§ 3. Модель макроекономічної рівноваги AS-AD

Взаємодія та взаємозв’язок між сукупним попитом (AD) та сукупною пропозицією (AS) здійснюється через систему цін: точка перетину кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції визначає рівноважний рівень цін і рівноважний реальний внутрішній обсяг виробництва.

Рис. 20.5. Рівновага в моделі AS-AD

В умовах реальної економіки, на проміжному та класичному відрізках спрацьовує так званий «ефект храповика» (рис. 20.7).

1)              2)              3)

AS              AS

Рис. 20.6. Три варіанти макрорівноваги

При аналізі динаміки рівноваги розрізняють три випадки: 1) якщо сукупний попит змінюється в межах кейнсіанського відрізка, то зростання попиту приводить до зростання реального обсягу національного виробництва і зайнятості при сталих цінах; 2) якщо сукупний попит зростає на проміжному відрізку — це призводить до зростання реального обсягу національного виробництва, рівня цін та зайнятості; 3) якщо сукупний попит зростає на класичному відрізку AS — це призводить до інфляційного зростання цін та номінального ВВП при незмінному обсязі реального ВВП (оскільки він не може зростати за межі рівня «повної зайнятості») (рис. 20.6).

Рис. 20.7. Ефект храповика

В основі цього явища — негнучкість ринкових цін до зниження при погіршенні ринкової кон’юнктури (зменшенні сукупного попиту).

Модель макроекономічної рівноваги AD-AS використовують для дослідження таких явищ як збурення сукупної пропозиції (шоки пропозиції) та збурення сукупного попиту (шоки попиту).

Шоки попиту (збурення сукупного попиту) виникають у двох випадках. По- перше, вони можуть спостерігатися на кейнсіанському та проміжному відрізках кривої AS, якщо темпи приросту сукупного попиту (надмірні державні видатки, надмірний споживчий попит, неадекватно м’яка монетарна політика, різкий притік іноземної валюти в умовах негнучких валютних курсів та ін.) надто випереджають темпи приросту сукупної пропозиції. Простіше кажучи, національне виробництво не встигає задовольняти надмірні споживчі запити, внаслідок чого розвивається інфляція попиту. По-друге, вони завжди спостерігаються, коли економіка досягає природного рівня виробництва. Ринок, в силу інертних властивостей, не може миттєво відреагувати на досягнення повної зайнятості, яке означає максимально можливий фізичний обсяг виробництва товарів і послуг — споживання продовжує зростати, але вже лише за рахунок цін. Така економіка називається «перегрітою» і потребує остуджуючих заходів державної економічної політики.