Волинська область
(Керівник регіональної робочої групи - Віталій Євгенович МАКСИМ’ЯК, заступник голови - керівник апарату Волинської облдержадміністрації).
Існуючий адміністративно-територіальний устрій області відображує табл.
11.15 та мал. 11.26.Таблиця 11.15
| У складі області: | У системі місцевого самоврядування: | ||
| районів | 16 | районних рад | 16 |
| міст обласного значення | 4 | міських рад | 11 |
| районів у містах | - | районних рад у містах__________ | - |
| міст районного значення | 7 | селищних рад_________________ | 22 |
| селищ міського типу | 22 | сільських рад | 379 |
| сіл_______________________ | 1054 | ||
Примітка. Всього в області 1 087 населених пунктів.
Мал.
Чисельність населення області станом на 1 грудня 2008 p. становила 1 036,3 тис. осіб, з них міського - 532,7 тис. (51,4 %), сільського - 503,6 тис. (48,6 %).
Площа території області становить 20 143 км2. Адміністративний центр - місто Луцьк з населенням 202,9 тис. осіб, географічний центр - місто Ковель з населенням 66,8 тис. осіб, яке завдяки зручному географічному розташуванню має достатньо потужний транспортний потенціал, вирізняється інтенсивним розвитком, помітно впливаючи на регіональну економіку та розвиток області в цілому.
Протяжність території з півночі на південь становить 187 км, із заходу на схід - 163 км.
Межує: на заході - з Люблінським воєводством Польщі (протяжність кордону 190 км), на півночі - з Брестською областю Білорусі (205 км), на сході й південному сході - з Рівненською областю (431 км), на півдні - з Львівською областю (125 км). Ha території області знаходиться *два автомобільні (Ягодин, Усти- луг) тадва залізничні (Римачі, Ізов) міжнародні пункти пропуску з Польщею, 4 автомобільних міжнародних (Дольськ, Доманово, Пулемець), у т. ч. один міждержавний (Піща) автомобільних пункти пропуску, та один залізничний (Заболоття) з Білоруссю.
Перед початком роботи над проектами моделювання громад було проаналізовано історичні аспекти формування адміністративно-територіального устрою протягом тривалого періоду для визначення стійкості конкретних ділянок сучасних адміністративних меж.
3 часу утворення Волинська область зазнала значних змін в адміністративному устрої. Якщо на початку її історії було передбачено за адміністративним поділом 30 районів (859 сільських рад), то в 1959 p. - 19 (304 сільських ради), в 1962 p. - зменшено кількість районів до 7, при цьому кількість сільських рад зменшилась у порівнянні з 1959 p. на 9 і становила 295. У 1965 p. в області було 12 районів та 298 сільських рад, у 1966-му - 15 районів і 304 сільські ради, у 1994-му - 16 районів (було утворено ПІацький район) та 370 сільських рад. 3 1958 p. кількість міст та селищ практично не змінювалася і становила відповідно 10 та 11 і 21 та 22.
3 початку 1990-х років в області при зменшенні сільського населення з 50,2 % (у 1990 p.) до 48,8 % (у 2007 p.) збільшено кількість сільських рад на 40 одиниць. Ця суперечлива тенденція властива для усієї України. I очевидним фактом є те, що більшість сільських рад не мають і не можуть створити необхідної матеріальної та фінансової основи, яка б належним чином забезпечила виконання ними передбачених завдань та функцій.
Якщо територія України характеризується у загальному рівномірним заселенням (у середньому 77 осіб на 1 км2), то у Волинській області майже 70 % населення сконцентровано у центральних і південних районах, де густота сягає 76 осіб на 1 км2, а північна частина області заселена рідше - 23 особи на 1 км2.
У середньому по області цей показник становить 51-ну особу на 1 км2. Серед регіонів області найбільш населене місто Луцьк (4,9 тис. осіб на 1 км2) найменше - Турійський і ПІацький райони - 23 особи на 1 км2).
