Рівненська область
(Керівник регіональної робочої групи - Андрій Олександрович JIAB- РЕНЧУК, заступник голови - керівник апарату Рівненської облдержадміністрації).
Існуючий адміністративно-територіальний устрій області відображує табл.
11.9:Таблиця 1 1.9
| У складі області: | У системі місцевого самовряду вання; | ||
| районів_______________ | 16 | районних рад | 16 |
| міст обласного значення | 4 | міських рад_______________ | 11 |
| районів у містах_______ | - | районних рад у містах______ | - |
| міст районного значення | 7 | селищних рад_____________ | 16 |
| селищ міського типу____ | 16 | сільських рад______________ | 338 |
| селищ________________ | 3 | ||
| СІЛ_______________________ I | 997 1 | ||
Примітка. Всього в області 1 027 населених пунктів.
Площа Рівненської області становить 1,938 тис. км2. Протяжність території: з півночі на південь - 210 км, із заходу на схід - 130 км.
Чисельність населення області станом на 1 грудня 2008 p. становила 1 151,1 тис. осіб, з них міського - 548,6 тис. (47,7 %), сільського - 602,5 тис. (52,3 %).
Процесу моделювання територіальних громад передувала значна інформаційно-аналітична, організаційно-методична і картографічна робота.
Моделювання здійснювалося на базі існуючих сільських, селищних, міських рад. У результаті було визначено нові межі громад, обраховано їх площі та відстані від центру громади до поселень, проведено порівняння цих відстаней з відстанями до існуючих сьогодні районних центрів. Визначено типологію громад та здійснено їх паспортизацію.Вивчено історичні аспекти формування адміністративно-територіального устрою. Так, після січня 1940 p., коли було утворено 30 районів, тенденція змін у адміністративно-територіальному устрої області тяжіла до зменшення кількості одиниць: у 1959 p. було ліквідовано 11 районів, у 1962 p. в результаті проведення укрупнення - кількість районів зменшилась до семи.
У 1960-х роках спостерігалося незначне розукрупнення районів. Від 1965-го упродовж тридцяти років зберігалася найбільш оптимальна кількість адміністративно-територіальних одиниць - 15 районів, у 1995 p. утворено ще один - Демидівський район, що й завершило поділ області на 16 сучасних районів.
Проблеми існуючого стану адміністративно-територіального устрою такі ж, як і в переважній більшості інших областей.
Загалом область має чимало дедресивних територій. Обласний центр домінує над іншими територіями. Він притягує населення, створює робочі місця, є центром прийняття рішень.
Коротко про деякі диспропорції в адміністративно-територіальному устрої області.
Істотне протиріччя в адміністративно-територіальному устрої області пов’язане з різницями в площах міських рад міст обласного значення та в розмірі площ районів області, що викликає складнощі в управлінні.
Площі районів різняться більш ніж у шість разів. Наприклад, Рокитнівський район має площу 2 360 км2, а Демидівський - 377 км2. Площа Володимирецького району більша від Гощансько- го майже у три рази.
Ще один аспект диспропорцій в адміністративно-територіальному устрої Рівненської області - різна кількість населення у районах.
Для прикладу: в області 1 район має населення 15 тис. осіб, 8 районів - від 30 до 50 muc.; 5 районів - 50-65 muc., 2 райони - 100 тис.
осіб.Іще парадоксальніше виглядає картина з кількістю сільських і селищних рад у районах області. Наприклад, у Володи- мирецькому райоиі їх 32, у Рокитиівському - 16, тоді як площа Володимирецького району становить 1 950 км2, а площа Рокит- нівського - 2 360 км2. Тобто на меншій за площею території (Bo- лодимирецький район) працює у 2 рази більше органівуправління, ніж на більшій територій (Рокитнівський район) (табл. 11.10).
