'язків.
  1. Поєднання кількісного і якісного аналізу з використанням математичного моделювання соціально-економічних процесів.
  2. Метод наукової абстракції з виділенням істотних риф? явищ з одночасним уникненням розгляду другорядних процесів. Істотні, глибинні характеристики є науковими абстракціями, які не існують у чистому вигляді, але дозволяють описати суть явищ з подальшим доповненням новими формами.

Найбільш характерним є дослідження властивостей ідеального газу в фізиці.

  1. Аналіз і синтез, що поєднують початкове розчленування явища на окремі частини з подальшим розглядом кожної з них і складання різних елементів у цільну систему.
  2. Індукція і дедукція, які вибирають протилежні підходи до взаємодій часткового і загального. Індуктивний метод дозволяє робити загальні висновки після находження закономірностей у властивостях часткового.
    Дедуктивний підхід спочатку надає загальний алгоритм, а часткові висновки є лише окремими випадками вихідного положення.
  3. Поєднання логічного й історичного,

Спеціальні методи в політичній економії містять такі основні форми:

  1. Економічний експеримент.
  2. Використання статистичних, або економетричних інструментів.
  3. Використання вихідних принципів поведінки економічних суб\'єктів:
  • кожний веде себе раціонально, наприклад, мріє про максимізацію доходів при мінімізації витрат;
  • принцип „за інших, рівних умов”, коли взаємодії двох параметрів розглядаються в динаміці за умов незмінності інших величин; наприклад, висновок відносно зворотнього зв’язку динаміки цін на товар і величини попиту є справедливим за умови постійності інших чинників попиту.
  1. Паралельне використання словесного (вербального), графічного і аналітичного методів аналізу економічних процесів. За цієї умови ми отримуємо однакові висновки.

Розглянемо наступний приклад.

Співвідношення цін на товар і величини пропозиції на нього - надане у вигляді таблиці:

Пропозиція товару, штук 10 12 14 16

Ціна товару,              грн

10

11

12

13

Дані таблиці дозволяють зробити такі висновки:

  1. Прямий зв\'язок динаміки цін і величини пропозиції товару. Зростання цін з 10 до 13 грн. веде до зростання величини пропозиції з 10 до 16 шт.
  2. Ми маємо лінійну залежність величини пропозиції від ціни, коли постійний приріст ціни на 1 грн. веде до постійного приросту величини пропозиції на 2 шт.
  3. Зміна ціни на 1 грн. зумовлює зміну величини пропозиції на 2 шт. в одному напрямку.

Таким чином, ми зробили словесний (вербальний) аналіз даних таблиці.

Економічна система та її типи. Відносини власності.

Економічна система - це сфера функціонування продуктивних сил і економічних відносин, взаємодія яких характеризує сутність організаційних форм та видів господарської діяльності. Будь-яке суспільство являє собою соціальну систему.

Соціальна система - це складно організована впорядкована цілісність, що включає окремих індивідів та соціальні спільноти, які об\'єднані різноманітними, зв\'язками І взаємовідносинами, специфічними за своєю природою.

Структурні елементи економічної системи - усі різноманітні форми господарювання, що утворюють цілісність економічної системи.

Мобільність економічної системи - здатність комплексно, адекватно і своєчасно реагувати на зміни навколишнього середовища, що, в свою чергу, є запорукою макро- і мікроекономічної рівноваги.

Економічна система має три основні ланки:

  • економічну структуру продуктивних сил суспільства;
  • систему економічних відносин;
  • механізм господарювання.

Продуктивні сили - це система економічних факторів, які в процесі суспільного поділу праці забезпечують перетворення навколишнього середовища, створюють блага для задоволення потреб людини і суспільства, визначають рівень продуктивності суспільної праці.

Механізм господарювання узгоджує функціонування і розвиток економічної системи, приводить у відповідність продуктивні сили і економічні відносини. Він являє собою сукупність конкретних форм господарювання, організаційно-інституційних систем, методів та важелів регулювання економічних процесів.