Таблиця 11.16. Характеристика районів та міст обласного значення
Волинської області
| M Райони, міста обласного Площа, Населення, 9 .^ населення, nop. значення muc. км2 muc. осіб .^ . , muc. осіб / KMj | ||||
| 1. | Володимир-Волинський | 1,0 | 27,6 | 25 |
| 2. | Горохівський | 1,1 | 55,2 | 49 |
| 3. | Іваничівський | 0,6 | 35,0 | 53 |
| 4. | Камінь-Каширський | 1,7 | 61,9 | 35 |
| 5. | Ківерцівський | 1,4 | 66,6 | 46 |
| 6. | Ковельський | 1,7 | 41,6 | 24 |
| 7. | Локачинський | 0,7 | 24,5 | 33 |
| 8. | Луцький | 1,0 | 53,3 | 60 |
| 9~~ | Любешівський | 1,4 | 36,8 | 25 |
| 10. | Любомльський | 1,5 | 40,5 | 27 |
| 11. | Маневицький | 2,3 | 55,5 | 25 |
| 12. | Ратнівський | 1,4 | 51,8 | 36 |
| 13. | Рожищенський | 0,9 | 40,6 | 44 |
| 14. | Старовижівський | 1,1 | 32,0 | 28 |
| 15. | Турійський | 1,2 | 28,4 | 23 |
| 16. | Шацький | 0,8 | 18,3 | 23 |
| 17. | м. Володимир-Волинський | 17 км2 | 38,1 | 2252 |
| 18. | м. Ковель | 47 км2 | 66,6 | 1427 |
| 19. | м. Луцьк | 42 км2 | . 202,9 | 4943 |
| 20. | м. Нововолинськ | 17 км2 | 58,0 | 3374 |
Найбільший за чисельністю населення Ківерцівський район (64,7 тис. осіб), а найменший - Шацький (17,3 тис.).
Найбільше місто зачисельністю населення - обласний центр - м. Луцьк (202,9 тис. осіб), найменше - м. Берестечко Горохівсько- го району (1,8 тис.).
Найбільше за чисельністю селище - смт Маневичі (10,3 тис. осіб) Маневицького району, найменші - смт Сенкевичівка Го- рохівського району (1,4 тис.) та смт Рокині Луцького району (1,5 тис. жителів).
Найбільші села на Волині - c. Раків Ліс Камінь-Каширського району, c. Підгайці та c. Липини Луцького району, де кількість населення становить близько 3 000 осіб у кожному.
Із 16-ти районів області 6 мають чисельність населення понад 50 тис., 6 районів - до 40 тис., 4 райони - 20 тис. і менше.Більшість районів має площу понад 1,0 тис. км2. Найбільший за площею Маневицький район (2,3 тис. км2), а найменший - Іваничівський (0,6 тис. км2).
Область заселена нерівномірно. Густота заселення районів є нижчою за загальноукраїнські статистичні показники.
Волинська область розташована у двох природно-географічних зонах України - Поліссі та Лісостепу. Більша її частина (майже три чверті всієї площі) лежить у низинному Західному Поліссі, а менша - у лісостеповій зоні. 60 % території області займають ліси.
Густота гідрографічної сітки в регіоні у два рази вища, ніж у середньому по Україні.
B області налічується близько 220 річок та озер.Ці природні фактори мають безпосередній вплив на формування територій громад.
Волинська область є прикордонною. Наявність безпосереднього кордону з Білоруссю і Європейським Союзом, членом якого нещодавно стала Польща, сприяє активному розвитку ділових стосунків області з зарубіжжям. Ці фактори теж впливають на формування громад.
Успішність функціонування громад насамперед залежить від наявності та розвиненості мережі об’єктів соціальної інфраструктури.
За час існування сучасної системи адміністративно-територіального устрою області (з 60-х років XX ст.) склалася стійка мережа всіх установ: місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, установ соціальної інфраструктури, які реально забезпечують потреби управління цими територіями. Діє відповідна мережа інженерних, комунікаційних, транспортних комунікацій.