Таблиця 11.10. Характеристика районів Рівненської області
| п Чисельність „• J1 ~ ! ІІлоща, . Киїькість органів Назва району, міста ~? населення, .1 \' і кмг -s управління тис. осіб • 1 | |||
| Березнівський_________ | 1 710 | 62,5 | ______ 24______ |
| Володимирецький | 1 950 | 60,6 | 32 |
| Гоїцанський | 690 | 36,5 | ______ 24______ |
| Демидівський | 377 | 15,4 | ___________ \\2____________ |
| Дубенський | ___ 1 200 ____ | 46,5 | ______ 24_________ |
| Дубровицький | 1 820 | 49 | ___________ 24______ |
| Зарічненський | 1 440 | 35,3 | ___________ Г7____________ |
| Здолбунівський | 690 | 57,4 | ___________ 22___________ |
| Корецький_____________________ | 720 | 36,1 | 26 |
| Костонільський | ________ 1 500 | __ 64,1 _______ | 20______ |
| Млинівський | 9M) | 39,4 | 30 |
| Острозький | 690 | _____ 29,3 | 21____________ |
| Радивилівський | 740 | 38,6 | ___________ 21______ |
| Рівненський | 1 180 | J*8,6 | 25 |
| Назва району, міста | Площа, KM2 | Чисельність населення, jmuc.oti6 | Кількість органів управління |
| Рокитнівський | 2360 | 52,6 | 16 |
| Сарненський | 2 000 | 99,0 | ______ 22______ |
| м. Дубно | 270 | 38,1 | _______ 1______ |
| м. Кузнецовськ | 110 | 40,1 | _______ 1______ |
| м. Острог_____________ | 110 | 15,3 | _______ 1______ |
| м. Рівне | 580 | 248,2 | _______ 1______ |
Але найскладнішою проблемою є реальний стан справ з фінансово-матеріальним забезпеченням виконання повноважень місцевого самоврядування. Так, в області 382 місцевих бюджети (або
96,1 %) є дотаційними. Питома вага обсягу дотації до загальної суми доходів загального фонду перевищує 56 %.
У 2008 p. область отримала з державного бюджету дотації вирівнювання майже 1,2 млрд грн, а власні надходження місцевих бюджетів склали лише 0,9 млрд грн, з чого видно, що власна ресурсна база нинішніх місцевих бюджетів є малоспроможною. Якщо проаналізувати у розрізі сільських-селищних бюджетів, то їх власна база у бюджетних ресурсах є просто мізерною.
Так, якщо у 2008 p. без міст обласного значення власні доходи загального фонду зведеного бюджету області на одного жителя склали 788 грн, то у розрізі районів цей показник коливався від 176 до 582 грн.
Тому вплив держави на збалансування повноважень та ресурсів є найголовнішим у реформуванні.
Ha першому етапі моделювання громад визначалися їх центри за такими критеріями:
а) створення громад навколо центрів економічної активності (мал. 11.21). У зв’язку з цим центри громад визначалися на базі:
міст обласного значення (міста Рівне, Кузнецовськ, Дубно, Острог);
міст районного значення (Березне, Здолбунів, Костопіль, Pa- дивилів, інші);
селищ міського типу - сучасних районних центрів (Володи- мирець, Гоща, Демидівка, Зарічне, Млинів, Рокитне);
селищ, великих сіл, що показують стійку тенденцію до економічного зростання (Мізоч, Клесів, Оржів, Смига, Степань, Томаш- город, Тучин, Острожець, Оженин)..
б) визначення громад на базі соціально-культурних центрів.
При визначенні центрів громад на території, де центр економічної активності відсутній, перевага надавалася колишнім районним центрам, іншим поселенням, які жителями традиційно визначаються центрами громадського, культурного, релігійного життя (села Верба, Висоцьк, Варковичі, Олександрія, Великі Межирічі, Морочне).Таблиця 77.7 7. Кількість змодельованих громад та їх центрів
| Усього змодельованих громад:__________________ | I__ 49 |
| міських__________________________________________________ | 27 |
| сільських___________________ | 22 |
| _____________________ Центри громад у:____________________ | |
| містах обласного значення__________________________________ | 4 |
| містах районного значення__________________________________ | 7 |
| селищах (колишніх районних центрах)________________________________________ | 6 |
| селищах (де спостерігається тенденція до економічноїстійкості)___________ | 10 |
| селах (де наявна інфраструктура і вони традиційно вважаються громадсько- культурними центрами)_______________________________________________________ | 22 |
При визначенні меж територіальних громад враховувалися такі чинники:
території існуючих сільських рад не повинні розриватися;
врахування межі землекористування; дотримання співрозмір- ності площ новоутворених громад;
кількість поселень у громаді не повинна перевищувати 30-ти;
при прийнятті рішення про віднесення поселення до однієї 3 громад надавався пріоритет тій,*де адміністративний центр має кращу бюджетну інфраструктуру, з яким краще сполучення і він знаходиться у межах існуючого адміністративного району.
