Статут військової служби Великого князівства Литовського 1535року

Артикулы, которыи от кор(ол)я єго м(и)л(о)сти пана н(а)ш(о)го м(и)л(о)стивого за росказанєм панов рад вєликого к(н)(я)зьтва литовского мают быти даны всим уставичнє, которыи ж к той воєнной вьіправє на тот час поєдут зъ князтва Литовского, абы кождый тоє ведаючи так ся заховал под грозным каранєм, што бы жадин нє смел с них выступити, алє так дєржати, яко нижєй написано.

[Ст. 1] Напєрвєй, абы послушєнство было. Противку их как гєтманови одиноцство мєжи всими самими, абы на тягненю або на пєрєбываню, на лєжаню так ся кождый заховал тым обычаєм, а нє инак яко имъ будєт от гєтмана росказано, або войско нє рядноє, нє тихоє, нє способноє, нє далєкоє, чого Божє вховай, от згинєня, а так подлуг того как от короля єго м(и)л(о)сти єсть ознаймєно, так абы кождый, так богатый, яко худый так ся заховал, а нє смъл того пєрєступити под ^милостивым каранєм абы, чого панє Божє вховай, про пєряд, а нє послушєнство збыточных на всих упад нє пришол.

[Ст. 2] Хто бы ся мел у войску, на котором [колвє] местцы або на тттиху к(ня)зь або пан и хто колвє с подданых н(а)ших мел мовити противку гєтмана або бы подбурял приятєлєй своих на противку гєтмана, которым колвє обычаєм, тот чєст и горло тратит.

[Ст. 3] Который бы колвє бунты у войску чинил против гєтмана або иным справцам, а то бы на нєго пєрєвєдєно трєма светки, на ч(єс)ти и на горлє ма быти каран, або вемъ где бы таковыи речи волно чинити, а казни нє было, тогды чєрєс таковыи бунты пєрєказа бы ся деяла всим речам, а стєрєжи Божє, абы чєрєс то впад нє пришол.

[Ст. 4] Хто бы местца своєго нє стєрєг, где будєт чєрєз гєтмана шихован, на ч(єс)ти и на горлє ма быти каран.

[Ст. 5] И тєж на шиху, где бы кого гєтман поставил, на котором колвє местцы, тогды кождый маєт там на том местцы стат(и), где гєтман кажєт, а с того местца никоторыми причинами выламати ся нє маєт, под чєстю на горлє каранєм.

[Ст.

[Ст. 7] А возы мают кождый йти за своим гужом и вюки так жє подлуг своих гужов, а пєрєрывати их нихто нє маєт, под каранєм на горлє.

[Ст. 8] Приводцы, а тыи, што гужы ведают, абы от гужов своихъ нє отєжчали, а пєрєд гужы своими тягнули, а того полни были, абы жадин з гужу нєпотрєбнє нє вьієжчали, ани пахоликов нє розсылали ани до возов, ани индє, а хто бы ся того важит хотел, абы был грозно каран, абы про нєдбалост и омєшканє, а отєжчанє поручиков нєряднє тягнєнє нє было.

[Ст. 9] Так на тягненю, як на лєжєню абы ясаков нє чинили под грозным каранєм.

[Ст. 10] Кали потрєба прийдєт, хто бы ся нє поткал з росказанєм гєтманским, чєсть и горло тратит.

[Ст. 11] Коли бы у трубу затрубєно з росказаня гєтманского, абы кождый приводца на плєц, где войско лєжит зъ своим гужом бегъ, а там ся становилъ, а хто бы нє бег местца своєго нє смотрел, на горлє ма быти каран.

[Ст. 12] Хто бы трывогу вчинил, а у трубу затрубил бєз гєтманского росказаня, ма быти на горлє каран.

[Ст. 13] А хто бы на сторожу нє шол або нє єхал, коли єму роскажут або стягнул ся бєз росказаня гєтманского, абых тых, которыи у порочєни от гєтмана мели, на горлє маєт быти кара, а звлаща тыи, которыи будут к тому повиннии кому поруч.

[Ст. 14] Хто бы таковый был с подданых н(а)ших вшєликого стану так вєликого и посполитого, когда бы колвє гєтман н(а)шъ слал на сторожу або на которую послугу н(а)шу воєнную, там у воисцє абы ся нє вымовял, а послушєнства против єму никоторого нє вчинил подлуг воли гєтманскоє, тот горло тратить.