Ha території області зараз функціонує 17 вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації, 20 професійно-технічних навчальних закладів, 802 загальноосвітніх навчальних заклади, 686 клубів та будинків культури, 582 бібліотеки, 57 лікарень, 155 лікувальних амбулаторно-поліклінічних закладів, 808 фельдшерсько- акушерських пунктів, 34 стадіони, 1438 спортивних майданчиків, 7 плавальних басейнів.
У літній період в області працює 575 оздоровчих дитячих таборів, 6 санаторіїв (працюють упродовж року).
Під час моделювання громад враховувалися такі критерії:
1) Географічні. Міста обласного значення, районні центри, міста районного значення та інші потужні населені пункти, що відповідають іншим критеріям, та розташовані найближче до географічного центру громади, мають характерні особливості рельєфу, а кількість поселень в громаді, як правило, не перевищувала 30-ти;
2) Економічні - наявність економічної активності: працюють промислові підприємства або їх філії, сільськогосподарські підприємства;
3) Соціально-культурні: наявність закладів охорони здоров’я, загальноосвітніх шкіл I-III ступенів, дошкільних навчальних закладів, будинку культури (сільського клубу), бібліотеки;
4) Інфраструктурні: наявність відповідної бюджетної інфраструктури, інженерно-транспортної інфраструктури (під’їзду з твердим покриттям), підприємств поштового та електрозв’язку, банківських установ, закладів торгівлі та побуту.
5) Демографічні: чисельність постійного населення в населеному пункті, зокрема працездатного віку; основні місця його працевлаштування та напрями щоденної міграції;
Якщо поселення знаходились на однаковій відстані від центрів громад, при прийнятті рішення про його віднесення до однієї з них пріоритет надавався тій, де адміністративний центр має кращу бюджетну інфраструктуру, з яким краще дорожнє сполучення чи який знаходиться в межах існуючого адміністративного району;
6) Було враховано і те, що три райони області постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській AEC.
У результаті моделювання запропоновано утворити 48 громад.
Таблиця 11.17. Запропоновані центри громад
| Міста | Любомль, Луцьк, Ковель, Рожище, Ківерці, Камінь-Ка- ширський, Нововолинськ, Берестечко, Горохів, Володимир- Волинський, Устилуг |
| Селища | Шацьк, Луків, Турійськ, Стара Вижівка, Заболоття, Ратне, Колки, Маневичі, Головно, Торчин, Локачі, Любешів, Олика, Цумань, Голоби, Іваничі, Сенкевичівка________________________________________ |
| Села | Овадне, Гута-Боровненська, Сошичне, Бузаки, Тростянець, Поворськ, Затурці, Привітне, Велика Глуша, Гуща, Cepe- ховичі, Старий Чорторийськ, Прилісне, Замшани, Самари, Щедрогір, ІЦурин, Переспа, Кримне, Купичів |
Ha мал. 11.27 представлена загальна карта змодельованих громад. Найбільш компактно та вдало змодельовані громади з центрами у містах.
Мал. 11.27
До обласного центру приєднано навколишні села в радіусі 30 км. Зокрема, селищна та сільські ради Луцького району (Баївська, Баківцівська, Боголюбська, Боратинська, Гіркополон- ківська, Лаврівська, Липинська, Лищенська, Маяківська, Підгай- цівська, Піддубцівська, Промінська, Радомишльська, Ратнівська, Романівська, Рокинівська), сільські ради Ківерцівського району (Жидичинська, Озерцівська та Прилуцька). Всього у змодельо- ваній Луцькій громаді 65 населених пунктів. Таким чином, площа міста Луцька за проектом становитиме - 68 979,13 га, прогнозована кількість населення - 256,3 тис. осіб.