Формування громади здійснювалося таким чином, щоб відстані від її центру до краю істотно не відрізнялися. Якщо середня площа громади становить 430 км2, то середня відстань від центру до меж краю при округлій конфігурації становить 10 км. Середня відстань до краю становить 16 км. Поселень, які знаходяться за межами цієї відстані, всього 7 %.
Ураховуючи усі позитивні фактори, що лягли в основу моделювання дієздатних громад, у результаті дотримання рекомендацій і критеріїв щодо визначення меж територіальних громад, у процесі приєднання-відокремлення змін зазнали 31-на місцева рада у районах. Тобто території рад залишилися цілісними, а змінилася лише їх нинішня належність. До міст обласного значення приєднано 30 місцевих рад.
Для прикладу можна навести результати моделювання громад на базі Млинівського та Демидівського районів (мал. 11.22). Території цих районів межують, а території окремих сільських рад за відстанню та наявними шляхами сполучень розташовані в деяких випадках навіть ближче до центру іншого району. У результаті моделювання територіальних громад на прикладі Млинівського і Демидівського районів утворено три громади (мал. 11.23):
Млинівська - із центром у селищі Млинів (сучасний районний центр);
Острожецька - із центром у селі Острожець (село сучасного Млинівського району);
Демидівська - із центром у селищі Демидівка (сучасний районний центр).
Що отримають жителі вказаних громад внаслідок такого реформування?
1) За рахунок приєднання території Миколаївської сільської ради Млинівського району до Демидівського району жителям п’яти поселень буде краще добиратися до центру територіальної
Maл. 11.23
громади: замість 50 км до Млинова - 20 км до Демидівки, а жителі сіл Яблунівка, Буди відповідно: 55 - 25 км, 58 - 28 км.
2) Наближення соціальної інфраструктури до потреб жителів (центральна лікарня, поліклініка, навчально-виховні заклади: комплекс „школа-ліцей”, дощкільні та позашкільні заклади; школа естетичного виховання, культурно-дозвільний комплекс, заклади торгівлі та побуту).
3) Наближення до державних послуг.
Таблиця 11.12. Порівняльний аналіз процесу відокремлення - приєднання сільських рад на прикладі Млинівського і Демидівського районів
| Район до моделювання громад | Відокремлення сільськоїради (к-сть сіл) | Приєднання сільськоїради (к-сть сіл) | Район після моделювання громад |
| Млинівський: населення - 39,5 тис. населених пунктів - 93 селищних рад - 1 сільських рад - 29 | Миколаївська: сіл - 5: Миколаївка Буди Гнатівка Підбрусинь Яблунівка | Млинівський населення 38,4 тис. поселень - 82 територіальних громад - 2 | |
| /Перемилівська, Кораблищенська c/p (всього 6 сіл) приєднані до Малошпаківської територіальної громади Рівненського району/_____________________________________ | |||
| Демидівський: населення - 15,5 тис. населених пунктів - 31 селищних рад - 1 сільськихрад - 11 | Миколаївська: сіл - 5: Миколаївка Буди Гнатівка Підбрусинь Яблунівка___ | Демидівський: населення — 16,59 тис. поселень - 36 територіальних громад - 1 | |
Так, у Млинівському районі тепер є 30 місцевих рад, до яких входять 93 населені пункти і де проживає 39,5 тис. осіб. Відокремивши територію Миколаївської сільської ради, в яку входить 5 сіл, і приєднавши їх до Демидівської територіальної громади, та відокремивши 6 сіл, що відійдутьдо Малошпаківської територіальної громади Рівненського району, кількість населення Млинівського району після моделювання громад становитиме 37,3 тис. осіб, поселень - 82 та дві територіальні громади.