[Ст. 15] Коли бы хто справу мел пєрєд гєтманом, абы к тому жадный ку своєм речи приятєл болшєй нє брал ку своєй радє и помочи одно дву, абы ростырки и розницы, бунты оттул нє приходили болших, хто бы чєрєс то пєрєступил, тотъ горло тратит.

[Ст.

[Ст. 17] Хто бы зваду вчинил, рукою маєт быти каран, а хто бы рачил, тот на горлє ма быти каран.

[Ст. 18] Хто бы, што за войском єздячи продавал, а тот бы, хто моцю кгвалтом брал, на горлє ма быти каран.

[Ст. 19] Пєрєд войском и около войска в нєприятєлской зємли абы жадин палити нє смєл опроч росказаня гєтманского под каранєм на горлє.

[Ст. 20] Чужого и обчого ч(о)л(о)в(є)ка або которого слугу от подданых н(а)ших абы жадин приняти и пєрєховати нє смел опроч ведомости гєтманскоє под страчєнєм горла.

[Ст. 21] Для шкод деланя, абы жадин в пицованє слати нє смел опроч гєтманского росказаня, а приставов, которых гєтман будєт посылати, алє тым обычаєм мают слати, коли войско станєт, а гєтман н(а)шъ сторожу отправит, тогды при оной сторожи, што гєтман пошлєт, мают слати в пицованє доложивши ся гєтмана, а хто бы слал бєз ведомости гєтманскоє а бєз сторожи, тот горло тратит.

[Ст. 22] На тєгнєню буд(ь) в нєприятєлскую зємлю буд(ь) назад опят идучи, абы жадин нє смелъ войска отєхати опроч гєтманского призволєня под старчєнєм горла и именя одно в шиху аж до конца тягнути аж до роспущєня маєт; и так жє и хоружий кождый у своєм поветє нє маєт ничого затаити ани отпустити аж до роспущєня всєго войска, а который бы втаил або отпустил, тот горло и именє тратит, а тот прєд ся горло тратит, хто б уєхал.

[Ст. 23] Коня чужого нихто нє маєт приймовати ани до сєбє брати, а єстли бы хто принял, тогды нє маєт болшъ в сєбє дєржати, толко чєтвєрть годины, скоро єго поймавши, маєт оповедит гєтману, а в сєбє єго дєржати нє маєт, а єстли бы хто в сєбє задєржал, а знайдєно бы кого на нєм єдучи або вєдучи, тот маєт так каран быти яко злодей.

[Ст. 24] Братєй тєслєв, ковалєв, колодеєв, кожємиков и всих рємєсников, што там поручоны будут ку воєнной справє, кому кол(ве) от нас або от гєтмана, тогды тыи врадники н(а)ши, кому поручоно будєт нє маєт ни одного с тыхъ отпускати бєз ведомости гєтманскоє и хотя бы, хто был нємоцон с тых рємєсников, тогды и того маєт обявити гєтману, а єстли бы отпустил бєз воли гєтманскоє, тот горло тратит.

[Ст. 25] Гєтман хто бы ся тому противил албо того дєржати нє хотел, а стого ся вымовял, а над тоє выступовал тот, што от короля єго м(и)л(о)сти маєстат єсть ознаймєно, а уставєно, маєт моц от нас, такового кожно(го) на горлє карати.

[Ст. 26] А так абы каждый тыи уставы ознаймєньїи [и] иныи вси, которыи ж бы водлє потрєбы чєрєз гєтмана были оповєдани а росказаны дєржал, а над тоє нє выступовал под кара(н)єм на горлє або водлуг выступу, яко ся хто допустил а заслужит.

[Ст. 27] Хто бы колвє у войску або на сторожи буд(ь) кн(я)зь або пан и кождый пору[чи]к языков поймал, тогды кождый з них абы нє смел о положєни нєприятєлском пытати под грозным каранєм на горлє, а хто бы колвє поймал, тогды нє пытаючи в нєго ничого маєт отвєсти до гєтмана, а гєтман маєт єго сам на впокои опытати; тым жє обычаємъ и бєглєца от нєприятєля нє маєт нихто пытати кром гєтмана.

Текст подано за виданням: Історія державної служби в Україні : у 5 m.- К. : Ніка- Центр, 2009. - Т. 3: Документи і матеріали. V ст. до н.е. - 1774 р./ Упоряд. : Г. В. Боряк (кер. кол. упоряд.), Т. С. Водотика, Р. Б. Воробей та ін. -С. 161-164.