У центрі громади розташовані основні місця працевлаштування мешканців навколишніх поселень, бюджетна та інженерна інфраструктури. Місто рівновіддалене від інших поселень, тут гарні дороги та зручне транспортне сполучення. Реалії життя показують, що жителі навколишніх сіл, як правило, працевлаштовуються в місті, сплачують податки за місцем роботи, користуються інфраструктурою міста (магазини, транспорт, медицина, освіта та ін.).
Через наявність на території області різноманітних ландшафтних утворень (рік, озер,. лісових масивів), віддаленість окремих поліських поселень від зони впливу центрів економічної активності, ускладнення комунікативності окремі громади Ратнівсько- го, Любешівського, Камінь-Каширського районів змодельовано з недостатньою інфраструктурою.
Таблиця 1J. 18. Пропозиції щодо утворення центрів територіальних громад Волинської області
| № | Центр громади | Місцезнаходження поселень |
| nop. | (за можливим АТУ) | (за існуючим АТУ) |
| 1 | Володимир-Волинський | Володимир-Волинський р-н, м. Володимир-Волинський_______________ |
| 2 | м. Устилуг | Володимир-Волинський р-н |
| 3 | c. Овадне | Володимир-Волинський р-н |
| 4 | м. Горохів | Горохівський р-н |
| 5 | м. Берестечко | Горохівський р-н |
| 6 | смт. Сенкеничівка | Горохівський, Луцький р-н |
| 7 | смт. Іваничі | Іваничівський, Володимир-Волинський р-н |
| 8 | м. Нововолинськ | Іваничівський р-н, м. Новомосковськ |
| 9 | м. Камінь-Каширський | Камінь-Каширський р-н |
| 10 | c. Гута-Боровненська | Камінь-Каширський р-н |
| 11 | c. Сошичне | Камінь-Каширський р-н |
| 12 | c. Бузаки | Камінь-Каширський р-н |
| 13 | м. Ківерці | Ківерцівський р-н |
| 14 | смт Цумань | Ківерцівський р-н |
| 15 | смт Олика | Ківерцівський р-н |
| 16 | c. Тростянець | Ківерцівський р-н |
| 17 | м. Ковель | Ковельський р-н, м. Ковель |
| 18 | смт Голоби | Ковельський р-н |
| 19 | c. Поворськ | Ковельський р-н |
| 20 | смт Локачі | Локачинський р-н |
| 21 | c. Затурці | Локачинський р-н |
| 22 | c. Привітне | Локачинський, Горохівський р-н |
| 23 | м. Луцьк | ,Луцький, Ківерцівський р-н, м. Луцьк |
| M nop. | Центр громади (за можливим АТУ) | Місцезнаходження поселень (за існуючимАТУ) |
| 24 | смт Торчин | Луцький, Рожищенський р-н |
| 25 | смт Любешів | Любешівький р-н |
| 26 | c. Велика Глуша | Любешівький р-н |
| 27 | м. Любомль | Любомльський р-н |
| 28 | смт Головно | Любомльський р-н |
| 29 | c. Гуща | Любомльський р-н |
| 30 | смт Маневичі | Маневицький р-н |
| 31 | смт Колви | Маневицький р-н |
| 32 | c. Ст. Чорторийськ | Маневицький р-н |
| 33 | c. Прилісне | Маневицький р-н |
| 34 | смт Ратне | Ратнівський р-н |
| 35 | c. Замшани | Ратнівський р-н |
| 36 | c. Самари | Ратнівський р-н |
| 37 | смт Заболоття | Ратнівський р-н |
| 38 | c. ГЦедрогір | Ратнівський р-н |
| 39 | м. Рожище | Рожищенський р-н |
| 40 | c. ГЦурин | Рожищенський р-н |
| 41 | c. Перестка | Рожищенський р-н |
| 42 | смт Стара Вижівка | Старовижівський р-н |
| 43 | c. Кримне | Старовижівський р-н |
| 44 | c. Сереховичі | Старовижівський р-н |
| 45 | смт Турійськ | Турійський р-н |
| 46 | c. Купичів | Турійський р-н |
| 47 | смт Луків | Турійський, Любомльський, Старовижівський р-н__________________ |
| 48 | смт Шацьк | Шацький р-н |
Результати моделювання
Пропонується до розгляду приклади моделювання громад на базі окремих адміністративно-територіальних одиниць області.
Ha мал. 11.28 відображено один із прикладів моделювання громади на базі смт Луків. У результаті моделювання до складу громади увійшли населені пункти: Миляновичівської, Новосіл- ківської, Перевалівської, Соминської, Зачернецької, Почапівської сільських рад. Це 25 населених пунктів Турійського, Любомльсь- кого та Старовижівського районів. Площа змодельованої громади становить 28 934,8 га, кількість населення збільшилась від 3 210 до 8 277 осіб.
Мал. 1
Дотримано вимог Концепції щодо надання та доступності публічних послуг, насамперед: надання невідкладної медичної допомоги та доставки учнів до загальноосвітніх шкіл шкільним автобусом - 15-20 хв; прибуття рятувальних підрозділів для ліквідації надзвичайних ситуацій - до 15 хв; смт Луків було районним центром з 1940 p. і до кінця 1959 p. (від часу утворення він називався Маціїв, у 1946 p. його було перейменовано на Луків). При цьому взято до уваги, що визначення його центром громади потребує додаткових фінансових ресурсів для забезпечення розвитку інфра- структурної мережі.
Ha мал. 11.29 змодельовано Великоглушанську громаду (Лю- бешівський район) чисельністю 13 805 осіб. Загальна площа громади - 0,63 тис. км2.
За проектом сюди увійшли населені пункти Бихівської, Бір- ківської, Залаззівської, Малоглушанської, Щитинської, Ветлівсь- кої, Гірківської сільських рад: усього 16 поселень.
Найбільш віддалене село - Залаззя, понад 35 км, проте в ньому є загальноосвітня школа на 390 місць, дошкільний заклад, сільська амбулаторія, клуб, бібліотека, 5 спортивних майданчиків, 7 торговельних точок.
Характеристику наявного економічного та соціально-культурного потенціалу громади смт Торчин Луцького району представлено на мал. 11.30. Населення громади - 14 646 осіб, її площа - 0,348 тис. км2.
Мол. 11.29
| Підприємства торгівлі | 72 |
| Медичні заклади | 14 |
| Освітні заклади | 20 |
| Дитсадки | 8 |
| Заклади культури | 21 |
| Спортивні споруди | 47 |
| Відділення зв\'язку | 10 |
(смт Торчин, Луцький район)
| Підприємства | 3 |
| Медичні заклади | 21 |
| Освітні заклади | 15 |
| Дитсадки | 7 |
| Спортивні споруди | 44 |
| Заклади культури | 33 |
| Побутові заклади | 17 |
| Торговельні заклади | 64 |
м.Луцьк
Мал. 1 L30
Ha території громади працюють ряд потужних підприємств це - BAT „Волинь-холдинг”, ТзОВ „Торчин-м’ясозавод”, ТзОВ „Торчинські ковбаси”; будується фабрика з іноземними інвестиціями з виробництва харчових продуктів BAT «Волиньхолдинг» компанії Nestle-Україна (c. Смолигів).
Ha території громади розташовано 64 заклади торгівлі та підприємств громадського харчування, з медичних закладів функціонує поліклініка, дільнична лікарня та 19 фельдшерсько-акушерських пунктів, 15 освітніхзакладів, серед яких 5 загальноосвітніх шкіл I-III ступенів на 1236 місць, 9 ЗОШI-II ступенів на 675 місць, одне ПТУ, 7 дошкільних закладів, 33 заклади культури, з них 16 клубних закладів та 17 бібліотек. Служба побуту представлена 17 -ма закладами.
11.2.6.