Таблиця 11.13. Порівняльний аналіз наявності транспортного сполучення та відстані при визначенні зони впливу центрів громад
| — Демидівка Демидівського р-ну | — Млинів Млинівського р-ну | ||
| Миколаївка - Демидівка | 20 км | Миколаївка - Млинів | 50 км |
| Гнатівка - Демидівка | 30 км | Гнатівка - Млинів | 36 км |
| Буди - Демидівка | 28 км | Буди - Млинів | 58 км |
| Підбрусень - Демидівка | 23 км | Підбрусень - Млинів | 48 км |
| Яблунівка - Демидівка | 25 км | Яблунівка - Млинів | 55 км |
Результати моделювання
Таким чином, враховуючи історичні, географічні, природно- кліматичні, соціально-економічні фактори, визначивши центри та межі громад, на базі 16-ти районів та 4-х міст обласного значення змодельовано 49 територіальних громад Рівненської області:
Таблиця 11.14
| M nop. | Назва району | К-стпь громад | Назва громади | Площа громади, muc. км2 | Кіль кість поселень | К-сть населення, тис. осіб |
| Hl | Березнівський | 3 | м. Березне | 0,873^ | 36 | 148,141 |
| смт Соснове | 0,356 | 19 | 10,884 | |||
| c. Малинськ | ~ 0,222 | 14 | I 7,448 | |||
| 2 | Володими- рецький | 4 | смт Володимирець | \'^\'~q6^7T~ | J7 | 23,665 I |
| c. Більська Воля | 0,635 | 14__ | \' 8,759j | |||
| c. Городець | 0,481 | 19 | 19,517 | |||
| c. Хиночі | 0,679 | 5 | 5,794 | |||
| 3 | I Гощанський | 2 | [ смт Гоща_______ | 0,476 | 38 | 26,859 |
| I c. Тучин_______ | 0,357 ~ | 28 | 13,254 | |||
| I 4 I | Демидівський | 1 I | смтДемидівка | 0Д39 | 36 | 16,59 |
| 5 | Лубенський | 3 | c. Варковичі_____ | 0Д39 | 19 | 8,053 |
| смт Смига_______ | 0,282 | 14 | H^576 | |||
| c. Верба_________ | 0339_^ | 37 | 16,696 | |||
| 6 | 4 | м. Дубровиця____ | ~^ 0,952 | 34 | 33,016 | |
| c. Висоцьк______ | 0,276 | 10 і | і 6,002 | |||
| Дубровицький | c. Миляцьк I | 0,252 | 7 | 4,496 | ||
| c. В. Озера | 0,301 | 5 | 1,668 | |||
| 7 | Зарічненський | 3 | смт Зарічне | . 0,721 | 20 | 20,507 |
| c. Борове | 0,396 | 14 | 10,680 | |||
| c. Морочне______ | 0,431 | 22 | 8,051 | |||
| I 8 | Здолбунівський | 2 | м. Здолбунів I | 0,382 | 26 | 42,416 |
| смт Мізоч_______ | ^ 0Д58 1 | 28 | 14,894 | |||
| 9 I | Корецький | 2 | м. Корець_______ | 0,330 j | 24 | 23,790 |
| c. В. Межирічі | 0^6A | _20 | 10,436 | |||
| I йЛ | Костогіільський | 2 | м. Костопіль I | 0,568 | 21__ j | 41,606 |
| c. Злазне________ | ~0444~ | 24 | 16,415 | |||
| 11 | Млинівський | 2 | CMJ Млинів | _0^519 | 50 | 25,457 |
| c. Острожець I | 0,337 | 32 | 12,789 j | |||
| 12 | Острозький_____________ I | 1 | c. Оженин_______ | 0,301 | 28 | 17,785 I |
| йП | Радивилівський | 2 | м. Радивилів____ | ^~0^363~ | 37 | 25^278j |
| C. Теслугів_______________ I | 0,284 | 27 | 9,570 |
| M nop. | Назва району | К-сть громад | Назва громади | Площа громади, тис. км2 | Кіль кість поселень | К-сть населення, тис. осіб |
| 14 | Рівненський | 5 | смт Квасилів | 0Д46 | 11 | 15,710 |
| смт Оржів*_________ | 0,025 | 15 | J2,976 | |||
| смт Клевань | 0,039 | 20 | 22,296 | |||
| c. Малий Шпаків | 0,897 | 32 | 9,350 | |||
| c. Олександрія і | 0,012 | 11 | 7,184 | |||
| 15 | Рокитнівський | 5 | м. Рокитне__________ | 0,613 I | 9 I | 14,751 |
| Ісмт Томашгород ] | 0,541 | 7 | 8,803 | |||
| с.Глинне___________ | 0,489 ] | 13 | 10,220 | |||
| c Сновидовичі_______ | 0,301 і | і 6 | 3,227 | |||
| I с.Старе Село _______ | 0,203 j | Г^ч | 6,504 | |||
| 16 | Сарненський | • 4\' | I м. Сарни___________ | 0,647 | 30 | 55,067 |
| смт Степань_________ | 0,455 | 18 I | 13,680 | |||
| Ісмт Клесів ___________________ I | 0,232 | 1_ | 9,982 | |||
| c. Тинне____________ | 0,338 | 9 I | 15,171 | |||
| м.Дубно_________ | 1 | м. Дубно___________ | 0,933 | 40 | 56,233 | |
| м. Кузн e і ювськ | 1 | м. Кувнецовськ | 0,248 | Г J7_______ j | 51,295 ^ | |
| м.Острог________ | 1 | м. Острог___________ | 0,418 | 31 | 29,643 I | |
| м.Рівне | 1 I | м. Рівне____________ | 0,999 | 19 | 268,799 | |
| Усього:_____________ I | 49 | 21,091 | 1027 | 1 149,6 | ||
Примітка. Всього в області 382 місцеві ради.
Існуючий та змодельований адміністративно-територіальний устрій області відображено на мал. 11.24 та 11.25:
Практично всі новоутворені громади мають повний перелік бюджетних установ, необхідних для виконання повноважень на її рівні. За розрахунками, мінімальна кількість жителів громади, необхідна як галузева норма навантаження на бюджетні установи, становить 2,5 тис. осіб. За межею цього показника залишилася лише одна громада - Великоозерянська Дубровицького району. Розрахунок трансфертів тут має здійснюватись так, як і для громади з населенням 2,5 тис.
Очевидно, що у сільських громадах необхідно буде створювати осередки органів виконавчої влади. У більшості випадків це може бути один адміністративний будинок, де можна розмістити пост міліції, органи казначейства, соціального захисту, пенсійного фонду, санепідстанції.
Середня кількість населення, що проживатиме у територіальній міській громаді, становитиме 33,9 тис. осіб, а у сільській - 10,5 тис.
Переваги запропонованої моделі: можливості та перспективи
1. Запровадження такої моделі адміністративно-територіальної реформи дасть можливість у кожному конкретному випадку відслідковувати додаткове наповнення місцевих бюджетів.
2. Внаслідок розширення меж територіальних громад міст Рівне, Дубно, Здолбунів, Радивилів, Кузнецовськ за рахунок приєднання навколишніх сіл значною мірою поліпшиться інвестиційний клімат на зазначених територіях.
Цьому сприятиме збільшення пропозицій вільних земельних ділянок та незадіяних майнових комплексів для розміщення промислових, торговельних та логістичних центрів, а також спрощення процедури виділення таких ділянок.
Для довідки:в обласному центрі на сьогоднішній день фактично відсутні земельні ділянки, придатні для створення промисловихзон та індустріальних парків.
3. Створення укрупнених територіальних громад позитивно вплине на дотримання принципів податкової політики щодо сплати податків за місцем ведення господарської діяльності. Зокрема, усі суб’єкти підприємництва, які здійснюють господарську діяльність у м. Рівному та навколишніх селах, будуть сплачувати податки до єдиного місцевого бюджету, в т. ч. земельний податок і податок з доходів найманих працівників, зокрема тих, які проживають у навколишніх селах, але працюють в обласному центрі (та навпаки).
4. Укрупнення територіальних громаддасть можливість поліпшити умови виділення земельних ділянок та оформлення погоджень і дозволів на розвідку і видобуток корисних копалин.
5. З’явиться можливість поліпшити транспортне сполучення між обласним центром та сільськими населеними пунктами, які будуть до нього приєднані (Велика Омеляна, Обарів, Біла Криниця, Городище, Великий Житин, Шпанів).