Економічні системи поділяють, на:

  • систему ринкової економіки;
  • адміністративно-командну систему;
  • змішану економічну систему;
  • перехідну економічну систему.

Ознаки ринкової системи такі:

  • різноманітність форм власності;
  • домінування приватної власності;
  • панування товарно-грошових відносин;
  • свобода підприємництва;
  • конкурентний механізм господарювання;
  • вільне ціноутворення, що засновано на взаємодії попиту і пропозиції;
  • регулююча економічна роль держави;
  • особиста свобода;
  • домінування індивідуального інтересу.

Командно-адміністративна система заснована на:

  • пануванні державної власності;
  • одержавленні народного господарства;
  • відсутності конкуренції;
  • директивному плануванні;
  • неринкових господарських зв\'язках;
  • зрівняльному характері розподілу;
  • ігноруванні законів товарно-грошового обігу;
  • жорсткому ієрархічному підпорядкуванні суб\'єктів господарювання;
  • відсутності ринкового менталітету.

Змішана економічна система характеризується так:

  • розвиваються якісні зрушення у відносинах приватної власності, виникає корпоративна власність;
  • формується конкурентний механізм;
  • значно підвищується економічна роль держави;
  • прогнозуються соціально-економічні процеси;
  • ці риси притаманні сучасним розвинутим країнам.

Перехідна економічна система характерна для:

  • країн, які звільняються від недоліків адміністративно- командної системи;
  • трансформаційні процеси відбуваються суперечливо, бурхливо;
  • притаманні гострі соціально-економічні потрясіння;
  • кризові явища затяжні і охоплюють усі галузі життя;
  • значно знижується рівень життя населення.

Контрольні питання

  1. Розкрийте роль економічної теорії в системі економічних наук.
  2. Що вивчає економічна теорія?Назвіть її об’єкт, предмет і основну цільову функцію.
  1. Дайте характеристику сутності економічних законів.
  2. Які загальнонаукові методи використовує економічна теорія?
  3. Перелічіть основні спеціальні методи економічної теорії.
  4. Яка роль методу наукової абстракції в пізнанні соціально-економічних процесів ?
  5. У чому полягає сутність методу поєднання логічного та історичного підходів ?
  6. Яке значення мають кількісні, зокрема статистичні методи ?
  7. Дайте визначення місця математики у вивчанні економічних процесів.

| >>
Источник: Л.Г. Бойко. Конспект лекцій Економічна теорія Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. — Х.: ХНАМГ,2009. — 117 с.. 2009

Еще по теме Тема 1.1. ПРЕДМЕТ І ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ. ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ:

  1. Глава 2 НАЙПРОСТІШЕ РОЗУМІННЯ ЕКОНОМІКИ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
  2. Глава 3 ПРЕДМЕТ, МЕТОД, І ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
  3. Кейнсіанська теорія мультиплікатора економічного зростання
  4. ЧАСТИНА ІІІ ГРАФІКИ ТА ФОРМУЛИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
  5. 1. Предмет економічної теорії. Фундаментальні поняття економічної теорії. Методи досліджень і функції економічної теорії.
  6. РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
  7. § 1. Предмет економічної теорії
  8. § 2. Становлення й основні етапи розвитку економічної теорії
  9. § 3. Функції економічної теорії
  10. § 1. Предмет, структура та функції економічної історії
  11. § 2. Методи історико-економічного аналізу
  12. § 3. Економічне мислення та неокласичний економічний аналіз
  13. Тема 1.1. Предмет економічної теорії та її використання
  14. Іема 1.1. Предмет економічної теорії та її використання План семінарського заняття
  15. Тема 1.1. Предмет економічної теорії та и використання Контрольні запитання і завдання
  16. Тема 1.1. ПРЕДМЕТ І ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ. ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
  17. Тема 1. Предмет і метод економічної теорії
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -