§ 1. Предмет, структура та функції економічної історії

Історія людства — це історія економіки. Війни, які складають лише частину історії, є результатом розвитку економіки, захисту економічних інтересів народів та держав. Тому історичною спадщиною народів є не те, скільки вони провели війн, завоювали чужих територій, а в тому, що вони внесли в цивілізацію, що побудували, створили, винайшли.

Справжні історичні герої — люди, які зробили внесок у розвиток ремесел, науки, економіки держави, а не воєначальники — завойовники, бо перші — це люди, які допомагають людям жити, творити, другі — руйнівники, які знищують людей і створені ними матеріальні та культурні цінності. Та й знамениті воєначальники не могли з’явитися в країні, де не було сильної армії. В свою чергу, сильна армія може бути лише в державі, яка має достатньо могутній економічний потенціал, який дозволяє забезпечити її необхідним озброєнням.

Релігії також виникли на матеріальній базі. Кожне плем’я мало своїх богів, у яких люди просили допомоги в полюванні, захисту від стихійних лих і ворогів. Економічні процеси постійно впливали на розвиток ідеологій та релігій. Одночасно з цим для вирішення економічних проблем постійно використовувалися ідеології та релігія. Ідеологічна, релігійна боротьба, як правило, відображала боротьбу економічну.

Отже, закони розвитку людського суспільства кореняться не в політичних, а в економічних процесах. Саме економічний розвиток складає основу розвитку суспільства, а економічна історія — основу всієї його історії.

Економічна історія — важлива нормативна дисципліна циклу природничо- наукової та загальноекономічної підготовки, складова вищої освіти. Вона вивчає господарську діяльність людства в історичному розвитку, основні явища та процеси матеріального виробництва, діяльність економічних організацій та установ, економічну політику найбільш розвинутих країн світу і України, досліджує загальні закономірності економічного життя, а також його особливості в окремих країнах.

В системі економічних наук економічна історія займає одне з провідних місць, нагромаджуючи конкретні факти економічного розвитку окремих країн та аналізуючи економічні процеси, які відбуваються в різні епохи. Стежачи за зміною форм господарського розвитку в їх історичній послідовності, економічна історія дає можливість побачити, як здійснюється сам хід перетворень одних господарських форм на інші, в якому напрямку відбувається процес змін, чим було підготовлено сучасний нам народногосподарський лад.

Економічна історія пов’язана з суспільними та економічними дисциплінами, в системі економічних наук вона наряду з економічною теорією та історією економічної думки є фундаментальною. Фундаментальність економічної історії обумовлюється тим, що вона забезпечує економічну теорію фактичним матеріалом про господарський розвиток людства.

Крім кола економічних (галузевих та функціональних економічних наук) економічна історія тісно пов’язана з географічними, суспільними (соціологія, політологія, психологія та ін.), та історичними дисциплінами.

Економічна історія як наука зародилася на стику історичних та економічних наук, а в середині XIX ст. сформувалася як самостійна дисципліна, виділившись з політекономії.

Перші твори, присвячені окремим аспектам розвитку економіки з’явилися ще в період пізнього середньовіччя. Згодом питання економічної історії розроблялися в економіко-статистичних творах У. Петті («Трактат про податки і збори», 1662), в «Дослідженні про природу і причинах багатства народів» (1776) А. Сміта, в численних працях французьких авторів XVIII ст.

На рубежі XIX-XX ст. вона стала викладатися як самостійний предмет в європейських університетах. На початку XX ст. перші кафедри економічної історії були створені в Оксфордському та Кембриджському університетах. Сьогодні ця дисципліна займає належне місце в системі академічної та вузівської підготовки розвинутих країн світу.

Функції економічної історії:

• акумулююча (в зборі, вивченні і узагальненні господарського досвіду людства);
• пропедевтична (підготовча), яка полягає в тому, щоб на конкретних фактах і прикладах із світової економіки засвоїти зміст базових економічних термінів;
• світоглядна (у формуванні економічною історією наукової картини світового процесу господарської еволюції людства, показуючи безперервну зміну форм власності, господарських механізмів, форм виробництва, управління, а також їх відмінності по країнах та епохах;
• формування реалізму економічного мислення (у вивченні та аналізі не тільки позитивного досвіду господарського розвитку країн і народів, але й помилок та прорахунків економічної політики держав.