6. З’являться самодостатні (дієздатні) територіальні громади навколо селищ і сіл, які не є районними центрами (зокрема, Клесівська, Клеванська, Оржівська, в перспективі - ряд інших).
Це сприятиме формуванню сучасної інфраструктури в малих населених пунктах області, особливо тих, які до початку 1960-х були районними центрами і мають певні матеріальні та людські ресурси для відновлення їх значення (Клевань, Клесів, Великі Межиричі, Соснове, Степань), дозволить залучити фінансові ресурси для відновлення пам’яток архітектури та розвитку відповідної туристичної інфраструктури.
7. Оптимізація кількості адміністративно-територіальних одиниць сприятиме усуненню зайвих бар’єрів для активізації співробітництва між громадами і регіонами області.
Це стосується, серед іншого, розроблення та реалізації єдиної системи розбудови дорожньої і туристично-рекреаційної інфраструктури вздовж міжнародних транспортних магістралей, які проходять територією області.
8. Об’єднання земельних ресурсів існуючих сільських територіальних громад дасть позитивний імпульс залученню потужних інвесторів в аграрний сектор. Ha сьогоднішній день стримуючими факторами є не тільки відсутність ринку та розпайованість земель сільськогосподарського призначення, а й характерна для області їх розпорошеність серед десятків територіальних громад.
Тому потенційному інвестору досить проблематично, особливо у південній частині області, отримати в користування від 5 до 20 тис. га сільгоспугідь у межах одного району, розбитих на масиви від 200-от і більше гектарів. A саме такі умови ведення сучасного рентабельного сільського господарства.
9. Приєднання в оптимальних пропорціях існуючих депресивних територіальних одиниць до міст, селищ і сіл зі стабільно працюючими бюджетоутворюючими підприємствами дасть можливість не тільки поліпшити фінансовий стан депресивних населених пунктів, а й забезпечити резерви додаткової робочої сили для зазначених підприємств, а також земельні ділянки та приміщення для розширення підприємств, створення їх філій тощо.
10. Поліпшиться медичне обслуговування сільських населених пунктів, які згідно із запропонованою моделлю будуть об’єднані з містами, в яких розташовані медичні центри із сучасним обладнанням та підготовленим персоналом. Будуть ліквідовані причини конфліктних ситуацій, які виникали в минулому, зокрема стосовно обслуговування мешканців Дубенського району в міській лікарні м. Дубно.
Для об’єднаних територіальних громад, де таких медичних центрів немає, концентрація фінансових зусиль громад дозволить започаткувати їх створення.
Недоліки запропонованої моделі, наявні ризики
1. Значна кількість новостворених територіальних громад на початковому етапі адміністративно-територіальної реформи залишатиметься несамодостатньою. Це стосується передусім Мороч-
ненської, Борівської, Старосільської, Глиннівської та більшості інших поліських громад.
Вони об’єднають населені пункти з фактичною відсутністю бюджетоутворюючих підприємств.
Така концентрація людських, земельних та природних ресурсів загалом є прогресивним рішенням, адже в перспективі це може зацікавити потенційних інвесторів. Однак результативним цей захід може бути лише за наявності відповідної державної фінансової підтримки.
2. Практично у всіх поліських та значній частині лісостепових новостворених громадах на початковому етапі можуть погіршитись умови отримання їх мешканцями адміністративних та соціальних послуг унаслідок відсутності належної дорожньо-транспортної інфраструктури та систем зв’язку. При цьому відстані між віддаленими населеними пунктами і центрами нових громад збільшаться у порівнянні з існуючими в декілька разів.
3. Запропонована модель адміністративно-територіального устрою не вирішує всіх проблемних питань взаємовідносин існуючих територіальних громад. Зокрема, включення Городоцької сільради, на території якої здійснює господарську діяльність одне з найбільших підприємств області - BAT “Рівнеазот”, до Оржівсь- кої територіальної громади законсервує існуючий конфлікт інтересів громад. Адже BAT “Рівнеазот” зареєстроване в м. Рівне і сплачує основну частину податків і зборів до міського бюджету (за винятком земельного податку).
11.2.5.